"Сервізи, оформлені візерунком "кавові зерна", користуються великою популярністю", -- зазначила колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк.

- Зустріч за кавою з дорогою для нас людиною -- це справді чарівні миті життя, -- говорить Людмила Карпінська-Романюк. -- За вікном все вкрите снігом, мороз... Проте деінде на деревах ще можна побачити багряні листочки, неначе залишені осінню на згадку про її красу. Грудень -- місяць особливий. Він налаштовує на очікування див. І вони трапляються, коли у них віриш. Подивіться на казково гарну тарілку Юлії Красної "Зими білий танець"., створену мисткинею цьогоріч. Як майстерно передано теплоту зустрічі двох людей у кав'ярні.

Відмінне виконання!

Українські митці створили безліч вишуканих кавових сервізів, які вирізняються різноманітністю декорів і кольорів. Зазвичай до складу такого сервізу входять чашки, блюдця, кавник, цукорниця і молочник, а іноді й десертні тарілки та ваза для ласощів. Сьогодні ми звернемо увагу на популярний візерунок "кавові зерна". Цей сервіз, розписаний Віталієм та Людмилою Шевченками, створений у формах Василя Єрмоленка. Вироби Єрмоленка вирізняються унікальним авторським стилем і стали справжніми раритетами, мрією багатьох колекціонерів. Його роботи зберігаються в численних музеях України. Творчий шлях цього талановитого фарфориста розпочався на Баранівському фарфоровому заводі, але справжнє визнання отримав під час роботи на Сумському фарфоровому заводі. Його невпинний пошук нових форм, інноваційні підходи та бажання експериментувати з різноманітними матеріалами стали основою його творчості. Він був новатором у царині фарфорового мистецтва. Про роботи Віталія та Людмили Шевченків можна сказати те ж саме — вони вражають своєю елегантністю та мистецькою довершеністю.

Ознайомтеся також з: "Чи доводилося вам коли-небудь спостерігати за тим, як сніговики займаються тенісом?" -- колекціонерка порцеляни Людмила Карпінська-Романюк.

Впевнений, що цей сервіз зможе вразити навіть найвибагливіших монархів... А покривки на кавнику та інших аксесуарах нагадують про елегантну принцесу в розкішному вбранні.

-- Так, і це справді неймовірний ефект. А хвилясті лінії неначе повторюють форму зерен. Стилізовані кавові зерна зображені й на сервізі "Волинь", який випускав Довбиський фарфоровий завод. Його авторка, харків'янка Марія Воєнкова, працювала на цьому підприємстві у 1960 -- 1970 роках.

Золотисті крупинки підкреслюють елегантність цього напою.

-- Справді. Золоті зерна можемо побачити і у декорі сервізу "Зеніт".

Кава є символом задоволення. Її величезна історія охоплює багато століть, а смакові якості та аромат здобули мільйони прихильників по всьому світу. Походження кави має давнє минуле. Одна з легенд розповідає про пастуха, який помітив, що його вівці стають надзвичайно активними після вживання плодів кавового дерева. Це стало поштовхом до дослідження та використання кавових зерен для створення напою. Вважається, що батьківщиною кави є Ефіопія. Лише в 17 столітті кава почала активно розповсюджуватися по Європі, а перші кав'ярні з'явилися у таких містах, як Венеція, Париж та Лондон.

Читайте також: "Моя колекція новорічного та різдвяного порцеляни розпочалася з вражаючої знахідки", -- ділиться думками експерт з фарфору Олена Корусь.

Деякі з цих традицій продовжують жити й сьогодні, і це справді вражає. Один із провідних італійських спеціалістів у галузі кави, Мікеле Ріццо, поділився зі мною думкою, що смак цього напою багато в чому залежить від посуду, в якому він подається. Найкраще каву смакувати з фарфорової чашки. Якщо ж ви обираєте керамічну, важливо, щоб вона не була занадто товстостінною. Для покращення смакових якостей чашку слід попередньо нагріти внизу — це допомагає каві залишатися гарячою довше.

Оптимальним об'ємом чашки для кави вважається діапазон від 40 до 90 мілілітрів. Українські майстри фарфору виготовляють кавові чашки, які втілюють елегантність і красу. Наприклад, зверніть увагу на кавовий сервіз "Конус", створений талановитими митцями Миколою Назаренком та Василем Костенком у 1960 році. Цей сервіз і досі може прикрасити будь-який розкішний інтер'єр.

Автор форм сервізів, Микола Назаренко, займався розробкою дизайну чайних та кавових наборів, подарункових комплектів, кухлів і ваз. Його витвори експортувалися та брали участь у міжнародних виставках та ярмарках у Франції і Канаді. Творіння митця зберігаються у відділі музейних цінностей фарфору Баранівського історико-краєзнавчого музею, а також в Музеї етнографії та художнього промислу НАН України у Львові.

-- Який сервіз з візерунком із кавових зерен ваш улюблений?

Сервіз "Ювілейний", створений Віталієм Овчаренком і оздоблений розписом Тетяни Потравної, є частиною моєї колекції. Цей сервіз виготовлявся під знаком якості. Його форма була розроблена в 1967 році і мала кілька варіантів оформлення. Проте найбільшою популярністю користувався дизайн з візерунком "кавові зерна", що представлений на фото.

Відомий фахівець поділився зі мною думкою, що справжня якість кави не потребує додавання цукру. У капучино важливим показником є стійкість піни, яка не повинна ламатися. Якщо на поверхню посипати цукор, він не повинен одразу занурюватися на дно. Також важливо пам’ятати, що склянка води, що подається з еспресо, слугує для очищення рецепторів, дозволяючи насолодитися всім спектром смаку та аромату напою. Після вживання хорошої кави зазвичай не п’ють воду, адже вона повинна залишити приємний післясмак.

Також зверніть увагу: "Андерсен напевно був би в захваті від фігурок "Пастушка та сажотрус", створених Оксаною Жникруп та Владиславом Щербиною", - зазначила колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк.

Усе це дійсно захоплююче. Ароматна кава в елегантній чашці формує неповторну атмосферу, особливо коли насолоджуєшся нею в доброзичливій компанії.

Запрошуємо шанувальників порцелянової краси з "ФАКТІВ" відвідати перший в Україні Музей фарфорових фігур ShvetsMuseum. У нашій колекції представлені найяскравіші зразки з усіх куточків світу, створені видатними фарфоровими мануфактурами. Ця неймовірна подорож у світ порцеляни обіцяє подарувати вам безліч позитивних вражень та залишити незабутні спогади на все життя!

Раніше "ФАКТИ" розмістили бесіду з колекціонеркою Людмилою Карпінською-Романюк, яка поділилася своїми міркуваннями про те, що українські художники створили одні з найвидатніших у світі ілюстрацій до казки Андерсена "Снігова королева".

Зображення в заголовку: В. Єрмоленко, В. та Л. Шевченко. Кавовий сервіз "Кавові зерна". Сумський ФЗ, 1976 рік.

Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк