Повернення до зимового часу: коли і з якою метою Україна здійснить перехід на новий графік годинників у 2025 році.

В останню неділю місяця, 26 жовтня о четвертій годині ранку, українці знову переведуть годинник на одну годину назад, повернувшись до стандартного зимового часу

Цей перехід, який ще минулого року мав стати останнім, відбувається попри ухвалений Верховною Радою закон про скасування сезонних змін, адже президент Володимир Зеленський досі не підписав документ. Тож традиційна практика, що триває десятиліттями, продовжується, викликаючи дискусії про здоров'я, економіку та географічну доцільність.

Володимир Зеленський, фото: V_Zelenskiy_official

У липні 2024 року Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №4201 "Про обчислення часу в Україні", ініційований спікером Русланом Стефанчуком. Документ передбачає повне скасування сезонного переведення годинників: востаннє на зимовий час мали перейти ще 27 жовтня 2024 року, а з весни 2025-го Україна мала б зафіксувати постійний зимовий час (UTC+2), відомий як "східноєвропейський час".

Це рішення було спрямоване на усунення щорічних труднощів і негативних наслідків для здоров'я, а також на гармонізацію часу з географічним положенням держави. Однак, незважаючи на ухвалення, закон залишився неактивним. 21 серпня 2024 року документ було направлено на підпис президенту, але Володимир Зеленський досі не підписав його і не наклав вето.

Статус на офіційних платформах продовжує залишатися "передано на підпис президенту" протягом більш ніж року.

Хоча причини затримки не були оголошені публічно, аналітики висловлюють думку, що це може бути наслідком браку ґрунтовного наукового дослідження впливу на економіку та здоров'я. Крім того, можливо, що рішення затримується в очікуванні аналогічних кроків з боку Європейського Союзу, де обговорення скасування тривають з 2019 року. Проте, пандемія COVID-19, яка розпочалася раніше, також відтермінувала реалізацію цих планів.

Тому без підпису президента чинною лишається постанова Кабміну від 1996 року "Про порядок обчислення часу на території України", яка зобов'язує переводити стрілки двічі на рік. Через це 30 березня 2025 року українці вже перевели годинники на літній час (UTC+3), а 26 жовтня чекає зворотний перехід.

Таким чином, виникла парадоксальна обставина: хоча парламент ухвалив рішення "за", відсутність підпису президента призводить до того, що практика переведення годинників триває, змушуючи мільйони людей підлаштовуватися до нових умов.

Концепція сезонного переведення годин була вперше висунута наприкінці XVIII століття, коли Бенджамін Франклін, який на той час представляв США у Франції, запропонував цю ідею в іронічній статті. Його метою було заохотити жителів Парижа прокидатися раніше, щоб економити свічки і максимально використовувати природне світло.

Однак реальне впровадження цієї практики сталося набагато пізніше, а саме під час Першої світової війни. 30 квітня 1916 року Німеччина та Австро-Угорщина, які зазнавали труднощів через нестачу товарів, стали першими, хто перевів стрілки годинників на годину вперед з метою економії вугілля для освітлення.

Супротивники німців також усвідомили важливість цієї ініціативи. У тому ж році до них приєдналася Велика Британія, а згодом і США. Основною метою було підвищення економічної ефективності, оптимальне використання природного світла та зниження витрат на електрику й опалення.

В Україні перше переведення годинників відбулося відповідно до сучасних вимог 16 лютого 1918 року, коли країна була в періоді Української Народної Республіки. Того дня було введено середньоєвропейський час (UTC+1) з метою узгодження з європейським часом.

Під час радянської окупації, коли країна входила до складу СРСР, щорічна практика переведення годинників почалася лише в 1981 році, коли економічні труднощі стали особливо відчутними: навесні годинники переводили вперед на літній час, а восени повертали назад.

Після проголошення незалежності в 1996 році уряд затвердив новий стандарт: перехід на літній час відбувається в останню неділю березня о 3:00 (переведення стрілок вперед), а повернення на зимовий час - в останню неділю жовтня о 4:00 (стрілки назад).

У 2011 році Рада вже намагалася припинити цю практику, однак тоді не було достатньої підтримки з боку урядових структур.

На сьогоднішній день Україна є однією з 70 країн, які все ще реалізують перехід, тоді як 120 інших країн вже відмовилися від цієї практики, здебільшого через сумнівні економічні вигоди. Сучасні дослідження свідчать про незначну ефективність таких змін, зменшуючи заощадження електроенергії до менш ніж 0,5%.

Фото ілюстративне, фото: izi.ua

Ця тема все ще викликає багато суперечок.

Україна знаходиться в східноєвропейському часовому поясі (UTC+2 - зимовий час), проте через велику протяжність країни з заходу на схід (понад 1300 км) виникають часові відмінності. Наприклад, у Львові сонце сходить приблизно на годину раніше, ніж у Харкові.

Загалом зимовий час сприймається як "природний" для України, адже він узгоджується з фактичним положенням сонця. Це дає змогу школярам та працівникам прокидатися в світлі під час зимових місяців, що є важливим для їхньої безпеки та підняття настрою.

Законопроєкт №4201 саме його й фіксує як постійний.

Замість цього, літній час (UTC+3) є більш сприятливим для активностей влітку: подовжений світловий день у вечірні години сприяє відпочинку, подорожам та бізнесу, що характерно для більшості країн Європейського Союзу.

Опитування перед повномасштабною війною у 2021 році показало, що 42% українців за скасування переходу, але 25% обирають літній час, а лиш 17% - зимовий. Одна з причин - політична, оскільки РФ з 2014 року живе за зимовим часом, тому дехто бачить в цьому "зраду".

Деякі дослідники також підтримують ідею впровадження літнього часу, посилаючись на традиційний спосіб життя наших предків, які регулювали свій режим згідно з природним світлом. Вони вважають, що зимовий час викликає ранні сутінки ввечері, що негативно впливає на продуктивність. Проте, з точки зору здоров’я, зимовий час є більш корисним, оскільки менше порушує природні біологічні ритми людини в холодну пору року.

Тому, фактично, вибір залежить від пріоритетів. Географія, здоров'я, безпека кажуть, що зимовий час є оптимальним, натомість економіка та решта Європи можуть говорити про літній.

Зміна часу стрілок негативно впливає на циркадні ритми — природні "годинники" в організмі людини, які в основному залежать від сонячного світла. Це може викликати явище, відоме як "соціальний джетлаг", яке полягає в порушенні внутрішніх біоритмів.

Навесні, коли відбувається перехід на літній час, люди втрачають годину сну, що підвищує ймовірність інфарктів (медичні експерти вказують на 24% ризик у перші дні), інсультів та дорожньо-транспортних пригод (зростання на 5-10%) через втомленість.

Восени (назад) - легше, але все одно свої складності через безсоння, депресію, тривогу, особливо у гіпертоніків та з хронічними хворобами.

Дослідження ВООЗ фіксують, що адаптація триває 1-2 тижні, а у вразливих категорій населення - до місяця. До речі, жінки страждають більше через гормональні особливості.

Міністерство охорони здоров'я України рекомендує громадянам заздалегідь підготуватися до переходу на новий графік. Зокрема, варто за 3-5 днів до змін лягати спати на 15-20 хвилин раніше, уникати вживання кофеїну в вечірній час, проводити прогулянки вранці та не переїдати. Людям, які страждають на серцево-судинні захворювання, особливо важливо контролювати артеріальний тиск і не пропускати прийом медикаментів. Хоча скасування переходу могло б знизити ці ризики, наразі українцям потрібно самостійно адаптуватися до нових умов.

Отже, питання про те, чи варто залишити постійний зимовий або літній час, залишається на порядку денному. Це складна тема, яка стосується здоров'я, економіки, безпеки та узгодження з міжнародними партнерами. Імовірно, дебати з цього приводу триватимуть, тому не забудьте перевести годинники або перевірити, чи правильно синхронізуються ваші цифрові пристрої.