У Львові нараховується більше ніж 5 тисяч укриттів, проте під час ракетних обстрілів люди вдавалися до схованок у під'їздах та ванних кімнатах.

На п'ятому році повномасштабної війни Львів все ще не має чіткої та зрозумілої для своїх мешканців системи укриттів. Місто звітує про тисячі об'єктів захисних споруд і сотні мільйонів гривень, інвестованих у їх облаштування, проте під час масованих атак деякі львів'яни продовжують залишатися в квартирах, під'їздах і навіть ванних кімнатах. Чому так відбувається — розслідувало львівське видання "Твоє місто".

Особливо гостро проблема проявилася після масованої російської атаки на Львів 30 липня. Тоді ракета влучила в житловий будинок на вулиці Патона -- загинув молодий чоловік, ще одне влучання зафіксували в будинку на вулиці Виговського. За даними видання, чимало мешканців під час тієї тривоги взагалі не пішли до офіційних укриттів.

Одна родина з будинку на Патона змогла спуститися лише на перший поверх свого під'їзду. Після вибуху мешканці почали відчувати брак повітря через пил і дим, але все ж змогли вирватися на вулицю та кинулися до укриття в найближчому ліцеї. На їхнє здивування, там вже не залишилося вільних місць — люди стояли навіть у холі та на відкритому повітрі.

Вражаюча статистика: відповідно до інформації Львівської міської ради, з 2022 року місто, його структурні підрозділи та комунальні підприємства інвестували більше 350,5 мільйона гривень у ремонт та модернізацію укриттів. В межах Львівської громади зафіксовано 5137 об'єктів фонду захисних споруд цивільного захисту.

Проблема в тому, що кількість об'єктів "на папері" не дорівнює реальній місткості. У міськраді так і не уточнили, на яку загальну кількість людей розраховані ці укриття, а частина мешканців просто не знає, куди бігти в момент небезпеки. Формальна наявність укриття поблизу ще не означає, що ним справді можуть скористатися всі жителі району.

Що робити під час повітряної тривоги

Щоб не опинитися в ситуації, коли офіційне укриття виявляється зачиненим або переповненим, варто підготуватися заздалегідь. Ось кілька простих кроків, які зекономлять час у критичний момент.

Заздалегідь дізнайтеся, де знаходиться найближче укриття біля вашого дому, місця роботи та на шляху, яким ви щодня пересуваєтеся.

* Визначте запасний варіант -- найближчий підвал, підземний паркінг чи інше приміщення без вікон і з несучими стінами.

* Як тільки почуєте сирену, негайно вирушайте до укриття, не витрачайте час на фотографії чи очікування.

Якщо укриття зайняте або закрите, не йдіть назад до дому біля вікон, а направляйтеся до наступної позначеної локації.

* Тримайте напоготові тривожний рюкзак із водою, ліками, документами та зарядженим павербанком.

Львів'яни, які витримали липневий обстріл, на практиці зрозуміли: під час атаки немає можливості шукати інформацію в мережі. Тому важливо заздалегідь навчитися орієнтуватися та знати, де знаходиться ваше укриття, замість того, щоб покладатися на випадковість.

Раніше портал Знай інформував про 163 укриття та 79 пунктів незламності: як функціонуватим освітній процес в одеських школах під час тривог і відключень електрики.