Прикарпатець організовує унікальний фотоконкурс для збору коштів на операцію для свого товариша.

Історію Руслана Хомина поділився "едельвейс" Богдан Басовський, коли мова зайшла про значення моральної підтримки для хлопців на фронті. Прості слова на кшталт: "Привіт! Як ти, брате?" - можуть стати джерелом тепла та мотивації. Басовський та Хомин служили разом у батальйоні спецпризначення "Івано-Франківськ" під час АТО в період 2014-2016 років.

Після завершення служби, кожен з хлопців розпочав нову главу свого життя. Руслан вирушив за кордон у пошуках заробітку. На жаль, у 2019 році він став жертвою нападу та пограбування, і тепер змушений пересуватися в інвалідному візку.

Друзі регулярно навідують його, коли мають можливість. Наприклад, під час відпустки Богдан Басовський разом із братом Володимиром вирішили завітати до Руслана в Львівську область. Під час візиту вони дізналися про необхідність ще однієї операції для Руслана. З метою збору коштів на лікування Басовський залишив у редакції "Репортера" два унікальні фотографії для розіграшу, повідомляє видання.

У 2014 році Руслан Хомин завершив своє навчання в університеті нафти та газу. Це була не його перша вища освіта. Він згадує, що саме в цей час розпочалися події на Донбасі, тому вирішив звернутися до військкомату. Службу він проходив у прикордонних військах. Залишив свої контактні дані, і йому пообіцяли зателефонувати.

Руслан згадує, як натрапив на агітаційний відеоролик, який анонсував формування батальйону спеціального призначення в обласному управлінні міліції. "Це саме те, що мені потрібно!", – промайнуло в нього в голові. Він вирішив приєднатися, пройшов психоемоційні тести та фізичну підготовку, і зрештою його зарахували до лав.

Через деякий час з військкомату все ж зателефонували, однак на той момент він вже перебував на сході. Руслан служив у батальйоні "Івано-Франківськ" з 2014 по 2016 рік, пройшовши 17 ротацій. Він брав участь у боях під Іловайськом, Горлівкою та Волновахою.

Після повернення з армії Руслан Хомин вирушив на заробітки до Іспанії. У 2019 році там його атакувала група чоловіків, які жорстоко побили його і відібрали гроші.

Завдяки репортажу місцевого телеканалу, в якому йшлося про невідомого пацієнта в лікарні, Руслана визнали, і його родина отримала звістку. У Іспанію терміново вирушила його сестра Галина, а згодом приєдналася і сестра Оксана. Руслан провів місяць у комі, йому була проведена операція, внаслідок якої в його голову була вставлена титанову пластину. Лікарі не давали йому особливих шансів на одужання, оскільки його мозок зазнав серйозних ушкоджень.

Рідні перевезли Руслана в Україну, в Рівне, на реабілітацію. Там через вісім місяців у нього повернулося мовлення.

Руслан жартома називає ту Рівненську лікарню - гестапо, мовляв, реабілітологи там його не жаліли. Дуже боліло, от, він з того всього й заговорив.

Сестра Оксана активно шукала альтернативні заклади, де могли б надати брату більш ефективну допомогу. Вона звернулася до реабілітаційного центру "Next Step" у Ірпіні, де також працювали над відновленням Руслана. Після кількох сеансів чоловік вже зміг самостійно пересідати з ліжка на інвалідний візок.

Руслан розповідає: "Я відправив відео лікарям з Іспанії, і вони були в шоці. Вони вигукнули: 'О, це ж той пацієнт з України, який ледве вижив тут!' Вони просто не могли цьому повірити."

Після цього настала тривала пауза. Сестра знову змогла організувати для брата перебування у реабілітаційному центрі "Next Step", що знаходиться у Львові. Він провів там місяць і два тижні. Тепер Руслан здатен сидіти значно довше, тоді як раніше його терпіння вистачало лише на 15-20 хвилин.

Під час проходження реабілітації до нашого центру завітав фізичний терапевт з Америки. Він провів обстеження, вивчив мою ногу та виміряв, на скільки вона може розтягуватися, - ділиться Руслан Хомин. - Він зазначив, що необхідно робити операцію, оскільки у мене є серйозна контрактура, що обмежує рухливість м'язових сухожиль. Якщо провести хірургічне втручання, нога зможе розтягуватися більше. Наразі я можу досягти лише 90 градусів, і це вже межа, далі відчуваю біль.

Руслан щиро сподівається, що ця операція принесе йому полегшення. Він зможе краще розгинати ногу, відчувати менше болю і, зрештою, зможе встати на ноги. Процедуру планують провести в Тернополі, в медичному закладі під назвою "Ортоклініка".

Поки Руслан проводить час вдома, він регулярно займається спортом. У своїй кімнаті у нього є давній тренажер, на якому він тренується щодня. Крім того, на сходах у нього є ще один тренажер — пожежна драбина, до якої він тримається, намагаючись підніматися.

Коли він опинився на вулиці, зізнається, що вже не може згадати, як це сталося. Руслан мешкає на другому поверсі двоповерхового будинку разом із батьками.

Раніше він частіше проводив час на вулиці, а племінник Андрій завжди допомагав йому вийти на двір. Рідні згадують, що Андрій був сильним та активним молодим чоловіком, і йому не становило труднощів винести дядька. Коли розпочалося вторгнення, він вирушив на фронт. На жаль, 12 травня 2024 року Андрій Гаркот загинув у бою.

Руслан завжди підтримує зв'язок із товаришами, з якими служив у батальйоні "Івано-Франківськ". Наразі вони перебувають у різних підрозділах і бригадах, продовжуючи боротьбу.

Один із побратимів зауважив, що це погано, що ми не разом, адже колектив уже був сформований і пройшов випробування, - ділиться Руслан. - Я підтримую з ними зв’язок, вони телефонують, коли є можливість. Прошу, щоб хоч один ворожий танк спалили від мого імені. Вони відповідають: "Не хвилюйся, вже три знищено на твій рахунок". Хлопці зазначають, що якщо порівнювати з АТО, то тоді це була лише підготовка. Зараз же вони одразу опинилися в магістратурі.

За словами Руслана Хомина, спілкування й підтримка словом - це теж важливо. Він намагається також допомагати побратимам усім необхідним. От, останнього разу, каже, ударний дрон з волонтерами передали.

"Репортер" проводить розіграш двох виняткових та неповторних фотографій, що здобули популярність у всьому світі. Це сцени з кліпу "Різдво 2023", де військовий виходить з лісу на відкрите поле, відкладає зброю і сідає за стіл для святкової вечері.

Фотографії з підписами для розіграшу надав герой того кліпу військовий 10 ОГШБ "Едельвейс" Богдан Басовський, аби допомогти зібрати гроші на операцію для побратима з часів АТО.

Наша мета - досягти 50 000 гривень.

Одне з фото буде розігруватися серед усіх, хто зробить донат від 150 гривень. Не забудьте вказати своє прізвище та ім'я в призначенні платежу. Розіграш відбудеться 20 червня.

А друге фото отримає людина за найбільший донат.

Ось посилання на банківський рахунок: https://send.monobank.ua/jar/66cBfnmsG1