Операція "Вісла" - видання "Час", що розкриває українські питання.

Операція "Вісла" стартувала о 4:00 ранку 28 квітня 1947 року. В її проведенні брали участь сім дивізій Війська Польського, дивізія Корпусу внутрішньої безпеки, а також три окремі полки: піхотний, автомобільний і саперний. Крім того, до операції залучили сотні працівників міліції, служби безпеки та добровільного резерву. Загальна чисельність силових структур сягала близько 20 тисяч осіб. Водночас підрозділи НКВС та чехословацької армії заблокували східні та південні кордони Польщі від Бреста до Нового Сончу. Безпосереднє керівництво операцією здійснював міністр оборони Польщі маршал Міхал Ролі-Жимерський.

У вересні 1944 року між Українською, Білоруською та Литовською Республіками з одного боку та Польським комітетом національного визволення з іншого було підписано угоду, що передбачала "обмін населенням". В результаті цієї угоди етнічні поляки були переміщені до Польщі, а українці, білоруси та литовці - до СРСР. Процес переселення розпочався в листопаді 1944 року.

Протягом двох років з моменту переходу від СРСР до Польщі було переміщено близько 1,1 мільйона осіб, з яких 823 тисячі прибули з українських територій. Водночас з Польщі до Української РСР виїхали близько 482 800 українців. На жаль, це був лише перший етап широкомасштабних депортацій. Звичайно, переселення та репресивні заходи польського уряду щодо українського населення викликали закономірну реакцію з боку національно-патріотичних сил, таких як УПА та ОУН, що становило серйозну загрозу для тодішнього тоталітарного режиму в Польщі.

У цих умовах польська влада, продовжуючи свою антиукраїнську політику, ухвалила рішення про повне виселення українців з їхніх етнічних територій та їхнє розселення по всій країні. Офіційним приводом для початку операції "Вісла" стала загибель 28 березня 1947 року у сутичці з загоном УПА заступника міністра оборони Польщі генерала Кароля Сверчевського. Того ж дня на засіданні політбюро Польщі було затверджено рішення про повну депортацію українського населення до щойно створених воєводств на колишніх німецьких землях.

До кінця 1947 року близько 150 тисяч осіб були переміщені, 3936 людей потрапили до концтабору Явотно, 655 осіб загинули, а 1466 учасників українського національного підпілля були заарештовані.

Одночасно разом із польською "Віслою" до осені 1947 року у Чехословаччині проходила "Акція Б" - перехоплення чехословацькими збройними силами і службою безпеки загонів УПА, які намагалися прорватися з Польщі до американської зони окупації в Австрії.

На початку осені 1947 року Роман Шухевич ухвалив рішення про розпуск угруповань УПА та ОУН на території Польщі. Однак, це лише частина історії. У 1951 році в районі Белза на Львівщині відбулося коригування польсько-радянського кордону, що змусило польських жителів міста виїхати до Польщі, в той час як Белз заповнився українським населенням.