Інтернет-шахрайство та обман через гаджети: найрозповсюдженіші методи і пастки.

Шахрайські схеми отримали нові обличчя, де основним інструментом злочинців стала психологія, а не технології. Аферисти вміло пристосовуються до нових умов, застосовуючи соціальну інженерію, штучний інтелект і емоційні маніпуляції. У цьому контексті журнал "Фокус" розмірковує, як можна убезпечити свої фінанси.

Більше 83% всіх шахрайських випадків в Україні протягом року мали місце в Інтернеті. Це серйозна загроза, що щодня впливає на тисячі людей. Згідно з інформацією Національного банку України, онлайн-шахрайство стало причиною 93% загальної суми втрат, а середня сума однієї шахрайської операції зросла на 51%, досягнувши 4 761 гривні.

Шахрайство в Інтернеті постійно змінюється, підлаштовуючись під нові технології та звички користувачів. Серед найбільш поширених методів на сьогодні можна виділити телефонні шахрайства, що використовують переадресацію дзвінків, фальшиві оголошення на онлайн-ресурсах, пропозиції роботи з "легким заробітком", а також різні прояви соціальної інженерії, які часто супроводжуються встановленням шкідливих програм.

Згідно з висловлюваннями Анни Довгальської, заступниці голови правління Глобус Банку, сучасні шахраї, що займаються картковими злочинами, не є "хакерами, які працюють у темряві".

"Сучасні шахраї діють не через технологічні засоби, а через психологічний вплив. Вони не проникають у сервери — вони підривають довіру людей. Як зазначила експерт, 84% усіх фінансових втрат клієнтів викликані шахрайськими діями, що ґрунтуються на соціальній інженерії, тобто, маніпуляціях свідомістю."

Вона також визначила спільну характеристику шахрайських схем, що використовуються злочинцями. Перш за все, вони "змушують" людину самостійно розкрити свої особисті дані. "Зловмисники можуть видавати себе за працівника банку, представника правоохоронних органів або навіть за члена сім'ї – технології голосового deepfake сьогодні здатні на більше, ніж ми думаємо," – коментує Довгальська.

Цю думку підтримує Тетяна Іванова, провідний експерт з боротьби з платіжним шахрайством в ОТП Банку. Вона зазначає, що найбільшу загрозу становлять ті схеми, в яких злочинці не лише викрадають інформацію, але й примушують жертву діяти самостійно.

"Наприклад, можна перевести гроші або ж інсталювати шкідливе ПЗ. Це ускладнює виявлення подібних атак, оскільки зовні все виглядає так, ніби це робить сам користувач," -- зазначає Іванова.

Останнім часом зловмисники дедалі частіше використовують можливості штучного інтелекту для створення фейкових голосових повідомлень, підробки фото або навіть відео. Це дозволяє їм імітувати голос знайомої людини чи "співробітника банку", щоб викликати довіру та змусити жертву діяти швидко й необдумано. Така маніпуляція емоціями - один із найнебезпечніших інструментів сучасних шахраїв.

Експерти поділилися з Фокусом списком найрозповсюдженіших схем шахрайства, пов'язаних з банківськими картками.

Шахраї приховуються під виглядом покупців або продавців на онлайн-майданчиках, а також під "роботодавців", які обіцяють неймовірно вигідні пропозиції. Їхня мета - отримати авансові платежі або викрасти особисту інформацію.

Отримуєте повідомлення про "виплати" від міжнародних організацій або державних установ, які просять надати повні дані ваших карток? Не дайте себе обманути! Ніколи не діліться CVV-кодами або SMS-кодами — жодна офіційна організація не потребує цієї інформації.

На думку юристки з Grain Law Firm Марини Кузьменко, злочинці активно експлуатують месенджери та електронну пошту, щоб створювати фальшиві листи, що нібито надходять від банків, служб доставки або соціальних організацій. Ці листи містять посилання на підроблені веб-сайти або шкідливі програми. У деяких випадках навіть можуть бути підмінені SMS-повідомлення і мобільні додатки.

Обидві фахівці у банківській галузі підкреслюють, що технології штучного інтелекту відкривають можливості для створення вражаюче реалістичних голосів або відеозвернень. Наприклад, "дитячий голос" може просити перевести гроші "на лікування". Перевірити істинність такого запиту можливо лише, здійснивши дзвінок знайомій особі.

А юристка Марина Кузьменко навіть дає термін подібним "емоційнимі пасткам" -- романтичні та сімейні шахрайства.

"Ці схеми базуються на побудові довіри та емоційного зв'язку. Наприклад, жертва

Знайомство з "ідеальним" партнером в інтернеті може призвести до ситуацій, коли через деякий час виникає прохання про фінансову підтримку на квиток, лікування або навіть "викуп" з небезпечної ситуації. Інший варіант розвитку подій — отримання дзвінка від "сина" або "онука", який повідомляє про потрапляння в автомобільну аварію чи затримання поліцією, і терміново потребує грошей, — зазначає експертка.

Аналогічні додатки популярних сервісів (такі як VPN, "Дія", антивіруси) можуть вимагати занадто багато дозволів і надавати зловмисникам доступ до всього пристрою.

З'являються підроблені платформи, що пропонують "інвестиції в криптовалюту". Спочатку вони демонструють уявні прибутки, а згодом блокує акаунти користувачів.

Найбільш важкими для виявлення пастками вважаються такі:

"Шахраї не знищують сервери, вони руйнують довіру," — зазначає Анна Довгальська.

Сучасні атаки виглядають як ініціатива самого користувача: він самостійно вводить паролі, переказує кошти або встановлює шкідливі програми.

Навіть звичайне сканування QR-коду може виявитися небезпечним, оскільки воно може направити користувача на фішинговий сайт, який автоматично збирає інформацію з банківських карток.

Фішингові веб-сайти здатні виглядати практично так само, як і оригінали. Зміна всього лише однієї літери (наприклад, використання української "р" замість латинської "p") може навести на думку про їхню автентичність.

У ситуаціях, пов'язаних з шахрайством в Інтернеті, критично важливо не втрачати час і швидко реагувати. Перш ніж усе інше, необхідно звернутися до органів правопорядку.

"Консультація з адвокатом або юристом допоможе правильно оформити заяву до правоохоронних органів про вчинення злочину, своєчасно зібрати й зберегти необхідні докази, що підвищить шанси на компенсацію спричиненої шкоди", -- каже Марина Кузьменко.

Експерти також радять утримуватися від надання особистої інформації незнайомим особам. Навіть якщо вони представляються як "працівники банку".

Несмотря на труднощі в розкритті онлайн-шахрайства, в Україні активно діє Кіберполіція, існують судові прецеденти, а також державні ініціативи, такі як платформа Шахрай Гудбай, запущена Національним банком.

Незважаючи на труднощі в розпізнаванні кіберзлочинців у віртуальному середовищі, в Україні вже існує чимала кількість судових постанов у справах, що стосуються шахрайства в Інтернеті.

Наприклад, навесні 2025 року Галицький районний суд Львова виніс вирок шахраєві, який обманув щонайменше сімох людей, використовуючи бота в Telegram. Він створив фальшивий урядовий сайт, на якому пропонував користувачам доступ до державної фінансової допомоги. В результаті, шахрай заволодів їхньою особистою інформацією про банківські рахунки, зокрема: номерами банківських карток, термінами їх дії, CVV-кодами, кодами підтвердження двофакторної автентифікації, а також логінами і паролями для доступу до онлайн-банкінгу.

"Таким чином, сучасне інтернет-шахрайство -- це вже не про технічну вразливість систем, а про вразливість людської довіри", -- каже Марина Кузьменко.

Сучасна цифрова безпека виходить за межі традиційних методів, таких як антивірусні програми, двоступенева аутентифікація чи складні паролі. Вона вимагає від нас критичного мислення, звички перевіряти факти та усвідомлення того, що навіть звичні дії можуть бути частиною ретельно спланованої шахрайської операції. Тільки уважність та регулярна інформаційна гігієна можуть захистити від найскладніших пасток у онлайн-просторі.

Щоб уникнути небезпеки, важливо дотримуватись кількох основних принципів цифрової безпеки, радить Тетяна Іванова. По-перше, не слід довіряти пропозиціям незнайомців про "легкі" гроші, варто надавати перевагу вакансіям з офіційним оформленням і ретельно перевіряти інформацію про роботодавця. Також не рекомендується перераховувати кошти на невідомі рахунки, і, звичайно, не потрібно ділитися конфіденційними даними з чужими людьми (зокрема, номерами карт, PIN-кодами, CVV). Особливу увагу слід звертати на підозрілі гіперпосилання – саме там можуть ховатися пастки для користувачів, тому важливо уважно перевіряти адресу сайту, щоб не натрапити на підроблений ресурс, створений шахраями.

І звичайно, у випадку підозри, що хтось отримав ваші фінансові дані, варто одразу поміняти паролі до мобільного банкінгу і ПІН-коди карток. У критичній ситуації, коли зняття коштів вже відбуваються, потрібно негайно зателефонувати до банку і заблокувати картку.