Про українське небо та його захист

Зображення: EPA/UPG Гелікоптер ліквідує вогонь після атаки Росії на Київ, 25 жовтня 2025 року.

Від початку відкритого вторгнення і до 31 грудня 2025 року противник завдав приблизно 5 500 авіаударів, випустив по Україні 9-9,6 тисячі ракет різних типів і понад 13-14 тисяч ударних БпЛА. По країні прилітали крилаті ракети Х-101/Х-555, балістичні ("Іскандер" і північнокорейські KN-23), морські "Калібри", зенітні С-300 в режимі стрільби по наземних цілях. Основна маса БпЛА -- Shahed-131/136 і російські "Гербери". Перелік не вичерпний, траплялися й інші зразки.

Середній ракетно-авіаційний удар торік мав такий вигляд: 150-200 ударних БпЛА і 2-5 ракет. Нальоти траплялися великі (наприклад, у ніч з 28 на 29 червня 2025 року -- 477 ударних БпЛА + 60 ракет) і малі (декілька десятків БпЛА й декілька ракет або взагалі жодної). Обидва типи були як комбінованими (ракети + БпЛА), так і суто авіаційними (самі БпЛА). Атаки БпЛА практично кожної ночі, а масованих комбінованих ударів росіяни завдавали 2-6 разів на місяць.

Середньодобова активність ворога -- декілька десятків БпЛА / декілька штук ракети на добу у спокійний день (так, такий день спокійний), але під час загострення (зазвичай до знакових дат, після українських дипстрайків, зокрема, по енергоінфраструктурі в листопаді-грудні) -- 200-250 ударних БпЛА та до 20 ракет. Внутрішня структура нальоту -- 75-90 % БпЛА й 10-25 % ракет.

Загалом упродовж року було до 330 авіанальотів. Наймасованішими були удари 7-9 вересня (810 ударних дронів + 13 ракет в одній хвилі), 28-29 червня (477 БпЛА + 60 ракет), 23-24 грудня (1031 БпЛА). 23-31 грудня (9 діб), навіть за консервативною оцінкою, в нальотах застосовували за добу 150-250 БпЛА і 25-40 ракет.

Фото: EPA/UPG Спеціалісти проводять аналіз залишків російського ударного безпілотника на локації атаки, що сталася в багатоповерховому житловому комплексі. Внаслідок цього інциденту загинула одна людина, а 27 отримали поранення, серед яких двоє дітей. Київ, 27 грудня 2025 року.

Отже, можна стверджувати, що атака з 23 на 24 грудня не стала випадковим епізодом, а є складовою частиною стабільно високої інтенсивності атак з боку ворога.

Слід зафіксувати найрезонансніші воєнні злочини російських ракетників й авіаторів минулого року:

13 квітня -- авіаудар по Сумах: дві балістичні ракети "Іскандер-M" поцілили в центральну частину міста. 35 людей загинули, 129 поранені, включно з дітьми. Удар припав на час богослужінь і обернувся значними руйнуваннями цивільної інфраструктури;

Зображення: Прокуратура Сумської області. Жертви ракетної атаки, що сталася в Сумах 13 квітня 2025 року.

24 квітня відбувся потужний напад на Київ та інші міста в тилу: ворог використав комбінацію крилатих та балістичних ракет, а також безпілотників, націлившись на Київ, Житомирську, Полтавську та Сумську області. Внаслідок атаки постраждали мирні жителі, а також було завдано значних збитків цивільній інфраструктурі.

З 24 по 26 травня відбулася масштабна кампанія повітряних ударів, що тривала три ночі: до 300 безпілотників за ніч разом із численними ракетами націлилися на Київ, Чернігів, Житомир, Тернопіль, Суми, Одеську та інші регіони. Внаслідок атак постраждали житлові райони, інфраструктурні об'єкти та енергетичні системи.

29 червня відбувся один з найбільших авіаударів за останні три роки: Російська Федерація використала понад 500 засобів повітряної атаки, зокрема 477 безпілотників та 60 ракет, завдаючи ударів по всій території України. Цьому нападові піддалися не лише фронтові райони, але й тилові міста, такі як Львів та Рівне, а також об'єкти критичної інфраструктури. Внаслідок атаки постраждали цивільні особи, зафіксовані численні жертви та значні руйнування.

7 вересня відбувся наймасштабніший комбінований напад: Російські сили використали 810 ударних безпілотників та 13 ракет, націлившись на Київ, Суми, Дніпро і Запоріжжя. Атака вразила центральні райони столиці та житлові квартали.

19 листопада — напад на Тернопіль: серйозний ракетний обстріл житлового будинку в місті. Є жертви, а також суттєві руйнування.

Зображення: ДСНС Процес розчищення завалів після атаки Росії в Тернополі, 19 листопада 2025 року.

31 грудня Одеська область зазнала нападу: дронові атаки влучили в житлові райони та енергетичні об'єкти в Одесі. Внаслідок цього постраждали цивільні особи, серед яких є і діти.

За результатами атак ворога можна відзначити наступне:

Типи цілей у тилу -- житлові райони міст Києва, Сум, Тернополя, Одеси й інших, цивільна інфраструктура (житлові будинки, лікарні, торгівельні центри), енергетична інфраструктура (мережі, підстанції, ключові центри енергопостачання), логістичні та транспортні обʼєкти (залізниці, порти, вокзали);

Географічні тенденції: у 2025 році атаки з тилу не залишались лише в межах східних чи південних регіонів. Російські військові активно завдавали ударів по центральним і західним областям, значно віддаленим від лінії фронту, що проходить на сході країни. Використовуючи ракети та безпілотники, РФ завдала ударів по містах Суми, Тернопіль, Одеса, Київ та іншим регіонам Центральної України, намагаючись охопити повітряними ударами всю територію держави.

Основна тенденція -- масовані нальоти на цивільні райони, постійний тиск на тилові території України численними атаками ударних БпЛА по містах та інфраструктурі, ракетними ударами по житлових кварталах; комбіновані удари дронами й ракетами;

Фото: ДСНС Ліквідація наслідків атаки на портову інфраструктуру на Одещині.

Основний висновок полягає в тому, що Російська Федерація перейшла до індустріальної війни з використанням дронів. Незважаючи на те, що українська система протиповітряної оборони щодня знищує сотні повітряних об'єктів, це явище не має прецедентів у рамках сучасних конфліктів.

З точки зору військової стратегії 2025 року, авіаудари Росії по Україні значно перевищували межі фронтових дій. Армія РФ систематично застосовувала ракети та безпілотники для атак на тилові райони, включаючи великі міста, їхню інфраструктуру та цивільні об'єкти. Деякі з цих ударів були масовими, із залученням десятків чи навіть сотень одиниць техніки. Це свідчить про стратегію тиску на ключові цивільні та економічні осередки України, поєднану з активними бойовими діями на тактичному рівні.

Що таке українська система протиповітряної оборони?

Генеральний штаб за підсумками року повідомив про збиття 1133 крилатих ракет і 77322 оперативно-тактичних і стратегічних БпЛА (тут цифра з урахуванням фронту, а не лише з ударів по тилу).

ППО фактично працює в режимі безперервної бойової операції, а не в режимі реагування на окремі удари. У середньому за добу перехоплювали 212 БпЛА і три ракети, тоді як типовий наліт -- 200+ БпЛА і 10-20 ракет (якщо їх застосовують). Бачимо, де в нас діра? Загалом ефективність системи ППО по БпЛА противника -- 80-90 % (з урахуванням дій підрозділів РЕБ), по ракетах залежно від типу -- 70-90 %. Енергетикам від цього не легше, як і жителям, наприклад, Одеси чи Запоріжжя, але показники реально супервисокі.

Зображення: Повітряні Сили Збройних Сил України / F-16 у небесах України

Навіть за найбільш обережними оцінками, системи протиповітряної оборони (ППО) успішно знищували переважну більшість безпілотників, інакше наслідки атак у глибині території були б значно серйознішими. Це свідчить про високу ефективність ППО в умовах надзвичайного навантаження при протидії дронам. Якщо ж розглянути ситуацію в контексті ракетних загроз, то, беручи до уваги складність цілей (балістичні та маневруючі крилаті ракети), факт перехоплення понад тисячі ракет за рік вказує на надійні можливості ППО у зриві ракетних атак Росії. Таким чином, ППО змогла утримати стратегічний захист від російського ракетного тиску.

Ворог систематично перевантажує нашу протиповітряну оборону, активно використовуючи недорогі безпілотники, і намагається виснажити її ресурсами, а не якістю. Вони проводять масштабні атаки, одночасно намагаючись вразити понад 1000 цілей. Проте реальний підсумок такий: наша ППО зберегла свою ефективність, не було зафіксовано жодного колапсу системи протиповітряного захисту. Навіть в найскладніші моменти залишалася багаторівнева структура перехоплення, що включала радіоелектронну боротьбу, зенітно-ракетні комплекси, авіацію та мобільні групи. Спроба Росії зламати українську ППО у 2025 році, використовуючи лише кількість повітряних засобів, виявилася невдалою.

Ось тут хотілося б побачити кілька указів верховного й стільки само головкома про нагородження найвищими відзнаками офіцерів і солдатів штабу ПС ЗСУ, зенітно-ракетних і радіотехнічних бригад. І не на День Повітряних сил, а вже зараз. Хлопцям і дівчатам ще весь рік воювати, створіть їм стимул, покращте мотивацію! На жаль, не всі зустрінуть День ПС. Тому нагороди вже сьогодні.

У 2025 році протиповітряна оборона Сил оборони України забезпечила надійний захист повітряного простору країни, незважаючи на удари небаченої інтенсивності. Вона знищила понад 78 тисяч повітряних об'єктів, що унеможливило для ворога досягнення стратегічних цілей через масовані авіаудари.

Фото: Макс Требухов Мобільна бригада ППО на Київщині

На мить уявімо, що ППО не було б.

В умовах відсутності систем ППО та РЕБ, 70-90% безпілотних літальних апаратів (БпЛА) могли б дістатися своїх цілей, навіть за умови 10-20% втрат через технічні несправності. У 2025 році близько 55-70 тисяч БпЛА здатні були б вразити цілі. Практично всі ракети досягли б своїх цілей, що означає понад 1 100 точних ракетних ударів по території України.

Наслідки для інфраструктури (оціночна модель):

Енергетика:

* цілковите руйнування єдиної енергетичної системи може відбутися вже в лютому-березні 2025 року;

* каскадні аварії ТЕС/ПС/ЛЕП;

* відновлення місяцями, не за дні;

Міські населені пункти:

сотні тисяч прямих пошкоджень житлових комплексів;

* постійні відключення води, тепла, зв'язку;

* нездатність великих агломерацій забезпечити комфортні умови для життя в зимовий період;

Зображення: Командування Повітряних Сил Збройних Сил України / Air Force Command of the Armed Forces of Ukraine Бойовий ранок зенітної ракетної батареї С-300.

Промисловість і логістика:

* зупинка залізничних вузлів, портів, ремонтних підприємств, ОПК у тилу, параліч мобілізації та постачання фронту.

Людські втрати (консервативна оцінка на підставі реального співвідношення влучання - жертви в ударах по тилу):

* Від безпілотників – навіть якщо на кожне влучання припадає 0,05-0,1 жертви, це може призвести до 2,5-7 тисяч загиблих.

* Від ракетних атак – в середньому від 5 до 20 жертв на удар свідчить про те, що загальна кількість загиблих може становити від 5 до 20 тисяч.

Сумарно без ППО Україна мала б за рік десятки тисяч загиблих цивільних і гуманітарну катастрофу національного масштабу.

Стратегічна мета "2025 без систем протиповітряної оборони":

* Україна не зберегла б функціональну державу;

* Економіка перебувала б у режимі виживання;

* Лінія фронту -- із постійними перебоями в логістиці.

Основний підсумок минулого року: системи протиповітряної оборони — це не лише засіб захисту повітряного простору, а й одна з ключових складових життєздатності держави.

Підсумки 2025-го: Росія і Україна виснажилися, проте війна триватиме