"Одна ракета – і не залишилось уряду": Кулеба поділився подробицями евакуації Кабміну до Франківська.

Врешті-решт, часткове переміщення українського уряду на час затягнулося приблизно на місяць.

На початку повномасштабного російського вторгнення частину українського уряду евакуювали до Івано-Франківська. Про це в інтерв'ю YouTube-каналу "Курс" розповів тодішній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Він підкреслив, що російська агресія спіймала його в момент подорожі з Нью-Йорка до Києва.

"Після того, як я приземлився у Варшаві і провів кілька зустрічей, я вже сідав у машину, щоб вирушити в Україну, коли отримав повідомлення з Києва. У ньому йшлося про те, що мені не потрібно їхати до Києва, оскільки частина урядовців отримала офіційне розпорядження про евакуацію в Івано-Франківськ. Тож тепер я маю вирушити туди," - розповідає колишній чиновник.

За словами Кулеби, в початкові дні війни обстановка була нестабільною, тому евакуація частини урядових структур у віддалені райони була превентивним заходом на випадок, якщо ситуація в Києві почне стрімко погіршуватися: у такому разі легітимний уряд міг би залишитися в Івано-Франківську.

"Тоді ніхто не знав, чим усе завершиться. З точки зору безпеки це був слушний крок", - переконаний колишній урядовець.

На думку Кулеби, навіть Франківськ не може забезпечити повну безпеку.

"Я прибув до Франківська, і навколо панувала глибока темрява. Діставшись на місце, я побачив своїх колег із уряду, які вже там чекали. Будівля була обгорнена мішками, і по території бродили окремі військові. Чесно кажучи, коли я поглянув на цю будівлю, мені в голову прийшла думка: одна ракета – і половини українського уряду може не стати. Якщо метою було зберегти хоча б частину урядовців на випадок небезпеки, тоді збирати всіх в одному місці, яке потенційно можна було вразити кількома ракетами, здавалося нелогічним. Однак у той момент у моїй голові крутилося безліч власних завдань, і я не звертав на це уваги," - згадує він.

Як розповів Кулеба, частина уряду все одно залишалася в столиці, тож урядові наради проводилися в онлайн-форматі, але це не заважало працювати. Згодом чиновники МЗС із Франківська перебралася у Львів.

"Чому саме Львів? Це не тому, що я вважаю Львів кращим за Франківськ. Причина в тому, що на той момент [з Києва] у Львові були евакуйовані кілька іноземних посольств. Більше того, почали надходити запити від міністрів закордонних справ з інших країн: 'Ми хочемо відвідати Україну, підтримати вас і обговорити, як можемо допомогти, але нас не пускають далі Львова'. Таким чином, реальна діяльність відбувалася саме у Львові. Крім того, коли президент почав доручати мені завдання 'поїдь туди, привези звідти зброю', логістика зі Львова була значно зручнішою", - поділився Кулеба.

Врешті-решт, через місяць команда Міністерства закордонних справ повернулася до столиці, а слідом за ними повернулися й ті чиновники, які залишалися у Франківську.

Як повідомляв УНІАН, президент Володимир Зеленський раніше висловлював думку, що його вибір залишитися в Києві став вирішальним фактором для подолання початкового хаосу та паніки в країні в перші дні повномасштабної агресії Росії.

Тодішній міністр закордонних справ Дмитро Кулеба також поділяв цю точку зору. Він вважав, що якби Зеленський залишив Київ на початкових етапах війни, "все б розвалилося", і столицю, ймовірно, довелося б втратити. За словами Кулеби, рішення президента залишитися в місті стало важливим сигналом для суспільства та допомогло уникнути масової паніки.