Не лише Трампом єдиним. Віцеканцлер Німеччини висловлює думки щодо безпекових гарантій для України.

Після низки повідомлень з Вашингтона про можливе скорочення підтримки України з боку Білого дому, європейські країни починають займати більш активну позицію. Серед тих, хто може стати новим лідером у цій справі, виокремлюється Німеччина. Чи зможе вона заповнити вакуум, що може залишити США, і з якими намірами прибув до Києва віцеканцлер, – розглянуло видання Gazeta.ua.

"Нам необхідні стійкі гарантії безпеки," - підкреслив віцеканцлер Німеччини Ларс Клінґбайль, коли 25 серпня прибув на Київський вокзал.

"Ми активно співпрацюємо на міжнародній арені. Німеччина дотримається своїх зобов'язань," - підкреслив він.

Оскільки Ларс Клінґбайль є ще й міністром фінансів, про гроші йшлося окремо і вельми серйозно.

Цього року Україні буде надано 8,5 мільярда євро, а в 2026 році ця сума зросте до 9 мільярдів євро, підтвердив віцеканцлер.

Також він повідомив, що триває робота по закупівлі двох американських систем ППО "Patriot". Також йшлося і про додаткові зенітно-ракетні комплекси "Iris-T" німецького виробництва.

Однак президент України Володимир Зеленський прагнув, щоби у миротворчому контингенті були представлені "великі держави". Конкретики щодо цього він 25 серпня не отримав.

Візит Клінґбайля не був попередньо оголошений, так само як і прибуття прем'єр-міністра Норвегії Йонаса Гар Стьоре в той же день. У спільній заяві з Стьоре, Зеленський визначив основну мету: ініціатива PURL, що передбачає закупівлю озброєнь у США, повинна забезпечити не менше одного мільярда доларів щомісяця. Норвезький прем'єр також привіз обіцянку надати Україні 8,5 мільярда доларів у 2026 році.

Цей анонс має особливе значення, адже Норвегія є провідною силою Північної Європи. Її рішення вказує на процес консолідації та може стати взірцем для інших країн Скандинавії, - зазначив професор кафедри політології та міжнародних відносин Львівської політехніки Микола Бучін.

Німеччина претендує на ключову роль у координації допомоги Україні, тому пообіцяла на 500 мільйонів євро більше. Виконати обіцяне буде не так просто.

Канцлер ФРН Фрідріх Мерц днями заявив, що Німеччина не має економічних ресурсів для системи всезагального добробуту. Він мав на увазі соцзабезпечення. Фактично Мерц натякнув, що німцям доведеться затягти паски.

Отже, обіцянка німецького представника під час його візиту до Києва 25 серпня залишається під знаком питання. Схоже, що сам Клінґбайль усвідомлював це, адже головною темою його переговорів із Зеленським були питання, пов'язані з гарантіями безпеки.

Проте, коли мова йде про безпекові гарантії, Німеччина ілюструє суперечки в рамках своєї урядової коаліції.

Соціал-демократи (СДПГ), до яких належить і Ларс Клінґбайль, воліють уникати конкретики. Представник СДПГ із зовнішньої політики Адіс Ахметович акцентує на ключовій ролі США. Лідер баварських Християнських демократів (ХДС) Маркус Зьодер пояснив: без участі американців миротворці "не матимуть сенсу".

Позиція ХДС важлива, бо СДПГ тепер є меншістю в коаліції, а ХДС - однією з провідних, її представляє канцлер Мерц. Зрештою, лідер лівих радикалів у СДПГ Ральф Штегнер пояснив вагання "історичними причинами".

Щодо позиції Європи з питань безпекових гарантій говорити поки що передчасно, зазначив політичний експерт Олексій Голобуцький. Він підкреслив, що потенційні учасники усвідомлюють, що самостійно не можуть забезпечити фінансування, тому звертатимуть увагу на американську підтримку.

На перший план повинні вийти фінансові ресурси для України, підкреслив німецький експерт з політики Андреас Умланд. Він вважає, що Росія не погодиться на мир, і без цього "неможливо забезпечити безпеку", зокрема, для миротворчих сил. При цьому, фінансові питання залишаються важливими незалежно від того, як розвиватимуться події.

Нині країни Європи та Україна непублічно можуть обговорювати варіанти: воювати далі - або "заморожувати" конфлікт без мирного договору з Путіним. Якщо вдасться домовитися, Київ матиме погоджену альтернативу мирним планам президента США.

Незважаючи на візит до України прем'єр-міністра Канади Марка Карні, який вважається одним із провідних критиків Дональда Трампа в геополітичній сфері, а також генсека НАТО Марка Рютте і спеціального представника президента США Кіта Келлога, узгодити ключові позиції з українською стороною досі не вдалося. 25 серпня віцепрезидент США Девід Венс висловив припущення про можливу участь Росії в забезпеченні гарантій безпеки для України.

Європейські країни намагаються запобігти подібним ситуаціям. Це, безсумнівно, можна зрозуміти через несподівані візити віце-канцлера Німеччини та прем'єра Норвегії до Києва 25 серпня.

"Путін не має ілюзій щодо того, що наша підтримка України може ослабнути", - наголосив Ларс Клінґбайль під час свого візиту до Києва.

Навіть серед оточення діючого президента США зростає кількість тих, хто сумнівається в можливості зближення між Америкою та Росією. Кремль переживає дипломатичні труднощі, оскільки пряма комунікація між Путіним і Трампом поступово втрачає своє значення.

Незважаючи на це, Клінґбайль у Києві зазначив, що "Європа позитивно реагує на сигнали з США щодо їхньої участі у забезпеченні безпеки".

Але до зустрічі лідера КНР Сі Цзіньпіна із Путіним на щось більше за сигнали очікувати не варто, переконаний керівник Експертної групи "Бюро аналізу політики" Віктор Бобиренко. Трамп враховуватиме підсумки цих перемовин, вважає він.

Зустріч двох політичних лідерів запланована на наступний тиждень — кремлівський лідер відправиться туди з візитом тривалістю чотири дні. 25 серпня офіційний представник Міністерства закордонних справ Китаю Го Цзякунь заявив, що країна не має наміру брати участь у миротворчих заходах в Україні.

У Києві Кіт Келлог провів зустріч з Андрієм Єрмаком, головою Офісу президента, та Рустемом Умєровим, секретарем РНБО. Деталі зустрічі поки що не розголошуються прес-службою Офісу президента. Келлог охарактеризував зустріч як "чудову". Конкуренція консультацій триває на двох паралельних фронтах.