Сергій Тимошенко: архітектор, що працював у бюро Левинського, а також міністр Української Народної Республіки.

Сергій Тимошенко спроєктував для Львова дві церкви

Він будував церкви у стилі українського модерну, був міністром та воював в армії УНР, а згодом став ректором вишу на еміграції. Такі незвичні ролі у своїй біографії поєднав Сергій Тимошенко. До 145-річчя від дня його народження Український інститут національної памʼяті нагадав його головні заслуги. Для Львова він спроєктував церкви Андрія на Клепарові і Левандівці.

Сергій Тимошенко народився на Сумщині, вивчився на архітектора в Санкт-Петербурзькому інституті цивільних інженерів. Але вже в студентські роки зацікавився політикою: вступив до Революційної української партії, а згодом - Української соціал-демократичної робітничої партії, двічі отримував поранення на демонстраціях.

Сергій Тимошенко працював інженером у залізничній галузі на Волині, а також у Києві та Харкові. Водночас він заснував власне бюро-майстерню, яке займалося проектуванням як цивільних, так і промислових будівель. Особливу увагу Тимошенко приділяв розвитку українського архітектурного модерну, слідуючи традиціям Василя Кричевського.

Проекти архітектури Сергія Тимошенка

"Під час Української революції Сергій Тимошенко обіймав кілька важливих посад: він представляв Харків в Українській Центральній Раді, очолював Селянський з'їзд Слобідської України, займав посаду заступника голови виконавчого комітету Харківської губернії, а також очолював Національну раду Харківщини. Згодом він став губернським комісаром цього регіону", - зазначає УІНП.

Після окупації більшовиками Харкова у 1919 році Тимошенка запросили на роботу у Київ: у міністерство шляхів УНР, яке він згодом очолив. Він ініціював створення Українського архітектурного інституту у Києві. Попри високі посади, Сергій Тимошенко взяв участь у Другому зимовому поході армії УНР, своє рішення пояснив так: "Хай серед простих вояків буде хоч один міністр". За це його нагородили Хрестом Симона Петлюри.

Уряд Директорії та верхівка Армії Української Народної Республіки, 1920 рік. Сергій Тимошенко відзначений номером 16 (зображення з Вікіпедії).

Після окупації більшовиками і Києва Сергій Тимошенко переїхав до Львова, потім викладав архітектуру та сільськогосподарське будівництво в Українській господарській академії в Подєбрадах. Там його призначили деканом інженерного факультету, а згодом - ректором.

зображення з веб-сайту Volart

З 1930 року він оселився на Волині, отримав польське громадянство та двічі обирався до польського сейму і сенату. При цьому він активно відстоював українські інтереси та православну віру. Під час Другої світової війни Сергій Тимошенко виїхав до Сполучених Штатів Америки, де й помер у 1950 році.

У його професійному портфоліо налічується більше 400 архітектурних проектів, реалізованих у різних містах України, а також в Польщі, Чехії, Канаді, США, Аргентині та Парагваї. Сергій Тимошенко створив проекти церков у Клепарові та Левандівці, а також храм Успіння Богородиці в Бориславі та монастир студитів у Зарваниці.

Церкви, збудовані за проєктами Сергія Тимошенка на заході України

У Львові було реалізовано проєкти найбільшого готелю в місті та садиби Теплиця на вулиці Потоцького, а також план реконструкції Національного музею. Крім того, автором виступив у створенні комплексу будинків для маєтку Підгірського на Волині. Під час свого перебування у Львові він починав кар'єру в архітектурному бюро Івана Левинського, а згодом працював у "Польському будівельному товаристві". На початку 20-х років у місті сформувався Гурток українських пластиків, що проводив академічні засідання з викладачами на мистецькі теми та організовував виставки. У цих заходах разом із Тимошенком брали участь такі відомі художники, як Петро Холодний, Олекса Новаківський, Володимир Січинський та інші, - повідомляється на сайті "Сад українського модерну".