У Коломиї розташована найбільша у світі писанка: які скарби приховує цей неповторний музей.

Великдень – це не лише паски й кошики, а й прекрасні писанки. Традиції їх розфарбовування передаються з покоління в покоління. Кожен регіон і навіть село мають свої унікальні стилі: у кольорах, узорах та техніках виконання.

У Коломиї на Прикарпатті є унікальний музей, який і сам є найбільшою у світі писанкою. А ще в ньому зберігається найбільша у світі колекція великодніх яєць з України та світу - понад 12 тисяч експонатів. Жанна Дутчак розповість більше.

Музей у формі найбільшої у світі писанки розташований в середмісті Коломиї. Цю унікальну споруду звели двохтисячного року всього за три місяці. Відтоді будівля - не просто окраса міста, а справжній туристичний магніт.

Ірина Бутюк, відвідувачка музею:

Кожен раз, коли я відвідую музей, у мене виникає відчуття, наче я роблю це вперше. Гуцульські писанки завжди вражають мене найбільше – їхня кольорова палітра, насиченість та різноманітність візерунків роблять їх справжнім мистецтвом.

У музеї кожен охочий може дізнатися про давню техніку розмальовок писанки. На білу поверхню яйця, за допомогою писачка і гарячого воску, майстри поетапно наносять лінії орнаменту. Щоразу занурюючи яйце в фарбу, від найсвітлішого до найтемнішого кольорів.

Коли ми маємо повністю нанесені воском всі лінії зафарбовані в тих барвах, які ми обрали, над полум'ям свічки, в Чистий четвер, коли печуть паски, після того, як вони вийняли із печі паски, вони туди ставлять писаки й знімають віск рукою.

У цій залі представлені автентичні писанки Гуцульщини й Покуття. За радянської влади, коли традиції писанкарства намагалися знищити, саме тут їх зберегли й плекали.

Оксана Ясінська, spokesperson for the museum of Easter egg painting:

У період радянської влади в Україні писанка, здавалося, була майже забута. Проте в наших гуцульських та покутських селах ця традиція зберігалася, живучи безперервно і передаючись з одного покоління в інше.

Особливе місце в експозиції посідають великодні яйця майстринь із гуцульського села Космач.

Писанки з цього села відрізняються насиченим жовто-оранжевим кольором та вражають своїми дрібними, складними візерунками. На космацьких писанках можна часто побачити орнаментальні заштриховані смуги. Місцеві майстрині стверджують, що наявність такої смуги захищає домівку від будь-якого зла та невдач.

Для кожної місцевості притаманна унікальна кольорова гама, символи, орнамент та композиції. У музеї є писанки з усіх регіонів України.

На відміну від гуцульських і покутських, які є автентичні, всі ці писанки є відтворені нашими відомими писанкарками. Композиції і орнаменти, які були на писанках 19 століття.

Справжньою родзинкою є ось ця, чий вік - понад п'ятсот років. Це найдавніше великоднє яйце знайшли під час археологічних розкопок 2013 року у Львові у старій водозабірній башті. На шкаралупці чітко збереглося зображення безкінечника.

Оксана Ясінська, spokesperson for the museum of Easter egg painting:

Вона написана на гусячому яйці традиційним восковим розписом з використанням природних барвників. Поруч із нею експонуються керамічні писанки часів Київської русі.

Колекція музею постійно поповнюється й авторськими сучасними експонатами.

Ми отримали ось такий чудовий твір - сучасний артефакт історичної ваги, адже ця писанка написана на фронті під артилерійський гул нашим відомим коломийським писанкарем Олегом Кіращуком.

Олег Кіращук - писанкар із тридцятирічним стажем. З 22-го захищає Україну в 10-й гірсько-штурмовій бригаді. Але навіть на службі знаходить час для творчості. В експозиції музею можна побачити роботи ще однієї знаної майстрині - Світлани Стадник.

Світлана Стадник, почесна майстриня України:

Я неймовірно захоплююсь створенням покутського хреста, вносячи у свій орнамент різноманітні знаки та символи. Ці писанкові елементи повинні зберігатися, оскільки їх вигадали багато століть тому, і вони слугують своєрідним письмом.

Уперше писачок до рук жінка взяла майже сорок років тому. Цьому давньому мистецтву її навчила мама. У їхній родині традиція передається з покоління в покоління вже багато років.

Світлана Стадник, почесна майстриня України:

У нас ще прабабця писала писанку. І мама дуже хотіла, щоб ми так само зберігали ці традиції. Нас в родині троє і всі троє ми пишемо писанки, і брат. І пишуть писанки дві мої дочки, хоча за професією вони архітектори і внук вже пише писанку.

На сьогоднішній день музейна колекція складається з більше ніж дванадцяти тисяч експонатів. Однак через обмежений простір, лише третина з них доступна для огляду. Інші твори можна знайти на інтерактивних екранах.

У нашій діаспорі існує велика кількість писанок. Серед них є прекрасні маленькі перепелині, оздоблені композиціями, що відображають традиції різних куточків України. Ці унікальні писанки створила Галя Ключко, правнучка Івана Франка, яка мешкає в Торонто.

До повномасштабного вторгнення музей щороку приймав понад сто тисяч відвідувачів. І нині зацікавленість до писанки серед українців лише зростає.