Здаю в оренду, оновлюю, оформляю на себе.

Львів займає перше місце в Україні за обсягами продажу комунальної власності у 2024 році, згідно з інформацією від ZAXID.NET.

У квітні Верховна Рада ухвалила законопроєкт №12230 у другому читанні, який, зокрема, позбавляє орендарів можливості викупати комунальні або державні приміщення без аукціону, навіть якщо вони здійснили в них значні поліпшення, такі як ремонти чи перебудови. Ця прогалина в законодавстві протягом тривалого часу використовувалася недобросовісними орендарями для привілейованої приватизації майна без конкурсу.

ZAXID.NET пояснює, що передбачає закон та як громади тепер можуть захистити комунальну власність.

Sure! Please provide the text you would like me to make unique, and I'll be happy to help!

Щороку держава та громади левову частку бюджету заробляють від здачі майна в оренду. У 2024 році загалом оголосили понад 10 тисяч аукціонів з оренди державного та комунального майна, 65% із яких завершились підписанням договорів. Наприклад, у 2024 році Львівська міська рада на здачі в оренду комунального майна заробила майже 103,6 млн грн. Ще 20 млн грн від оренди комунального майна надійшло до державного бюджету. Йдеться про земельні ділянки, окремі приміщення або цілі будівлі.

У березні 2018 року Верховна Рада ухвалила ЗУ "Про приватизацію державного і комунального майна" про приватизацію державного комунального майна, що передбачав приватизацію способом викупу. Цей спосіб можна було застосовувати лише у випадку, коли орендар провів у приміщенні невід'ємні поліпшення, наприклад, ремонт чи перебудову. Ці роботи орендар мав погоджувати із власником, однак якщо вартість цих поліпшень перевищує 25%, то орендар мав право викупити це майно без аукціону.

Однією з ключових вимог до орендаря була відсутність боргів за оренду, а також підтвердження проведення невід'ємних поліпшень через відповідні експертні висновки.

У 2018 році Львівська міська рада затвердила спеціальний Порядок, який передбачав умови, за якими орендарю могли погодити проведення ремонту з подальшим викупом. Зокрема, до невід'ємних поліпшень міська рада зарахувала ремонт фасаду, будівельні роботи, заміну комунікацій та реставрацію.

"Оцінку вартості об'єкта та невід'ємних поліпшень ініціює сам орендар, що відкриває можливості для маніпуляцій з цифрами, знижуючи фактичну вартість майна і, в результаті, отримуючи його за мізерну ціну без конкуренції. Це відбувається за підтримки місцевої влади, яка або свідомо ігнорує занижену вартість, або ж скуповує комунальну власність через пов'язані компанії. Внаслідок цього страждають мешканці громад: їхнє майно розпродається, а в місцевий бюджет надходять лише крихти замість реальної ринкової ціни викупленого майна," – зазначила голова комітету антикорупційної політики та одна з авторок законопроєкту Анастасія Радіна.

Щоб проілюструвати, як громади зазнають мільйонних втрат через приватизацію активів внаслідок проведення невід'ємних поліпшень, ZAXID.NET представляє випадок з двома будівлями на площі Ринок в серці Львова.

Із 2013 року ГО "Інститут політичних технологій", яку очолює колишній львівський податківець Орест Вітик, взяло в оренду комунальні приміщення першого поверху площею 26,7 м на пл. Ринок, 7 та приміщення площею 104,1 м на пл. Ринок, 8. У 2017 році громадська організація звернулася до Львівської міської ради з проханням внести ці приміщення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу.

Громадська організація обґрунтувала своє прохання тим, що за роки оренди інвестувала більше 25% від загальної вартості нерухомості, що надає їй право на викуп без проведення аукціону. Як зазначають представники організації, у приміщеннях було здійснено заміну електромереж і встановлено трансформатор, що обійшлося в близько 12 тисяч гривень. У той же час, загальна ринкова вартість об'єктів на площі Ринок, 7 складає 4,6 мільйона гривень, а на площі Ринок, 8 - 18,2 мільйона гривень.

Однак міська рада заяву ГО не розглянула, стверджуючи, що ГО не зверталась до управління комунальної власності, на балансі якого перебуває приміщення, за дозволом на проведення ремонту, тому й не мала права його проводити. В управлінні комунальної власності зауважили, що дозвіл на викуп приміщення його орендарем є неконкурентним і порушує законодавство про закупівлі.

З 2018 року судова справа проходила через різні інстанції. У 2024 році громадська організація здобула перемогу в Господарському суді, проте Західний апеляційний господарський суд відмовив у задоволенні позову ГО "Інститут політичних технологій". У березні 2025 року Верховний Суд остаточно завершив це провадження, заборонивши приватизацію кам'яниць без проведення аукціонів.

Закон продовжує визнавати право орендаря на здійснення невід'ємних поліпшень, проте власники все одно зобов'язані виставляти його на аукціон з відповідною позначкою. Водночас, орендар отримує можливість викупити це майно на аукціоні за найвищою пропозицією, яка була зроблена під час торгів.

Для цього орендар має виконати такі умови:

Орендар має право брати участь у аукціоні з приватизації лише за умови виконання зазначених вимог. Додатково, уряд повинен окремо розробити систему компенсації для орендаря за витрати на ремонт, якщо у результаті аукціону переможцем стане інша особа. Або ж ця сума може бути зарахована до загальної вартості лота.

"Замість безальтернативного викупу майна орендарем через невід'ємні поліпшення встановлює відкриті прозорі аукціони з продажу такого майна, де орендар може або скористатися пріоритетним правом викупу за найвищою ціною, сформованою на відкритому аукціоні, або отримати компенсацію за проведені невід'ємні поліпшення від нового власника майна - за реальними, а не підробними розрахунками", - зазначила Анастасія Радіна.

Орендар матиме переважне право на викуп цього майна тільки в тому випадку, якщо він стане єдиним учасником аукціону.