"Остання коляда": у Львові через пісню вшанували пам'ять загиблих військових.

У Львові вшанували пам'ять полеглих воїнів в особливий спосіб. "Неостання коляда" - саме так назвали акцію ті, хто чекає близьких з фронту чи втратив їх на полі бою. Про різдвяний спів і пам'ять про своїх - Роман Гаврилів розповість.

У Гарнізонний храм, де лічені хвилини тому звучала різдвяна молитва, здіймається спів. "Неостання коляда" для тих, хто пішов з життя оборонцем.

Для Євгенії, котра також має одну з зірок з іменами загиблих воїнів, це є способом висловити свої почуття до сина. 25 років тому її чоловік пішов з життя. У них залишився син В'ячеслав, який у 18 років вирішив стати військовим.

Євгенія Волгіна, мати загиблого військового.

Це частинка від чоловіка залишилась, на яку я мала дуже великі надії. Він сказав чітко мені: "Мамо, я не полишу службу, я буду захищати до останнього, бо я в АТО бачив, що вони роблять зі своїми людьми. То що вони, каже, будуть робити з вами?".

Понад три роки тому йому стало назавжди 23. На початку великого вторгнення з побратимами він втримав Миколаїв. Євгенія згадує, як син казав: стояв за дружину, доньку і матір. Після загибелі В'ячеслава вона не могла уявити, як можна жити далі.

Євгенія Волгіна, мати загиблого військового.

Замикаючи двері у своїй кімнаті, вона опустила штори, залишившись наодинці зі спогадами про сина, який зараз далеко, на Марсовому полі.

Та тепер 8 місяців вона долучилася до співочих ретритів, які організовує Офіс підтримки родин військовослужбовців для жінок, які пережили втрату чи чекають. За учителів - актори львівського театру Леся Курбаса.

Наталія Рибка-Пархоменко – талановита акторка, що виступає в театрі імені Леся Курбаса у Львові.

Ці жінки об'єднуються в групу однодумців, де відбуваються різноманітні терапевтичні практики, зокрема співотерапія. Під час співу вони переживають особливе відчуття єдності та підтримки.

Це звучить як повстанська коляда "Уставай же, брате". Під час занять жінки завжди виконують пісні, які були зібрані з різноманітних етнографічних куточків України.

Наталія Рибка-Пархоменко – талановита акторка, що виступає в театрі імені Леся Курбаса у Львові.

Сьогодні лунали мелодії з Полісся, Галичини, Слобожанщини та Харківщини — мого рідного краю, адже я родом з Харкова, а також з Чернігівщини.

Щомісяця в дружній і чуйній атмосфері жінки збираються понад рік. Постійно зі спільнотою Марія. Її чоловік зараз воює на найбільш запеклих ділянках Донеччини.

Марія Скрипниченко, жінка, що підтримує свого чоловіка-воїна:

Коли нема зв'язку - це найскладніший стан, хвилини, дуже тривожний стан. Тому так... Від плюсиків до плюсиків, які скидають наші чоловіки там.

Дружини та матері як нинішніх, так і загиблих військовослужбовців не випадково вирішили виконати колядки саме в Гарнізонному храмі. Це місце у Львові, де зазвичай прощаються з героями, стало символічним для їхнього вшанування.

Марія Скрипниченко, жінка, що підтримує свого чоловіка-воїна:

Спів більше асоціюється з якимось святом. Саме сьогодні ми співали більше для тих янголів, які поклали своє життя. І цим співом, цією колядою ми хочемо всім нагадати, що це не просто цифри, що полеглих скількись там тисяч, десятки тисяч, що це кожне ім'я, яке нам треба пам'ятати.

"Неостання коляда" є своєрідним гімном для цих людей. Це їхній спосіб залишити слід у пам'яті нащадків. Парафіяни не лише підспівували, а й на різдвяних листівках у формі зірки записували імена своїх рідних, які загинули в боях за Україну. Це їхній спосіб забезпечити вічну пам'ять про героїв.