"Сецесійний маяк" біля Галицької брами: історія будівлі на Валовій вулиці

На місці двох менших будівель було зведено будинок за адресою Валива, 7.

Будинок на межі вулиць Галицька і Валова в центрі Львова збудували у 1909-1911 роках. Авторами проєкту були архітектори Альфред Захаревич та Юзеф Сосновський, які звели багато споруд у стилі модерну. Пʼятиповерхова кам'яниця має два фасади: один з вулиці Галицької, інший виходить на Валову. Про неї розповіли у Бюро спадщини.

Цю кам'яницю збудували для Теодора Балабана, який придбав два триповерхові будинки XVIII століття, що розташовувалися на місці Галицької брами. Він зруйнував їх і збудував на їхньому місці один великий будинок. Вулиця Валова, на якій розмістилася ця кам'яниця, виникла лише на початку XIX століття, після знесення південного міського муру, що існував до 1777 року. Після демонтажу мурів Галицької брами та старих укріплень, а також численних перепланувань у XIX-XX століттях, ця кам'яниця стала архітектурною домінантою. Вона слугувала офісом страхового агентства Балабана.

Балабанівська кам'яниця, збудована у 1894 році, була замінена на сецесійний будинок за адресою Валова, 7 (фото з Вікіпедії).

"Основною особливістю цієї будівлі є закруглений еркер, який вінчає двоярусний купол. Фасад притягує погляди не лише своєю стриманістю в деталях, що відповідає вимогам домінуючого стилю, а й виразним скульптурним оформленням, що гармонійно інтегрується в загальну композицію будівлі. Рельєфні алегоричні фігури в повний зріст прикрашають простінки між вікнами другого поверху, видимі з вулиці та площі," - зазначили в онлайн-каталозі "Ар нуво у Львові".

Фасад будівлі прикрашали 8 барельєфів між вікнами другого поверху скульптора Зиґмунта Курчинського. Він закінчив Львівську промислову школу та Краківську академію мистецтв, а потім удосконалював вправність у майстерні Огюста Родена в Парижі. Композиції зображають мистецтво, ремесла, промисловість та економіку.

У 1931 році приміщення крамниць на першому поверсі було перетворено у банківський офіс Міської комунальної ощадної каси в стилі конструктивізму. Сьогодні тут розташовані офіси Ощадбанку та "Укрсиббанку".

"Це ідеальний приклад львівського модерну, в якому архітектура (Захаревич-Сосновський), економіка міста (банківський партер) та мистецтво (Курчинський) зливаються в єдине ціле. Сьогодні цей будинок став нашим новим домом - простором, де історія міста надихає нас на створення його майбутнього", - зазначає Бюро спадщини.

Будівля має два зовнішні вигляди (зображення з архіву Бюро спадщини).

Автори посібника "Архітектура Львова" зазначають, що на початковому етапі інтер'єри кам'яниці оформлювалися розписами. Стіни мали облицювання з зеленого мармуру, а підлога була викладена плиткою з рослинними візерунками. У залі для операцій розташовувалися вітражі, створені Захаревичем, які гармонійно поєднувалися з позолоченою ліпниною та бронзовими елементами декору стін. Після реконструкції, проведеної у 2000 році, інтер'єр будівлі втратив рештки сецесійного оформлення.

Остатки декоративних елементів (зображення Бюро спадщини)

Сусідню камʼяницю №9 ті самі архітектори звели для банку "Львівського", її також прикрасили барельєфи Курчинського.

Унікальне архівне зображення будівель № 7 та 9 на Валовій, яке надає Центр міської історії.

Більш детально про онлайн-каталог сецесійної архітектури Львова ZAXID.NET писав тут.