Охорона на документах? Які результати розслідування слідчих щодо об'єктів "Лісів України" та хто є отримувачем мільйонних угод.
Довіряйте перевіреним джерелам — підпишіться на Telegraf у Google Новинах!
Об'єкти ДП "Ліси України" повинні бути під цілодобовим наглядом екіпірованих охоронців, обладнаних персональними супутниковими GPS-трекерами, спеціальними засобами та системами фотофіксації маршрутів, відповідно до вимог технічних специфікацій багатомільйонних тендерів. Однак реальність часто виглядає зовсім інакше: замість професійних охоронців можна зустріти лише літнього чоловіка з берданкою, який навіть не знає, що таке GPS. Таку ситуацію, зокрема, зафіксували оперативники ДБР та прокурори під час несподіваної перевірки в Закарпатті: закриті ворота, відсутність ознак приватної охорони, а на деяких територіях - лише штатні працівники лісництва, які самі виконували обов'язки охорони.
Досліджуючи, як замовники отримують та здійснюють контроль за охоронними послугами, варто звернути увагу на компанії, які здобувають найбільші контракти від лісових управлінь по всій країні. Відповіді на запити редакції щодо Державного бюро розслідувань та самих "Лісів України" можна знайти в матеріалі "Телеграфа".
Привид на межі: результати перевірки ДБР у Закарпатському регіоні.
У фокусі уваги правоохоронців перебувають контракти на охорону об'єктів Берегівського надлісництва, що розташоване на самому кордоні Закарпаття з Угорщиною та Румунією і входить до філії "Карпатський лісовий офіс" ДП "Ліси України" (очолює філію Ігор Чебан).
У 2025 році філія уклала два контракти з приватною компанією ТОВ "ПШР Тигр+" на загальну суму 133,7 млн грн, з яких 81,1 млн грн і 52,6 млн грн відповідно. Враховуючи прикордонний статус проекту, замовник вимагав організації цілодобових патрулів з необхідним обладнанням, отримання спеціальних дозволів для роботи в прикордонній зоні, використання GPS-трекерів, телефонів для документування фото та системи контролю маршрутів. Фінансування компанії здійснювалося протягом п'яти днів після підписання актів виконаних робіт керівниками надлісництв.
Коли ж оперативники Львівського територіального управління ДБР разом із прокурорами Закарпатської області несподівано здійснили перевірку семи об'єктів у Берегівському районі, реальна ситуація виявилася зовсім іншою:
У Виноградівському, Шаланському та Берегуйфалівському лісових господарствах об'єкти виявилися закритими, і жодних слідів приватної охорони на території не було помічено. На одній із локацій у Виноградові (вулиця Копанська, 309) слідчі зовсім не знайшли ані будівель, ані майна, пов'язаного з лісництвом.
* у Кідьошському лісництві за безпеку цілодобово та одноосібно відповідав штатний майстер лісу.
У Затиснянському та Шаланському лісництвах, зокрема на неактивній фермі для розведення фазанів, були присутні місцеві охоронці. Вони повідомили слідчим, що виконують функцію захисту об'єктів лісгоспу. За інформацією розслідування, перед укладенням мільйонних контрактів частину штатних охоронців філії звільнили за вказівкою керівництва і формально перевели до ТОВ "ПШР Тигр+". Працівники, за їхніми словами, нібито підписували заяви безпосередньо в офісах надлісництв і навіть не знали, хто є їхнім новим начальником і де знаходиться офіс нової компанії.
Крім того, жоден з перевірених постів не містив ані графіків чергувань, ані журналів зміни, а також обіцяних GPS-трекерів. Згідно з підрахунками слідства (ухвала Ужгородського міськрайонного суду від 17.10.2025 у справі № 308/14917/25), підряднику безпідставно виплатили понад 500 тисяч гривень за ці "паперові" послуги під час раптової перевірки на Закарпатті. Це лише один з численних епізодів...
Для отримання актуальної інформації щодо ситуації, редакція "Телеграфу" звернулася з офіційним запитом до ТУ ДБР у Львові, оскільки з моменту проведення несподіваних рейдів на Закарпатті минув понад рік. Ми поцікавилися, чи було розширено розслідування на інші лісництва в Закарпатській, Івано-Франківській та Львівській областях, чи встановлено остаточний розмір збитків за допомогою судових експертиз, а також чи були висунуті підозри конкретним особам. У відповідь на наш запит в установі підтвердили, що кримінальне провадження № 62025140160000702 від 01.07.2025 (за частиною 4 статті 191 Кримінального кодексу України - привласнення або розтрата майна в особливо великих розмірах) знаходиться на стадії активного розслідування.
На листопад 2026 року тривають важливі слідчі процедури, і жодній особі ще не пред'явлено підозр. Остаточний розмір завданих матеріальних втрат буде визначено після проведення відповідних судових експертиз.
Одночасно адміністрація філії "Карпатський лісовий офіс" та директор компанії ТОВ "ПШР Тигр+" Ілля Дрищ не відреагували на запити редакції, не надавши відповіді у встановлений законодавством термін. Ми зверталися з проханням прояснити ситуацію щодо виявленої слідчими відсутності охоронців на постах, схему перетворення штатних охоронців, а також дізнатися про суми, які фактично були сплачені за договорами на 2025-2026 роки.
Група "Тигр": хто є найбільшими підрядниками на заході України.
Відкриття кримінального провадження саме по собі не означає винуватості підрядника чи посадовців, адже остаточну оцінку діям сторін має надати суд. Тим не менш наявність розслідування щодо контрактів 2025 року не вплинула на подальшу співпрацю компаній групи "Тигр" зі структурами ДП "Ліси України" у 2026 році.
Що можна сказати про успішну компанію? ТОВ "ПШР Тигр+" (код ЄДРПОУ 45332897) зареєстроване в селищі Лукавці Чернівецької області. У березні 2024 року отримало ліцензію від Міністерства внутрішніх справ на надання охоронних послуг і належить до мережі чернівецьких охоронних фірм під брендом "Тигр". Власники Іван Данко та Ілля Дрищ також керують іншими підприємствами, такими як ТОВ "ПШР Тигр", ТОВ "Служба інкасації Тигр", ТОВ "СП Тигр-7" та ТОВ "Тигр Карпати".
Саме ТОВ "ПШР Тигр+", за даними аналітичної системи BI Prozorro, виграло державні тендери на понад 338,8 млн грн, переважно у філіях ДП "Ліси України".
Наприклад, "Карпатський лісовий офіс", крім уже згаданих угод на 2025 рік, 30 січня 2026 року, під час активного розслідування ДБР, уклав новий контракт з компанією на суму 133,1 млн грн. Редакція зверталася із запитом щодо обґрунтованості цього рішення, проте відсутність відповіді залишає позицію керівництва філії незрозумілою.
Крім того, у системі закупівель філії зафіксовані два великі підряди для ТОВ "ПШР ТИГР+" - на 27,9 млн грн (2025 рік) та 29,9 млн грн (2026 рік) від філії "Подільський лісовий офіс".
У відповідь на запит від журналістів, представники цієї філії лише повідомили, що з лютого 2025 року до жовтня 2026 року їхні об'єкти перебували під охороною компанії "ПШР Тигр" - без знака "+" у назві. Зі змісту листа не зовсім зрозуміло, чи це була технічна помилка з боку посадовців, чи охорону було передано іншій компанії з тієї ж бізнес-групи, незважаючи на укладені контракти з ТОВ "ПШР Тигр+". Також уточнили, що за надані послуги компанії було фактично сплачено понад 50,3 мільйона гривень: 28,62 мільйона гривень до кінця січня 2026 року та ще 21,73 мільйона гривень до кінця жовтня.
У той же час, редакція отримала відмову у відповідях на важливі запитання стосовно організації торгів та перевірки підрядника у філії.
Зокрема, лісівники не пояснили, навіщо при пошуку охоронної фірми встановлювали критерії, які Антимонопольний комітет (рішення № 326-р/пк-пз від 08.01.2025 за скаргою ПП "Брунталь") визнав дискримінаційними. Тоді замовник вимагав від учасників сертифікати ISO, авторизаційні листи на системи Ajax PRO Desktop, окремі пункти спостереження в кожній області та дипломи з домедичної допомоги "в умовах війни".
У галузі державних закупівель аналогічний набір вузькоспеціалізованих критеріїв часто може вказувати на наявність тендерних "заточок" - умисне формулювання умов конкурсу з метою вигоди для певного учасника, що насправді виключає інших потенційних конкурентів вже на етапі подачі заявок.
У відділенні також не змогли надати пояснення щодо причин необхідності приватної охорони, а також не уточнили, яким чином чиновники перевіряли реальну присутність охоронців на об'єктах у Чернівецькій, Хмельницькій та Тернопільській областях.
"Нелогічні вимоги" та ключові підрядники з охорони лісових ресурсів
Схожі питання до умов тендерів виникають і в інших філіях ДП "Ліси України", навіть там, де немає публічних кримінальних проваджень.
У березні 2026 року під час торгів "Центрального лісового офісу" на 31,5 млн грн (тендер UA-2026-03-23-011649-a) один з учасників поскаржився на завищені вимоги. Для звичайних постів замовили пульти спостереження, кінологів, службових собак, трекери та посвідчення охоронців 3-го розряду. На думку скаржника, такі критерії три роки поспіль прописують під "своїх" гравців, хоча на постах працюють звичайні сторожі. У відповідь лісівники назвали вимоги обґрунтованими умовами воєнного стану.
За підсумками аукціону двох учасників було відхилено, а контракти розподілили між ПП "Інноваційні безпекові комплекси" (на суму 13,89 млн грн) та ТОВ "АУРБ "Фалькон" (на суму 17,67 млн грн). Згідно з даними BI Prozorro, ці підприємства разом із групою "ТИГР" та полтавською компанією "Кольчуга" отримують найбільші контракти на охорону лісового господарства.
ТОВ "Агенція управління ризиками безпеки Фалькон" на 100% належить Віктору Ремському - колишньому заступнику начальника УБОЗ Донеччини та ексзаступнику голови Донецької ОДА. Загалом фірма виграла держтендерів на 173,3 млн грн. Основні замовлення дали "Столичний лісовий офіс" (122,6 млн грн) та "Центральний лісовий офіс" (понад 57,8 млн грн). Крім фізичної охорони, у липні 2026 року ДП "Ліси України" замовило у "Фалькона" перевірку працівників на поліграфі за 384 тис. грн. "Столичний лісовий офіс" запит редакції про фактичні виплати та перевірки постів проігнорував.
ПП "Інноваційні безпекові комплекси (ІБК) - київська фірма зі статутним капіталом 100 грн належить Анні Обломєй, пов'язаній з охоронною групою "Шериф". ІБК виграло торгів на 301,5 млн грн, з яких понад 141,8 млн грн (майже половина) принесли контракти з "Лісами України" за останні три роки. Зокрема, у 2025 році "Центральний лісовий офіс" уклав із фірмою угоду на 93,04 млн грн. Пояснити, як перевіряли спроможність компанії зі статутним капіталом у 100 грн виконати цей контракт і чи контролювали пости, у філії відмовилися - мовляв, усі документи вже є на Prozorro.
ТОВ "Охоронно-детективне агентство "Кольчуга" з Полтави керує Сергій Книш, серед бенефіціарів - Ольга Книш та Максим Михайлик. Досвід для лісових торгів компанія підтверджувала договором із "Лайфселл" на охорону веж зв'язку та офісів. Загальна сума виграних лотів "Кольчуги" на Prozorro сягає 349,1 млн грн. Найбільше замовлень надійшло від "Північного" (159,1 млн грн), "Поліського" (90,8 млн грн), "Слобожанського" (55,6 млн грн) та "Центрального" (12,4 млн грн) лісових офісів. На одному з тендерів на 57 млн грн "Північний офіс" не відхилив фірму за відсутність дат у меддовідках охоронців, а дав добу на виправлення. У 2026 році "Кольчуга" також фігурувала в судових і кримінальних спорах навколо автостоянок у Полтаві.
"Поліський лісовий офіс" відмовився надати редакції інформацію про реальні виплати та перевірки охоронців.
Позиція ДП "Ліси України": відсутність єдиних стандартів.
Редакція направила запит до центрального офісу ДП "Ліси України", очолюваного в.о. генерального директора Ігорем Зубовичем. Це було зроблено з метою з'ясувати, за якими критеріями філії здійснюють підбір приватних охоронних служб, чи є стандартні вимоги до тендерних процедур та чи проводилася перевірка "Карпатського лісового офісу" після ініціювання справи Державним бюро розслідувань.
У відповіді підприємства, яку підписала відповідальна особа за організацію доступу до публічної інформації Леся Хлебнікова, пояснили, що штатна державна лісова охорона стежить за пожежами та незаконними рубками, а не охороняє контори й майно філій.
Водночас з'ясувалося, що жорсткої вертикалі контролю в цій сфері немає:
* Жодних єдиних стандартів: у центральному апараті не затвердили жодного документа, який би регулював організацію охорони у філіях.
* Максимальна автономія для філій: кожен підрозділ самостійно обирає кандидатів на роботу та визначає критерії для технічного оснащення, спеціального обладнання та підготовки своїх охоронців.
* Вони самостійно оформлюють замовлення і самі ж здійснюють перевірку: за моніторинг присутності військових на позиціях відповідають працівники тих же підрозділів, які уклали угоди.
Відмовившись коментувати розслідування Державного бюро розслідувань, внутрішні аудити та можливе усунення керівників, які підписали акти на Закарпатті, представники державного підприємства зазначили, що дотримуються принципу конфіденційності слідства та презумпції невинуватості.
Що далі та чому керівництво не помічає проблеми?
Зміна керівництва Державного підприємства "Ліси України" поки що не принесла нових підходів до сумнівних закупівель у сфері охорони. Ігор Зубович, що став на чолі підприємства після Юрія Болоховця, отримав у спадок систему, де філії самостійно визначають вимоги до підрядників, самостійно приймають їхні послуги та контролюють виконання контрактів. Часто ці процеси залишаються лише на папері. Відповідно до інформації підприємства, на сьогодні не затверджено єдиного загального порядку організації охорони. Щодо запитів про перевірку контрактів в Закарпатті, внутрішні аудити та кадрові рішення, центральний апарат не надав змістовної відповіді.
Кадрова спадкоємність має своє конкретне ім’я. Ігор Чебан, який уклав нову угоду з "ПШР Тигр+" на 2026 рік після початку кримінального розслідування, досі значиться на офіційному сайті підприємства як директор "Карпатського лісового офісу". Ця управлінська структура продовжує відповідати за контроль над реальним виконанням послуг, щодо яких слідство виявило ознаки правопорушення. А питання виникають не лише стосовно нього.
Така відповідь дає підстави оцінювати позицію керівництва Зубовича як фактичне толерування успадкованої моделі: державне підприємство не продемонструвало, як усунуло виявлені ризики, перевірило відповідальних посадовців і запобігло повторенню оплати "паперової охорони". Презумпція невинуватості не відповідає на ці управлінські питання. Чому після зміни керівника зберігаються колишні порядки та відповідальні за них люди - питання, на яке Ігор Зубович має відповісти особисто.
Як вже зазначав "Телеграф", серед контроверсійних витрат, на які підприємства ДП "Ліси України" витрачають значні суми, є також фінансування юридичних послуг.