Різдвяна зірка в Україні: її історія, регіональні варіації та традиції святкових обходів.

Цього року до звичної Різдвяної ходи зі зірками, яка вже тривалий час проходить у Львові та Києві, долучаться багато інших міст і сіл України. Усі бажаючі мають можливість створити свою власну зірку та відчути спільність з громадою.

Упродовж багатьох тисячоліть свято, яке нині звемо Різдвом, об'єднувало людей, адже в найтемнішу й найдовшу ніч року вони мали бути разом, щоб вистояти і разом радіти світлу. Яскрава різдвяна зірка уособлює Вифлеємську зорю, яка сповістила про народження Бога і перемогу світла над темрявою. В усіх європейських країнах увійшло в культуру увінчувати зіркою різдвяну ялинку, виставляти її у вікні, співати з нею різдвяні пісні.

Про українську традицію ходити на Різдво із зіркою, історію появи цього символу та розмаїття автентичних різдвяних зірок у регіонах України - ексклюзивно для 24 Каналу розповіла Ярослава Музиченко, етнологиня та наукова співробітниця Національного центру народної культури "Музей Івана Гончара".

Досліджуйте також, чому на новорічну ялинку прикрашають зіркою: унікальний символізм основної декорації святкового дерева.

Перед Святвечором, в день напередодні Різдва, сім'я збиралася за столом лише після того, як на небі засяє перша зірка. До цього часу протягом дня вони нічого не куштували.

Хоча діти відчувають сильний голод, вони не наважуються попросити матір про їжу. Вони терпляче витримують і уважно спостерігають за небом через вікно, чекаючи, чи з'явиться вечірня зоря, яка сповістить усім про велике диво — народження Сина Божого!

Етнограф Олекса Воропай у своїй книзі "Звичаї нашого народу" розкриває особливості традицій.

Так уважно спостерігали за небом "вечірню зірку", яка насправді є планетою Венера. Ця планета займає третє місце за яскравістю серед небесних об'єктів, поступаючись лише Сонцю та Місяцю. Найяскравіше її видно під час заходу сонця, а вранці вона отримує нову назву — "ранкова зоря".

Її описували як прекрасну істоту, а її світло в піснях ставили в один ряд із дівочою вродою. Наприклад, у цій колядці:

Ой рясна-красна калина в лузі. Святий вечір!

А ще чарівніша дівчина у батька. Святий вечір!

По двору гуляє, мов зірка з'являється. Святий вечір!

Зображення восьмикутної зірки в українському народному мистецтві зветься "повна рожа". На рушниках та в стінописі вона увінчує Древо Життя - символ світобудови. Її зображують на писанках, плахтах, скринях, вишиваних сорочках і рушниках.

Творче осмислення історії з Вифлеємською зіркою за тисячоліття стало важливою частиною нашої культурної спадщини. Згадаємо:

З'явилася нова радість.

Яка не бувала

Над ясним вертепом світить зірка.

На всю планету засяяла...

Вифлеємська зірка на стародавніх українських іконах Різдва зображується по-різному. Десь - високо в небі, десь - над самими яслами з Немовлям. Може бути у вигляді комети, або ж її тримає в руках ангел. Зірку на іконах малюють восьмикутною, шестикутною або ж із сімома променями.

Надбанням нашої культури стала також історія про трьох царів, або ж мудреців, які, йдучи за зіркою, прийшли до вертепу та принесли чудесному Немовляті царські дари: золото, ладан і смирну. Про них складено колядки, створено картини і листівки. До речі, на листівках і в українських різдвяних виставах-вертепах царі-волхви часом набирають вигляду князів чи гетьманів.

Цікаво зазначити, що в давні часи зірка символізувала владу, царственість і божественність. Три мудреці або царі зі Сходу у духовному сенсі уособлюють тих, хто прагне знайти істину, готових залишити свою зону комфорту і слідувати за покликом власного сумління.

Яскрава зірка на нічному небі символізує надію на світло у найтемніші часи року. Вона також виконує роль життєвого орієнтира, вказуючи шлях до істини і свободи.

Ікона Різдва XVIII століття / Фото з колекції Музею Івана Гончара

Традиція різдвяного співу із зіркою була вперше зафіксована у німців у часи ранньої контрреформації. Учні церковних шкіл співали із зіркою біля резиденцій католицьких єпископів.

Основою цієї традиції є середньовічна оповідь про трьох мудреців - Мельхіора, Бальтазара та Каспара. Ця легенда тісно пов'язана зі святом Богоявлення, яке відзначається 6 січня. Літературну версію цієї історії створив католицький теолог Йоган фон Гільдесгайм у 1364 році. Приблизно в XVI столітті в Німеччині, а згодом і в інших країнах, почали з'являтися "штернзінгери" - хлопчики, а згодом і дівчатка, які ходили з зірками.

Дослідники вважають, що як у нас, так і в Західній Європі традиція співання різдвяних пісень зі зіркою має глибоке історичне підґрунтя. Церква зрозуміла, що для того, щоб зробити християнські ритуали більш привабливими та зрозумілими для людей, необхідно інтегрувати в них стародавні народні традиції, переосмисливши їх значення. Таким чином, новий звичай мав на меті замінити давнє колядування.

Звичай виконання різдвяних пісень із зіркою на українських землях уперше був зафіксований у 1680 році в містечку Стара Сіль. Українці успадкували цю традицію від німецьких переселенців через польське та чеське впливи. Важливу роль у цьому процесі відіграли освітні реформи митрополита Петра Могили, які допомогли подолати бар'єри між католицькою та православною традиціями. Саме в той період стали популярними колядки, створені викладачами Києво-Могилянської академії.

З традицій міст звичай перекинувся на села. Під час святкування Різдва стали виконувати не лише нові християнські коляди та канти, які були популярними на той час, а й давні, іменні колядки. Зірку несли Звіздар — найповажніший чоловік або молодий юнак у спільноті.

"Різдвяні обряди на Полтавщині" Сергія Васильківського / Фото з колекції Музею Івана Гончара

У час, коли ми загадуємо різдвяні бажання і віримо в диво, маємо шанс створити його власноруч. Напередодні Різдва та Нового року Анастасія Зазуляк разом із редакцією 24 Каналу збирають кошти на бус VW T5 для 160 ОМБр. Ті, хто задонатить 200 грн і більше, автоматично стають учасниками нового iPhone 16 256GB.

Редакція LifeStyle 24 проводить розіграш квитків на виставу в театрі Заньковецької! За будь-який внесок ви маєте шанс виграти ці неймовірні квитки. Переможець отримає можливість самостійно вибрати дату та виставу, а також відвідати екскурсію за лаштунками. Підтримайте нас вашим донатом і подаруйте собі чи своїм близьким чудовий вечір!

Колядницькі та вертепні зірки були широко розповсюджені по всій Україні – від Карпатських гір до Дону, або ж "від Сяну до Кавказу". Ці зірки мали різноманітні конструкції, кольорові оформлення та декор, а також відрізнялися кількістю променів. Деякі з них навіть могли обертатися. Всередині зазвичай знаходилася свічка, що дозволяла їм світитися в темряві, нагадуючи справжню зірку та освітлюючи шлях для колядників.

Каркас зірки складався з решетуватих елементів та вузьких дерев'яних дощечок, відомих як шалівки. Його обгортали кольоровим папером, просоченим олією, або тканиною, прикрашаючи різнокольоровими стрічками та паперовими китицями-кутасами.

Дарія Ковальчук у своїй книжці "Творці різдвяних звізд" подає їх класифікацію. Отже, за формою зірки бувають пласкі й об'ємні. За розміром: маленькі - до пів метра в діаметрі, великі - одни-два метри, та гіганти - понад два метри.

За способом обертання: від руху руки Звіздаря, за допомогою корби чи від приводу електричного двигуна. Вони можуть крутитися по горизонталі або по вертикалі. Можуть не мати освітлення або ж освітлюватися зсередини свічкою, ліхтариком, нині - електричною лампочкою з батарейками чи гірляндою на акумуляторі.

В Музеї народної культури та побуту, розташованому в Пирогові поблизу Києва, а також у Музеї декоративно-ужиткового мистецтва і львівському Музеї етнографії та художнього промислу можна знайти великі колекції різдвяних зірок.

Різдвяна хода із зірками - традиція вже усталена в Україні. Її започаткували львів'яни у 2007 році. Ідея належить Надії Дзвоник, яка відтоді щорічно організовує у Львові фестиваль "Спалах Різдвяної зірки", дослідження та майстер-класи з виготовлення різдвяних звізд.

У Києві перша така хода відбулася у 2014 році в контексті Революції Гідності. Ініціатором цього заходу став Національний центр народної культури "Музей Івана Гончара". У 2024 році в ході взяли участь сотні людей, і практично кожен приніс з собою свою власну неповторну зірку.

За кілька днів, 25 грудня вже традиційно хода відбудеться в центрі Києва. Усі охочі пройдуть від Михайлівської площі до Майдану Незалежності. На Софійській площі у спільному виконанні сотнями голосів зазвучить "З'явилася нова радість.".

Різдвяне святкування в Києві / Зображення з "Вечірнього Києва"

Цьогоріч команди Музею Івана Гончара, освітнього проєкту "Знай свою Україну" та меценати закликали українців організувати Різдвяну ходу із зірками у своїх містах. Охочим приєднатися до події у підготовці допоможе безплатний онлайн-курс "Знай свою Україну. Різдво", де є майстерклас з виготовлення колядницької зірки, додаток з прикладами традиційних майстрових колядницьких зірок, а також майстерки з вивчення колядок з професійними співаками.

Хода із зірками має на меті продовжити давні українські різдвяно-новорічні традиції та підтримати одне одного в час війни. Ми будемо нести зірки за тих, хто поліг за Україну - за наших Воїнів Світла. Хода є свідченням стійкості традицій, що пронесені до сьогодні попри віковічні заборони. Коли ворог намагається знищити бажання жити, ми даємо гідну відповідь, зберігаючи традиції в боротьбі за правду.

- стверджують організатори заходу.