Більше 45 тисяч внутрішньо переміщених осіб отримали допомогу в транзитних центрах Дніпропетровської області.

У Дніпропетровській області щоденно триває евакуація населення з прифронтових населених пунктів, які постійно страждають від обстрілів. Волонтери гуманітарної організації "Проліска" допомагають тим, хто не має змоги виїхати самостійно, та транспортують їх до транзитних центрів. У цих центрах евакуйовані отримують тимчасове житло, гарячі страви, основну допомогу та можливість відпочити перед продовженням свого шляху.

Журналісти ДніпроTV особисто стали свідками цього процесу, вирушивши до населених пунктів поблизу фронту та відвідуючи центри допомоги в Павлограді та Волоському.

"Сьогодні команда "ДніпроTV" разом із волонтерами гуманітарної місії "Проліска" їде до прифронтових громад Дніпропетровщини задля евакуації мирного населення. Їдемо до Шахтарського, там три родини подали заявки на евакуацію. Покажемо не лише саму евакуацію, а й транзитні центри у Павлограді та Волоському, куди потрапляють люди після того, як їх вивезли з небезпечних зон", - каже журналістка Анастасія Васько.

Дорогою знайомляться з волонтером та водієм за сумісництвом - Андрієм. Евакуює цивільних він уже 2 роки.

Зазвичай це селище Покровське. В цьому регіоні розташована вся Межівська громада та її населені пункти. Зокрема, мова йде про Покровське, яке є частиною Синельниківського району, що знаходиться в зоні конфлікту.

- А за кількістю можете в середньому сказати?

- Ну зараз десь в середньому 20-25 людей ми вивозимо в день.

Це з Дніпропетровщини чи, можливо, з Донеччини?

- Зараз майже з Дніпропетровської, буває з Донецької, але там можуть бути інші показники.

Ось моя точка зору: ми прийшли у цей світ, щоб підтримувати одне одного, незважаючи на різні обставини.

"Зараз перебуваємо вже у Шахтарському. Наразі забрали одну родину -- жінку із двома дітьми, перебуваємо на території лікарні, забрали ще двох жінок, які були поранені в іншому населеному пункті. Однак спілкуватися з нами вони, на жаль, відмовилися. Рушаємо по третю родину", - розповіла Анастасія Васько.

Зі сльозами на очах Ірина проводжає доньку Олену із 5-річним онуком. Сама ж вона із чоловіком виїжджати поки не збираються. Ділиться, великі магазини та банки у місті ще працюють, а от малий бізнес вже закривається:

"Число тих, хто виїжджає, зростає. Раніше у нас зупинялося чимало переселенців з прифронтових територій, але тепер і вони залишають ці місця."

Скільки ж ви ще маєте намір залишитися тут? Який у вас термін?

- Яка ситуація буде, така й буде. Якщо стане зовсім небезпечно, то ми зберемося. А наразі тут потрібно займатися господарством - залишити його немає кому, ніхто ж не погодиться.

Люди, евакуйовані з "Проліска", були доставлені до транзитного центру в Павлограді. Після завершення оформлення документів, Олена разом із сином планують вирушити до родичів у Самар, а звідти - далі до Львова. Тим же, хто ще не визначився з подальшими планами або не має місця для проживання, пропонується залишитися в центрі на термін до трьох діб, після чого їм нададуть можливості для розселення.

"Ми реєструємо особу та видаємо їй спеціальний талон. З цим талоном вона має можливість отримати фінансову допомогу, гуманітарні послуги, набори продуктів харчування та непродовольчих товарів, засоби для особистої гігієни, постільну білизну, а також ланчбокси. Також доступні фінансова, юридична та психологічна підтримка, залежно від індивідуальних потреб людини. Це може стосуватися регіонів Львівської, Одеської, Чернівецької та Рівненської областей, з можливістю розселення в гуртожитках. Послуга безкоштовна до завершення війни та ще протягом пів року після, проте харчування покривається за рахунок власних коштів", - повідомила координаторка з питань роботи з евакуйованими Валентина Багрімова.

У центрі уваги журналістів опиняються Валентина та Ганна, які залишили Новопавлівку лише минулого місяця, рятуючи свої життя. Їхні будинки стали жертвами безперервних ударів російських військ по місту.

Там стало неможливо існувати. Немає ані будинків, ані води, зв'язок відсутній, світло не подається. В цілому, ця місцевість перетворилася на неживий простір. Життя тут стало неможливим.

"Наші будинки... Мій дім не встояв - його зруйнували. Якби я була вдома, то, напевно, залишилася б там. Він просто обвалився: хата завалилася, і на цьому все. А я в той час була не вдома. У нашому дворі також впала міна", - поділилися історією переселенки з Новопавлівки Валентина та Ганна.

У переддень ворожого нападу Валентина вирушила за водою. На ній був одяг, який залишився єдиним її скарбом. Жінки покинули село серед останніх, подолавши відстань до Межової на велосипедах. Звідти їх зустріли волонтери і доставили до центру. Тут вони відновлюються після пережитого і незабаром вирушать на нове місце проживання до Рівненської області: "Умови тут прийнятні: є ліжка для відпочинку, їжа та фінансова підтримка".

У цьому закладі створено спеціальний дитячий куточок, кімнату для людей з обмеженими можливостями, а також працюють психологи і медичні працівники. Як повідомила координаторка центру Валентина, з серпня 2024 року було прийнято більше 38 тисяч евакуйованих цивільних осіб. Серед них переважають жінки з дітьми.

"Влітку, а саме в липні, серпні та частково у вересні, у нас був такий насичений період, коли щодня ми приймали більше 400 відвідувачів. Ми працювали понаднормово, обслуговуючи величезну кількість людей, але, на щастя, все пройшло добре. Зараз ситуація змінилася: відкрили нові транзити в Лозовій та Волоському, що дещо зменшило навантаження на цей напрямок," - ділиться Валентина Багрімова.

Транзитний центр у Волоському є ще однією локацією, куди доставляють евакуйованих осіб. Нещодавно тут відключили електрику, але, незважаючи на це, центр не зупиняє свою діяльність і прагне забезпечити стабільне електропостачання. Як і в Павлограді, тут людям пропонують тимчасовий притулок, гарячі страви та найнеобхіднішу допомогу після їх евакуації з небезпечних районів.

Серед присутніх тут є Марія з Гаврилівки. Її оселя зазнала значних ушкоджень внаслідок авіаудару: вікна вибито, дах пошкоджений, а подвір'я зруйноване. У момент вибуху жінка перебувала у своєму домі в стані сну.

- Хати дрижать, земля дрижить, усе дрижить... - Часто прилітає? - Часто, і на тому тижні прилетіло. І все вночі. Вдень - ні, хоча бувало, що снаряди літали і вдень. Коти і собаки залишилися, все залишилося. Дуже шкода всього, звісно, я не можу передати.

Надалі Марії запропонували оселитись у модульному містечку на Київщині, куди жінка поїде незабаром.

"Я сподіваюсь, що зможу повернутися. Мені потрібно, щоб усе це завершилося якомога швидше. Тож, Путіну, ця ненависна істота, я бажаю, щоб усі руйнування, які він спричинив, відбилися на його нащадках - онуках, правнуках, пра-пра-пра-правнуках та дітях", - висловила вона.

У Волоському наприкінці серпня цього року розпочав роботу новий центр. За цей період тут допомогу отримали близько 6500 евакуйованих осіб.

"Коли людина залишається у нашому центрі, ми забезпечуємо її всіма необхідними умовами. У нас є душові кабіни, свіжу постільну білизну, комфортні кімнати для проживання та регулярне гаряче харчування. Ми також пропонуємо медичні послуги, а за потреби до вас звернеться психолог. Крім цього, надається юридична підтримка: наші юристи допоможуть відновити документи у співпраці з партнерами," - зазначила комендантка транзитного центру Аліна Онищенко.

Незважаючи на зруйновані оселі та скалічені долі, люди не втрачають надії на краще. Всі персонажі нашого оповідання, з якими ми спілкувалися, ділилися своїми планами на майбутнє і висловлювали вдячність за те, що в умовах війни їм вдалося зберегти найцінніше - власне життя. Їхній найпотаємніший бажання - у наступному році повернутися додому та жити в спокійній країні.