Схилимо голови. 22-річний фанат Карпат, воїн 3-ї окремої штурмової бригади, віддав своє життя за Україну.

Два роки тому під Бахмутом загинув Андрій Гарасим.

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам'ять тих, чиє життя відняла російсько-українська війна. Сьогодні на Sport.ua згадуємо фаната львівських "Карпат" Андрія Гарасима, який з юності був відзначений своєю силою та рішучістю. Після початку повномасштабного вторгнення він став воїном — захищав Київ, брав участь у боях на Запоріжжі і загинув рівно два роки тому, 19 серпня 2023 року, під Бахмутом. Андрію назавжди залишиться 22 роки.

Андрій Гарасим народився 12 грудня 2000 року в селі Ралівка Самбірського району на Львівщині, навчався в міській загальноосвітній школі імені Івана Франка, а 2020-му закінчив Львівський фаховий коледж будівництва, архітектури та дизайну.

З дитинства Андрій проявляв інтерес до футболу, волейболу та боксу. З підліткового віку він займався єдиноборствами в спортивному клубі "Одіссей ММА". Андрієві майстерність та впевненість дозволяли ставати призером різноманітних змагань.

Не втрачаючи любові до футболу, в 2019-му Гарасим приєднався до новоствореного на той час фанатського колективу "Brigade SND", який підтримує львівські "Карпати". Через кілька тижнів Андрій вже брав участь у першій бійці, в котрій він зробив вагомий внесок для перемоги.

Після цього відбулося чимало виїздів та бійок, у яких Андрій активно залучався, завжди ставлячи на перше місце захист своїх друзів та товаришів по команді. Найяскравішим моментом стала спільна сутичка команд "Солянка БС" ("Динамо") та "Brigade SND" проти хлопців із Харкова. У цій семихвилинній битві Андрій проявив неабиякий характер і жагу до перемоги. Незважаючи на отримані травми, він підводився і продовжував боротьбу, впевнено знищуючи супротивників.

У майбутньому Андрій разом із товаришами з "Солянки БС" в одному підрозділі захищатиме свою рідну землю. Для своїх друзів він назавжди залишиться сміливим і сильним, але водночас добрим і справедливим. Завжди готовий прийти на допомогу, він ніколи не залишить своїх товаришів у скрутній ситуації.

З перших днів широкомасштабної агресії Андрій вирушив до Києва, щоб приєднатися до одного з підрозділів Азову. Він активно брав участь в обороні столиці, а пізніше, у складі Третьої окремої штурмової бригади, воював на Запорізькому напрямку під позивним Петров. З початком зими розпочалася оборона Бахмута, де навесні Андрій отримав два поранення. Не дождавшись завершення реабілітації, він прагнув повернутися до своїх побратимів на фронті.

"З щитом чи на щиті," - неодноразово підкреслював Андрій. У своїх 22 роках він досяг посади молодшого сержанта штурмового взводу, а також став командиром штурмової групи.

Товариші та друзі Андрія з теплом пам'ятають, що він завжди був на чолі, чи це були спортивні змагання, сутички в лісі або ж бій. Вірний воїн, сильний і безкомпромісний щодо ворогів, він завжди був готовий йти до кінця заради своїх.

За час служби Андрій був нагороджений відзнаками Головнокомандувача Збройних сил України "Золотий Хрест" та знаком "Хрест хоробрих", а також відзнакою командувача Сухопутних військ ЗСУ "За звитягу". Воїн пройшов навчання в Німеччині. Війна була для нього цікавою. Андрій так жив і воював: з цікавістю до нового - війни, стрільби, відбивання ворожих позицій. Смакував життя на повну, коли воно було фактично на межі смерті.

Командир відділення, що також виконував обов'язки командира машини 3 штурмового відділення 1 штурмового взводу 3 штурмової роти 3-ї ОШБр, Андрій "Петров" Гарасим, загинув 19 серпня 2023 року в районі Бахмута на Донеччині.

Воїна поховали в його рідному селі Ралівка. Посмертно він отримав орден "За мужність" III ступеня.

Інші публікації

У тренді

lvgazeta

Використання будь-яких матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови посилання на данний сайт.

© Львівська газета | lvgazeta.info. All Rights Reserved.