Сестра загиблого воїна з Коломиї звертається з проханням підтримати петицію про присвоєння звання Героя України.

Уляна Захарук, сестра загиблого волонтера Віталія Кулінича, звертається до небайдужих громадян із проханням підписати петицію про надання її брату звання Героя України.

Петицію було ініційовано 26 вересня цього року. На даний момент вона має 17 804 підписи, з необхідних 25 000 для її розгляду. До завершення терміну залишилося 35 днів.

Ті, кому не все одно, можуть підписати петицію прямо зараз - за посиланням.

Шановний Пане Президенте! Від імені благодійної організації "Благодійний фонд "Госпітальєри", представлений директором Іллею Ярцевим, ми звертаємося з проханням присвоїти почесне звання "Герой України" (посмертно) госпітальєру, солдату добровольчого батальйону "Сонечко", почесному громадянину міста Коломиї Віталію Куліничу (28.09.1992 - 31.03.2022). Ця петиція є вираженням нашої поваги та вдячності за його героїзм.

Віталій Кулінич навчався у Воскресинцівській школі, продовжив здобувати освіту у Прикарпатському військово-спортивному ліцеї, також здобув освіту в ПТУ Nº14. Після навчання хлопця призвали до строкової служби, а під час Революції Гідності він як патріот і хоробрий воїн України став до лав національно-визвольного руху "Правий сектор". У 2014-2015 роках у складі добровольчого медичного батальйону "Госпітальєри" брав участь в антитерористичній операції на сході України.

* У 2017 році Віталій був нагороджений почесною медаллю "Українському добровольцю".

У 2018 році -- отримав нагороду "Воїн/ветеран ДУК ПС 2014".

З початком масштабної війни Віталій Кулінич вирішив приєднатися до добровольчого батальйону "Сонечко". Разом із товаришами по зброї молодий герой став на захист Київщини від агресорів. 31 березня 2022 року, під час операції з ліквідації колон російських десантників поблизу села Забуччя в Києво-Святошинському районі, він загинув. Тіло Віталія вдалося забрати лише після того, як ворог був остаточно вигнаний з Київщини.

У 2022 році Віталій посмертно отримав відзнаку Головного управління розвідки "За бойові заслуги".

У 2022 році посмертно нагороджено орденом Івана Сірка II ступеня.

19 грудня 2022 року йому посмертно надали звання "Почесний громадянин міста Коломиї". У тому ж році в селі Воскресінці вулиця Пушкіна отримала нову назву — вулиця Віталія Кулінича.

8 листопада 2024 року в селі Забуччя, що на Київщині, урочисто відкрили пам'ятник на честь восьми героїв, які загинули 31 березня 2022 року. Ці мужні чоловіки встали на захист своєї країни з першого дня повномасштабного вторгнення, взявши до рук зброю.

Разом із Віталієм Куліничем в той час загинули: Микола Курик, відомий як "Калаш", з Тернополя; Михайло Горблянський, який носив позивний "Дред"; Іван Антолик, знаний як "Сталкер", та Ярослав Романов "Самурай" із Закарпаття; Тарас Крит, також відомий як "Крот" зі Львова; Андрій Романов, який мав позивний "Тренер" з Луцька; а також Олексій Цибко, відомий під ім’ям "Регбіст" зі Сміли.

Спогади побратимів та друзів про Віталія Кулінича:

Олег Свищук познайомився з Віталієм ще в часи АТО, коли вони разом боронили країну в Пісках. Олег був його командиром спочатку у "Правому секторі", а згодом у Добровольчому українському корпусі. "Віталій – видатний боєць, людина з великою душею і справжній друг, який завжди точно і вміло виконував всі завдання", – поділився спогадами Олег.

Він одразу шукав варіанти, з ким їхати на фронт у перших лавах. Після того, як Віталій вже виїхав, ми один раз лише спілкувалися, тоді бракувало часу, бо дуже активні були події, -- розповідав побратим Артем Гелик.

Ольга Пнівчук, подруга Віталія, згадує про нього такими словами: "Він був надзвичайною особистістю, щирою та доброю людиною, завжди готовою прийти на допомогу. На нього можна було покластися в будь-якій ситуації. Я не зустрічала жодної людини, яка б не цінувала і не поважала Віталіка. Його втрата — це величезний удар не лише для Коломийщини, а й для всієї України. Дуже сумно, що з нами більше немає таких чудових людей".