Польща планує заборонити "бандерівську символіку", Європа надає безпрецедентну підтримку, паніка в Орбана: головні новини дня.
Трамп стверджує, що антипатія Путіна до Зеленського перешкоджає проведенню зустрічі, тоді як Келлог охарактеризував роботу над безпековими гарантіями як "досить складну".
Депутат партії Орбана порівняв удар України по нафтопроводу "Дружба" із "військовою агресією проти Європейського Союзу", в той час як польський президент наклав вето на нову версію закону, що стосується підтримки українців.
До Києва завітали прем'єр-міністр Норвегії та віце-канцлер Німеччини, привезши позитивні новини.
Усі ключові події та захоплюючі новини понеділка, 25 серпня, зібрані для вас у дайджесті "Європейської правди".
Підписуйтеся і на наш Telegram-канал - так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.
Президент України Володимир Зеленський оголосив про заплановану зустріч команд з України та США наприкінці цього тижня, на якій буде розглянуто питання можливих майбутніх переговорів між Україною та Російською Федерацією.
Прес-секретар уряду Німеччини Штефан Корнеліус у понеділок повідомив, що, незважаючи на активні дипломатичні зусилля, спрямовані на припинення конфлікту в Україні, президент Росії Владімір Путін залишається байдужим до ідеї миру.
Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп висловив думку, що негативне ставлення російського лідера Владіміра Путіна до українського президента Володимира Зеленського є перешкодою для проведення зустрічі між ними.
Однак Трамп висловив надію на швидке завершення конфлікту.
Спеціальний представник президента США Кіт Келлог повідомив, що процес дипломатичних переговорів щодо надання гарантій безпеки для України продовжується і є вкрай складним.
Сьогодні Келлог зустрівся з президентом України, де вони розглянули можливі способи впливу на російську сторону з метою спонукання їх до справжніх переговорів і завершення конфлікту.
Канада не виключає варіанту розміщення своїх військових в Україні після завершення конфлікту, в той час як Китай спростував інформацію про свою готовність направити миротворців до України.
Латвійський євродепутат Мартіньш Стакіс переконаний, що Росії незабаром доведеться зменшити витрати на військові дії.
Вчора президент України Володимир Зеленський вперше публічно зазначив, що атаки на нафтопровід "Дружба" безпосередньо пов'язані з блокуванням угорським прем'єром Віктором Орбаном старту першого етапу переговорів про вступ України до Європейського Союзу. Раніше українські чиновники не підтверджували офіційно цей зв'язок між зупинками роботи "Дружби" та угорською блокадою.
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто висловив своє здивування та обурення через заяви українського президента. Він вважає, що глава української держави зловживає національним святом України, аби висловити погрози на адресу Угорщини.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга відреагував на цей випад колеги з Будапешта "в угорському стилі".
"Вам не потрібно вказувати президенту України, що робити, що говорити і коли. Він є президентом України, а не Угорщини. Енергетична безпека Угорщини - у ваших руках. Диверсифікуйте енергоносії та станьте незалежними від Росії, як решта Європи", - написав Сибіга у соцмережі Х.
Нагадаємо, що в червні цього року речник угорського уряду Золтан Ковач відреагував на висловлювання Зеленського щодо використання Орбаном теми війни в Україні. Він зазначив, що "Зеленський явно не враховує важливий факт: прем'єр-міністр Орбан, як обраний лідер Угорщини, завжди буде захищати основні інтереси національної безпеки своєї країни, а не України".
Крім того, євродепутат від угорської владної партії "Фідес" Томаш Дейч прирівняв удар України по нафтопроводу "Дружба" до "збройного нападу на Європейський Союз".
"Він висловив думку, що в даній ситуації питання про вступ України до Європейського Союзу потрібно виключити з порядку денного."
Глава МЗС Словаччини Юрай Бланар заявив, що атаки української армії на нафтопровід "Дружба", суперечать не лише національним інтересам самої Словаччини, але й шкодять Україні: загрожують дефіцитом палива.
Досліджуючи удари по "Дружбі", можна зрозуміти, як це впливає на позицію Орбана, а також чи може "помста" Угорщини стати серйозною проблемою. Більше про це читайте в статті "Енергетична дуель з Орбаном: наскільки переконливі доводи Україна та Угорщина".
Вчора президент Польщі Кароль Навроцький вітав Україну з Днем незалежності і підкреслював важливість для Варшави вільної і суверенної України, а сьогодні посипалися новини про "недружні" кроки Навроцького до українського народу.
Зокрема, президент Польщі оголосив про нову законодавчу ініціативу, яка вноситиме зміни до Кримінального кодексу країни, прирівнюючи "бандерівські символи" до нацистських і комуністичних знаків.
При цьому, наразі залишається незрозумілим, що саме має на увазі термін "бандерівський символ".
"Щоб усунути російську пропаганду та вибудувати польсько-українські відносини на справжньому партнерстві та взаємній повазі, чутливості, я вважаю, що ми повинні в законопроєкті закріпити однозначне гасло: "стоп бандеризму", - сказав президент Польщі.
Він вважає, що Польща повинна в своєму Кримінальному кодексі визнати бандерівські символи такими ж, як і ті, що асоціюються з німецьким націонал-соціалізмом, відомим як нацизм, а також з радянським комунізмом.
Навроцький повідомив, що президентська ініціатива, яка включає вказані пропозиції, передбачає збільшення терміну отримання громадянства з трьох до десяти років, а також посилення покарання за незаконний перетин кордону до п'яти років позбавлення волі.
У Києві висловили Польщі свої застереження щодо можливих дій у випадку, якщо Сейм ухвалить рішення про заборону червоно-чорної символіки.
"Будь-які політизовані рішення про нібито прирівнювання українських символів до нацистських і комуністичних можуть спровокувати посилення негативних настроїв в українському суспільстві та вимагатимуть реагування української сторони", - повідомило "Європейській правді" дипломатичне джерело.
А ще президент Польщі заветував нову редакцію закону про допомогу громадянам України.
Польський віцепрем'єр Кшиштоф Гавковський
Водночас він зазначив, що вніс свій законодавчий проєкт з цього питання.
Польський віцепрем'єр Кшиштоф Гавковський повідомив, що вето, накладене Навроцьким, позбавляє Україну доступу до Starlink.
У Львові підходить до завершення діяльність українсько-польської експедиції, що займалася ексгумацією.
Сьогодні до Києва приїхали прем'єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре і віцеканцлер Німеччини та міністр фінансів Ларс Клінгбайль.
"У вирішальний для України момент важливо продемонструвати підтримку її оборонної боротьби", - заявив прем'єр Норвегії.
За його інформацією, Норвегія має намір виділити приблизно $8,5 мільярдів на підтримку України у наступному році.
Також Йонас Гар Стьоре зазначив, що Норвегія готова підтримати Україну постачаннями газу перед зимовим сезоном.
А Зеленський на спільній пресконференції з главою уряду Норвегії зазначив, що розраховує на спільне з Норвегією виробництво ЗРК NASAMS в Україні.
На зустрічі з Володимиром Зеленським віцеканцлер Німеччини оголосив, що країна зобов'язалася щорічно надавати Україні фінансову підтримку в розмірі 9 мільярдів євро.
Зокрема, президент України і Ларс Клінгбайль обговорили питання зміцнення системи протиповітряної оборони України.
Румунія найближчим часом передасть Україні 23-й пакет військової допомоги.
На війні в Україні загинув доброволець з Італії.
У 2025 році чисельність мігрантів, які прагнули досягти Великої Британії, досягла небаченого рівня.
У рядах Бундесверу спостерігається збільшення випадків праворадикального екстремізму.
71% французів підтримують федералізацію країни.
Литва звинуватила владу Грузії в інформаційній атаці.
TikTok вживає заходів для боротьби з дезінформацією напередодні виборів у Молдові.
Французька пошта та швейцарська служба доставки тимчасово припинили надсилання посилок до Сполучених Штатів через введені мита.
Офіс прем'єр-міністра Франції повідомляє про зменшення своїх витрат на 30%. У зв'язку з труднощами в бюджеті, він вирішив ініціювати голосування за довіру.
У Литві уклали угоду щодо формування нової коаліції управління.