Недостатньо визнаний талановитий особистість з Львівщини, яка пережила жахи війни.

Протягом багатьох років ім'я Осипа Турянського залишалося маловідомим серед українського суспільства.

"Поза межами болю" Осипа Турянського є одним з найвидатніших світових творів, присвячених Першій світовій війні. Автор, який пережив жахи війни, майстерно передав у своїй книзі власний досвід полону та подорожі через зимові альпійські гори Албанії. Турянський, уродженець Львівщини, працював учителем, вільно володів кількома мовами і зробив вагомий внесок у розвиток української літератури.

ZAXID.NET розповідає цікаві факти про Осипа Турянського.

Of course! Please provide the text you'd like me to make unique, and I'll be happy to help.

Майбутній автор Осип Турянський з'явився на світ у лютому 1880 року в селі Оглядів, розташованому на Львівщині. Його сім'я була багатодітною і жила в скромних умовах. Батько вирішив віддати Осипа до школи лише через його природні здібності та велике бажання вчитися. Після завершення початкової освіти в сільській школі, завдяки підтримці вчителя, хлопець зміг продовжити навчання в українській гімназії у Львові.

Батько влаштував сина на квартиру до свого знайомого, але не міг довго утримувати Осипа - хлопець вчився заробляти самотужки, зокрема репетиторством. До слова, він допомагав сину власника оселі готуватись до школи. Осип Турянський займався самоосвітою, багато читав та вивчав іноземні мови.

У 1907 році Осип завершив навчання на філософському факультеті Віденського університету. Відень справив на молодого чоловіка значне враження, і він почав створювати свої перші художні твори, а також приєднався до українського молодіжного гуртка. У 1908 році Турянський вперше виступив як прозаїк, його дебютними новелами стали "Ей, коб були мене вчили" та "Де сонце?", які були надруковані в альманасі "Січ". Осип Турянський іноді підписував свої роботи псевдонімом Іван Думка.

Турянський викладав українську мову та літературу в Перемишльській гімназії, де також уклав шлюб із Стефанією Онишкевич. У їхній родині з'явився син Мирослав, який став талановитим шахістом, відомим не лише в Україні, але й за її межами.

Портрет Осипа Турянського можна описати так: Изображение Осипа Турянского.

У 1914 році Осипа Турянського призвали до австрійської армії і відправили на фронт, що з'єднує Сербію та Австрію, що кардинально змінило його долю. У 1915 році він потрапив у полон до сербів, і взимку його разом із ще 60 тисячами військових етапували через альпійські гірські райони. Осип зумів витримати ці неймовірні випробування, ставши частиною небагатьох, хто залишився живим. У горах гинули не лише військові, але й їхні конвоїри.

"Під ударом німецько-австрійського війська покинули серби свій край і забрали всіх бранців, 60 000 душ, із собою та погнали їх на албанський "шлях смерті". В албанських горах, нетрях, з голоду, холоду й душевного болю загинуло 45 000 бранців. По високому хребті албанських гір, завіяних снігом і морозом окутих, ідуть прочі тепер на стрічу долі. Ідуть живі трупи людей по трупі природи", - писав Осип Турянський.

Дистанційне навчання набирає популярності серед сучасних учнів. Проте, для того щоб воно дійсно приносило результати, важливо обирати заклад, який забезпечує гнучкий розклад, персоналізований підхід і сучасні навчальні методики. Таку можливість пропонує провідна дистанційна школа "Оптіма". Отримайте безкоштовний демодоступ та надайте вашій дитині можливість здобути якісну освіту без жодних компромісів.

Переживши сербський полон, автор створив повість-поему "Поза межами болю", яка була написана в 1917 році в таборі на Ельбі. Цей витвір, виконаний в експресіоністичному стилі, став важливою подією в українській модерній літературі.

У вступі до виденського видання повісті "Поза межами болю" автор зазначає: "Образи моїх друзів з'являються мені як у снах, так і в реальному житті... Моя душа відривається від земного існування, немов осінній, пожовклий листок, що відлітає від дерева, і мандрує далеко-далеко до моїх товаришів... І я згадую незабутнього друга Василя Романишина. Мій дорогий друже! Ти вже не серед нас... Ні, я не можу, я не маю права залишатися в мовчанні".

Василь Романишин - український медик, який зробив можливим порятунок Осипа Турянського від загибелі. Під час етапування Турянський втік разом з ще шістьма військовими, але коли їх замерзлі тіла були виявлені, одна особа продовжувала проявляти ознаки життя - це був Осип Турянський. Лікар Романишин вирішив помістити його у холодну воду, щоб поступово відновити його життєві функції.

"Для творчої праці замало самого таланту. Поет мусить пройти найглибше пекло людського буття й найвищі небесні вершини людського щастя. Тоді його слово буде хвилювати, захоплювати, піднімати людську душу", - вважав Турянський.

Після розпаду Австро-Угорської імперії Осип Турянський повернувся до Відня, де в 1921 році була видана його книга "Поза межами болю" українською та німецькою мовами. Цей твір приніс йому велику популярність. У 1989 році на його основі був створений однойменний художній фільм. "Поза межами болю" Осипа Турянського вважається одним із найзначніших творів світової літератури, присвячених темі Першої світової війни.

У 1923 році Турянський повернувся до Галичини, де обіймав посади директора та викладача в навчальних закладах Яворова, Дрогобича і Рогатина. Одночасно із створенням власних літературних творів, письменник активно займався перекладами.

28 березня 1933 року, у віці 53 років, Осип Турянський пішов з життя у Львові. Його останній спочинок знаходиться на 76 полі Личаківського цвинтаря.

Протягом багатьох років ім'я Осипа Турянського залишалося маловідомим серед українського суспільства.. На автора звернули увагу після відновлення незалежності, але його життя досі є малодослідженим.