Оновлена стратегія приєднання до Європейського Союзу, Орбан прагне президентської посади, відставка уряду Болгарії: головні події дня.
Європейський Союз ініціює новий етап переговорів з Україною щодо її вступу, що дозволяє обійти вето, накладене Віктором Орбаном. Сам угорський прем'єр-міністр, з огляду на можливі ризики програшу на парламентських виборах весною 2026 року, ймовірно, має намір балотуватися на пост президента Угорщини.
Водночас тривають переговори, спрямовані на вирішення конфлікту в Україні. З'являється все більше нової інформації.
Все важливе і цікаве за четвер, 11 грудня - в дайджесті "Європейської правди".
Приєднуйтесь до нашого Telegram-каналу — це найзручніший спосіб отримувати дайджести та багато іншої корисної та цікавої інформації!
Головна тема сьогодні – новий план інтеграції України до Європейського Союзу.
Під час неформальної зустрічі Ради з загальних питань, що проходила у Львові, Європейський Союз анонсував старт нового формату технічних переговорів з Україною, які будуть ігнорувати угорське вето.
Віцепрем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка заявив, що Україна задоволена досягнутою Євросоюзом домовленістю, яка розблоковує технічний рух до вступу.
Таким чином, хоча формально кластери залишаються у статусі "закритих", на технічному рівні вступні переговори вже розблоковані. У Львові Україні офіційно була передана так звана переговорна позиція ЄС щодо трьох кластерів, і процес переговорів продовжиться в звичному режимі. Вже досягнута угода з кіпрським головуванням про те, що на початку 2026 року відбудеться подібне "гібридне відкриття" залишилися трьох кластерів.
Після старту технічних перемовин між Україною та Європейським Союзом було визначено основний план реформ. У ньому виокремлено 10 ключових пріоритетів.
Україна готується завершити вступні переговори з ЄС швидше ніж за два роки.
Учора ввечері стало відомо, що Кабінет Міністрів України ухвалив рішення щодо впровадження системи "Пульс вступу", яка покликана слідкувати за виконанням зобов'язань у сфері євроінтеграції.
Детальніше про нову модель вступу України до Європейського Союзу можна дізнатися з публікації редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка під назвою "План Б" та мовчання Орбана: як ЄС активізував процес інтеграції України та які кроки нас очікують в майбутньому.
За інформацією Financial Times, Сполучені Штати не ставлять вимогу про виведення російських військ з Донбасу для формування демілітаризованої зони. Натомість американська сторона вважає за необхідне, щоб українські сили покинули свої позиції в Донецькій області.
Згідно з інформацією, опублікованою в The Wall Street Journal, у доповненнях до нинішніх мирних ініціатив США стосовно України детально описані наміри американських фінансових установ і інших компаній використати близько 200 мільярдів доларів заморожених російських активів на реалізацію проектів в Україні. Серед цих ініціатив - створення нового великого центру обробки даних, який отримуватиме електроенергію від Запорізької атомної електростанції, що наразі контролюється російськими військами.
За словами президента України Володимира Зеленського, питання статусу та управління окупованою Запорізькою АЕС залишається одним зі спірних у перемовинах про потенційну мирну угоду. Він каже, що американська сторона пропонує "спільний формат" для управління станцією.
У іншому документі, згідно з інформацією The Wall Street Journal, представлена загальна стратегія США щодо виходу російської економіки з кризи. В її рамках передбачено, що американські компанії інвестуватимуть у ключові сектори, починаючи з видобутку рідкоземельних елементів і закінчуючи бурінням нафтових свердловин в Арктиці. Також планується сприяння відновленню постачання російських енергетичних ресурсів до Західної Європи та інших держав.
Окремі європейські чиновники, які мали можливість ознайомитися з матеріалами, висловили сумніви щодо доцільності серйозного сприйняття певних американських ініціатив.
Один з чиновників провів аналогію між їхніми ідеями та баченням президента Трампа про створення курортного комплексу в стилі Рів'єри на території Гази.
Зеленський пояснив, що "компромісна концепція" Сполучених Штатів стосовно контролю над Донбасом, який наразі перебуває під українським контролем, полягає в тому, що українські війська залишають територію Донеччини, в той час як російські сили не мають права на її вхід.
Володимир Зеленський повідомив, що в четвер він провів бесіду з американською делегацією стосовно питань безпекових гарантій для України.
За його інформацією, "представниками Америки стали Марко Рубіо, Піт Гегсет, Стів Віткофф, Джаред Кушнер, генерали Кін і Гринкевич, а також Джош Груенбаум. Особливу подяку хочу висловити Марку Рютте, який представляв НАТО".
Він зазначив, що зустріч виявилася "плідною та змістовною".
Крім того, український президент, отримавши сигнали від США, звернувся з проханням підготувати законодавчі ініціативи щодо проведення виборів під час війни.
"Щоб не обмежуватися лише медійним зверненням, я звернувся до народних депутатів України з проханням підготувати законодавчі ініціативи щодо проведення виборів під час воєнного стану. Наразі критично важливо завершити війну, і зробити це з міцною позицією для України. Я отримав сигнал від Сполучених Штатів стосовно виборів — я відреагував на це і готовий до відповідних дій," — підкреслив Зеленський.
Президент підкреслив, що США здатні вжити заходів для "розблокування певними країнами" нашого євроінтеграційного процесу. Зокрема, вони "можуть займатися політичною діяльністю".
Український керівник зазначає, що жодних ультиматумів з боку США стосовно "мирної угоди до Різдва" не існувало.
Президент США Дональд Трамп повідомив, що його учорашня бесіда з європейськими лідерами щодо України проходила "в досить напруженій атмосфері".
Американський лідер знову дав зрозуміти, що може відійти вбік від конфлікту, в якому він покладає провину на свого попередника Джо Байдена.
Німецький канцлер Фрідріх Мерц зазначив, що бесіда між європейськими керівниками та американським президентом Дональдом Трампом мала "конструктивний характер".
Він підкреслив, що вони мали "надзвичайно глибоку бесіду", в ході якої розглянули кілька ідей, акцентуючи увагу на "територіальних компромісах, на які Україна готова піти".
"Це питання, на яке повинні відповісти президент України і український народ", - зазначив канцлер.
Мерц зазначив, що якщо переговори продовжать рухатися в запланованому напрямку, то впродовж вихідних відбудуться додаткові консультації з представниками США. Потім, "можливо, на початку наступного тижня", у Берліні пройде зустріч, до якої можуть приєднатися американські офіційні особи.
Але за його словами, загалом Трамп справив враження, що "він готовий йти цим шляхом разом" з Європою.
Згідно з інформацією Axios, 13 грудня в Парижі відбудеться важлива зустріч високопосадовців США з делегаціями з України, Франції, Німеччини та Великої Британії, на якій буде розглянуто мирний план президента Трампа.
Канцлер Німеччини підкреслив, що мир для України, до якого прагнуть у ході нинішніх переговорів, повинен бути по-справжньому стійким.
Це вимагає надійних правових та матеріальних забезпечень. При цьому рішення повинно враховувати безпекові пріоритети Європи. Не можна досягати миру за рахунок інтересів ЄС або НАТО, і жоден мир не може бути укладений "за нашою спиною", - наголосив канцлер.
Глава Міністерства закордонних справ Росії Сергєй Лавров повідомив, що всі "неясності" між Росією та США "щодо України" були усунуті після нещодавньої зустрічі між президентом Владіміром Путіним і представником США Стівом Віткоффом на початку цього місяця.
Лавров повідомив, що результати переговорів засвідчили "взаємне сприйняття", яке було досягнуто між Путіним і Дональдом Трампом під час їх зустрічі на Алясці в серпні.
"На цей момент, під час наших дискусій з американською стороною щодо України, я вважаю, що всі непорозуміння та проблеми в спілкуванні вдалося вирішити", - зазначив він.
Міністр закордонних справ Росії зазначив, що його країна прагне, щоб пакет угод, розроблений для підтримки "стійкої та довгострокової мирної угоди" у конфлікті між Росією та Україною, включав гарантії безпеки "для всіх учасників": "необхідно враховувати не лише Україну".
Лавров також знову висловив позицію російської пропаганди, стверджуючи, що Росія не прийме вступ України до НАТО, підкреслюючи при цьому прагнення Москви забезпечити "захист" для російськомовних жителів України.
Також російський міністр зазначає, що Російська Федерація готова офіційно зафіксувати свої наміри не здійснювати агресію проти Європи.
Сьогодні генеральний секретар НАТО Марк Рютте попередив країни Альянсу про те, що вони можуть стати наступною мішенню для Росії, і закликав до термінових заходів.
Тим часом Defence One пише, що адміністрація президента США Дональда Трампа обговорювала ідею про створення нової групи країн "Core 5", до якої увійшли б Китай і Росія (а також Індія та Японія), що зблизило б традиційних супротивників і створило б різкий контраст з наявною G7.
Президент Польщі Кароль Навроцький висловив думку про "безлад", що панує в Європейському Союзі.
"Я як людина підтримую участь Польщі в Європейському Союзі, і нам треба поставити питання Європейському Союзу: чи йде він у правильному напрямку?" - сказав Навроцький.
Він зазначив, що "ми знаходимося поряд з агресивною, імперською Росією і займаємось справами, які є визначальними для існування Європи".
"Саме тут, у Латвії, Польщі та Румунії, закладаються основи безпеки всієї Європи", - підкреслив президент Польщі.
До речі, Навроцький запевняє, що вирішить "неясності" щодо інформації про постачання МіГ-29 в Україну.
Сейм Литви ухвалив державний бюджет на 2026 рік, який передбачає безпрецедентні витрати на оборонні потреби. Водночас країна відзначає зростання інформаційних атак, що надходять з боку Росії та Білорусі.
В Естонії одного з лідерів проросійської партії засудили до 14 років ув'язнення.
Український об'єкт: Рада Європейського Союзу затвердила шостий транш фінансової допомоги для України в розмірі приблизно 2,3 мільярда євро.
Палата представників затвердила оборонний бюджет США, що включає фінансову підтримку для України.
Парламент Австрії засудив порушення Росією прав людини на окупованих територіях України.
Згідно з інформацією Politico, Європейський Союз може "ізолювати" Бельгію в разі, якщо країна продовжить блокувати позику на репарації.
У Польщі затримали вченого РФ, якого Україна розшукує за незаконні розкопки в Криму. У Кремлі обурилися затриманням у Польщі російського археолога.
За інформацією агентства Bloomberg, прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, у разі невдачі своєї партії "Фідес" на виборах, має намір розглянути можливість переходу на президентську позицію. Він також планує ініціювати зміни до законодавства, щоб розширити повноваження президента.
10 грудня парламент Угорщини вже схвалив законопроєкт від "Фідес", що ускладнює відсторонення президента від посади у майбутньому.
Відзначається, що навіть у випадку перемоги "Фідесу" на квітневих виборах, Орбан може вирішити перейти на пост президента, зосередившись на зовнішньоекономічних питаннях, в той час як управління урядом доручить одному із своїх надійних партнерів, наприклад, чинному міністру будівництва та транспорту Яношу Лазару.
До речі, Орбан, як і очікувалося, висловив позитивну оцінку резонансній стратегії національної безпеки Сполучених Штатів.
У четвер міністр юстиції Польщі Вальдемар Журек висловив звинувачення на адресу прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, зазначивши, що він має більшу прихильність до Росії, ніж до європейських цінностей.
В Болгарії на тлі масових протестів подав у відставку уряд.
Парламент Грузії ухвалив нові жорсткіші норми для організації протестних акцій.
В Португалії вперше за більше ніж десятиліття відбувається загальнонаціональний страйк.
Данія виплатить компенсацію гренландським жінкам за примусовий контроль народжуваності.