Що відбувається 9 травня: чи святкує Україна, і як були спростовані радянські міфи?

9 травня десятиліттями було символом "перемоги", урочистостей і парадів. У Радянському Союзі дата стала однією з ключових у державному календарі, але не як день скорботи, а як елемент ідеології. В Україні ця традиція втратила силу: реальність війни, історичні факти й переосмислення ролі тоталітарних режимів змусили по-іншому подивитися на суть "дня перемоги".

OBOZ.UA описує, як були спростовані радянські міфи. Відмова від святкування 9 травня не є запереченням пам'яті, а є кроком до європейських традицій вшанування, в яких на передній план виходить людина, її гідність і жертви, а не держава чи військова сила.

Переформулювання 9 травня: від святкування до вшанування пам'яті.

У 2023 році Україна офіційно затвердила 8 травня як День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, таким чином порвавши з радянською традицією святкування 9 травня. Вибір саме цього дня має своє обґрунтування в європейській практиці: 8 травня 1945 року був підписаний Акт капітуляції нацистської Німеччини.

Український Інститут національної пам'яті підкреслює, що значення цього дня полягає не в "святкуванні перемоги", а у вшануванні пам'яті мільйонів загиблих. Це відображає офіційне гасло: "Пам'ятаємо - перемагаємо". Мова йде не про культ війни, а про боротьбу за свободу, про тріумф над злом, а не про перемогу однієї системи над іншою.

Культ 9 травня в Радянському Союзі

СРСР свідомо змістив акцент з 8 на 9 травня, щоб дистанціюватися від Західних країн і сформувати власний культ тріумфу. Це стало продовженням політики виключності, що підкреслювала, ніби перемога є досягненням виключно Радянського Союзу.

Сучасна Росія трансформувала 9 травня в символ імперського реваншизму. Паради, "безсмертні полки" та георгіївські стрічки вже не є просто знаками пам’яті, а перетворилися на інструменти пропаганди. Це свято більше не присвячене вшануванню жертв і трагедій, а стало вираженням військової гордості та амбіцій на домінування. Для України, яка стала мішенню новітньої російської агресії, така інтерпретація пам'яті є абсолютно неприпустимою.

9 травня в Радянському Союзі.

9 травня в Радянському Союзі. стало державним святом ще 1945 року, але не відразу набуло такого розмаху. У 1947 році день знову зробили робочим, скасували пільги для ветеранів.

У 1965 році відбулися істотні зміни — радянська влада вирішила акцентувати увагу на "перемозі", організувавши перший парад після війни та відновивши статус 9 травня як вихідного дня. Відтоді цей міф почав глибоко вкорінюватися в свідомості суспільства.

У 1970-1980-х роках концепція "величезної перемоги" набула статусу культового символу. Паради, нагороди та пропагандистські кампанії створювали образ перемоги як виключно радянського тріумфу, ігноруючи при цьому контекст тоталітаризму, репресій та значення людського життя.

Унікальний досвід України в умовах війни.

Україна виявилася однією з найбільших жертв Другої світової війни. Війна для її народу стартувала 1 вересня 1939 року, коли Львів зазнав бомбардувань з боку нацистів. Проте, парадоксально, в тому ж 1939 році СРСР і Третій Рейх були на стороні союзників. Саме пакт Молотова-Ріббентропа, що став результатом змови між Сталіним і Гітлером, призвів до розподілу Європи та початку воєнних дій.

До 1941 року Радянський Союз підтримував співпрацю з нацистською Німеччиною: здійснював постачання сировини та організовував спільні військові паради в окупованій Польщі. Лише з початком німецького вторгнення в червні 1941 року війна охопила радянські землі. Українці, не маючи власної державності, були змушені брати участь у конфлікті під чужими прапорами, часто виявляючись на протилежних сторонах фронту.

До Червоної армії було призвано понад 7 мільйонів українців, з яких кожен другий загинув. Багато з них боролися в рядах антигітлерівської коаліції та в партизанських загонах, а після завершення війни стали жертвами нових репресій. Формальне звільнення України від нацистського режиму не принесло справжньої свободи. На місце окупації прийшли депортації, арешти, русифікаційні кампанії, розстріли та голод у 1946-1947 роках.

Друга світова загалом коштувала світу від 50 до 85 мільйонів загиблих. Це - не підстава для гордості. Це - трагедія, яку слід пам'ятати.

Чи буде 9 травня 2024 року вихідним

У 2023 році президент України Володимир Зеленський ухвалив Закон №9278, що проголошує 8 травня Днем пам'яті та перемоги над нацизмом у контексті Другої світової війни 1939-1945 років.

Згідно з новими правилами, 8 травня стало офіційним вихідним, тоді як 9 травня тепер вважається робочим днем. Ця дата співпадає з Днем Європи, який символізує єдність України з цінностями Європейського Союзу.

Проте ці зміни не застосовуються у період дії воєнного стану. Згідно із Законом №2136-IX "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", ухваленим у березні 2022 року, дію норм Кодексу законів про працю щодо святкових і вихідних днів тимчасово призупинено. Зокрема, це стосується статей 71 та 73 КЗпП.

Це свідчить про те, що під час воєнного стану в Україні святкові дні, які передбачені календарем, не діють.

Раніше OBOZ.UA повідомляв про причини, що лежать в основі заяви Путіна щодо "перемир'я" на 9 травня, а також про цілі, які переслідує Кремль.