"Не кожен здатен взяти зброю в руки, проте підтримка армії є обов'язком кожного."

Творчі групи "Центру культурних послуг" Шегинівської територіальної громади організували безліч фестивалів, конкурсів та інших заходів, в результаті яких вдалося зібрати та передати на підтримку Збройних Сил України більше ніж мільйон гривень.

З початком повномасштабної війни практично всі мешканці українських міст і сіл об'єдналися в єдиній меті — підтримати тих, хто став на захист Батьківщини зі зброєю в руках. Люди готували вареники, пекли різноманітні смаколики, консервували овочі та тушкували м’ясо — все це волонтери доставляли якомога ближче до фронту. Крім того, організовувалися ярмарки, на яких продавалась власна продукція, а зібрані кошти передавалися на потреби Збройних Сил України. Чому ж так важливо було віддавати та допомагати? Це продовжується і зараз — у містах і селах.

Не так давно "ВЗ" писав про юного волонтера з Львова – 10-річного Юрія Напору, який завдяки своєму чудовому співу зміг зібрати і передати на підтримку захисників понад 6 мільйонів гривень. Нещодавно я також дізналася від Марії Тарас, директорки Народного дому та керівниці "Фольклорного переспіву", що творчі колективи "Центру культурних послуг" Шегинівської територіальної громади організували безліч фестивалів, конкурсів та інших заходів, завдяки яким вдалося зібрати і передати більше 1 мільйона гривень на потреби ЗСУ!

-- З перших днів великої війни ми задумалися над тим, чим ми могли би допомогти нашим хлопцям і дівчатам, які пішли боронити рідну землю, -- сказала журналістці "ВЗ" Марія Романівна. -- Бо ж не кожен може тримати зброю у руках. Але допомагати повинні всі. Бо, як відомо, якщо буде сильний тил, тоді буде й сильний фронт!

І розпочалася "господарська" підтримка. Приготували та приготували безліч смачних страв, які передали волонтерам для доставки до військових. Окрім того, займалися плетінням маскувальних сіток.

-- На початку 2023-го ми вирішили, що пісня і слово повинні бути нашою зброєю, -- продовжує Марія Романівна. -- Ми розуміли, що маємо робити те, що найкраще вміємо. І почали організовувати благодійні концерти, проводити фестивалі. Від тоді й до сьогодні на території Шегинівської ТГ ми провели 76 концертів. З тих концертів зібрали 1 мільйон 29 тисяч гривень. А ще мали виступи у Судовій Вишні, Городку, але кошти, які зібрали у цих містечках, залишали там. Це були наші донати для цих громад.

Творчі групи Шегинівської ТГ також організовували ярмарки, в яких брали участь учні. Діти самостійно готували смачні treats, виготовляли браслети, сердечка та пропонували свої художні твори. Вони мали з кого брати приклад: якщо дорослі співають і читають вірші, то й малеча активно долучилася до благих справ. Усі кошти, отримані від ярмарків, звісно ж, йшли на підтримку військових.

За словами Марії Тарас, навіть люди, які лікуються у психоневрологічному інтернаті, що у селі Поповичі, віддавали на ярмарки свої картини, вишивки, вироби з бісеру. У цьому лікувально-оздоровчому закладі багато талановитих людей, які творять цікаві роботи.

Всё началось с идеи, предложенной директором "Центра культурных услуг" Татьяной Пилипьак, которая высказала мысль о том, что было бы замечательно организовать и проводить концерты, фестивали и другие благотворительные мероприятия. На встрече в Шегинях все поддержали эту инициативу. В Шегинівській територіальній громаді налічується 20 народних домів, і представьте себе: в каждом из них мы провели по три и более выступления. Во время Великого поста мы выступали в церквах, проводя Страсні академії. Но это не все — мы также организовывали вертепы на Рождество, поздравления и щедрувания... И, конечно, наша знаменитая "Яблунева ялинка" из Гусаків. На протяжении всей войны все собранные средства от мероприятий идут на нужды армии. Даже если мы проводим концерты и фестивали под разными названиями, основной лейтмотив остается неизменным — "Україна! Мир! Перемога!". Знаете, возможно, эти концерты и не состоялись бы, если бы не крепкая поддержка главы Шегинівської ТГ Оксаны Павуцьо, а также руководителя отдела образования, культуры, молодежи и спорта Марьяны Костюк. Они предоставляют нам транспорт и обеспечивают топливом.

-- Маріє Романівно, допомагаєте якійсь конкретній бригаді, чи віддаєте волонтерам територіальної громади?

Ось приклад. Ми проводили виступ у Радохінцях, де вдалося зібрати близько 17 тисяч гривень. Багато молодих людей з цього села вирушили захищати Україну. Ці кошти ми направили на підтримку бригад, в яких вони проходять службу.

Але і досі жителі Шегинівської ТГ випікають смаколики і передають пачками хлопцям на фронт. "ВЗ" недавно розповідав про 95-річну Марію Василівну Кочеркевич з Гусакова, яка плете шкарпетки, щоб "хлопчики не мерзли в ноги". А ще Марія Василівна приносить шоколадки чи якесь печиво, аби докласти в одну з тих пачок.

На знімках помічаю, Маріє Романівно, що ви є ключовою фігурою на всіх благодійних заходах...

-- Мене обрали. А я і не заперечувала. І усі 76 концертів провела з величезною насолодою. Похвалюся: усе проводжу без жодних "шпаргалок". Усі вірші, цитати -- усе у мене в голові.

-- Скільки жінок у "Фольклорному переспіві"?

Шестеро людей, кожному за 60. Ми старанно слідкуємо за порадами нашого керівника з музики Андрія Гамара.