Травми хребта внаслідок війни: як лікарі допомагають військовим відновлюватись.

Внаслідок військових конфліктів в Україні спостерігається зростання випадків травм спинного мозку. Приблизно третина постраждалих – це військові. Це призводить до того, що людина стає залежною від сторонньої допомоги і не здатна виконувати повсякденні завдання самостійно.

Втім лікарі кажуть, шанси стати на ноги є. Але необхідна комплексна реабілітація. Що роблять львівські медики, щоб покращити ситуацію та провести комплексну реабілітацію? Наш матеріал далі.

Ерготерапія, фізична реабілітація, а також вправи для покращення мовлення і дихання є невід'ємною частиною щоденного життя людей з ушкодженнями спинного мозку. У Першому львівському територіальному об'єднанні повідомляють, що третина військовослужбовців страждає від подібних травм. Один з них, 22-річний Володимир, потрапив у біду, повертаючись на мотоциклі з чергування на позиціях, коли раптово на дорогу вибіг собака.

Володимир Жмуренко, представник збройних сил.

Він раптово з'явився прямо переді мною, або ж, можна сказати, на мені. І в результаті, саме через нього я опинився в польоті вперед.

Володимир вже майже півроку користується інвалідним візком. Він активно працює над зміцненням м'язів плечового пояса, спини і рук. Процес реабілітації може зайняти до півтора року.

Володимир Жмуренко, представник збройних сил.

Як кажуть в армії: "Сподіваємось на краще - готуємось до найгіршого". Я, звісно, розумію, що є шанс встати й не встати. Вже придумав собі попередній план на майбутнє в гіршому випадку. У кращому - повернусь до армії.

Як краще відновлювати таких пацієнтів, обговорюють у Львові на першій конференції зі спінальних травм. Сюди з'їхалося понад 500 фахівців з України, Європи та США. 2 тижні лікарі перебували у львівських медзакладах. У Каліфорнії, де працює фізична терапевтка Ліза Керол, люди стають прикутими до ліжка - здебільшого через вогнепальні поранення.

Ліза Керол, терапевтка з фізичної реабілітації (Сполучені Штати Америки):

Ми споглядаємо, як українці адаптуються і вносять зміни до сучасних реалій. Ці ситуації можуть відрізнятися від тих, з якими ми стикаємось у наших країнах. Тож ми переймаємо одне в одного досвід: "Гаразд, ось, як ви це робите тут. Чудово, з'ясуємо на основі того, що ви тут робите, чи можемо щось додати до цього?"

Павло Козак сів на крісло колісне ще у дитинстві через нещасний випадок. Та завдяки зусиллям став майстром спорту і чотириразовим чемпіоном світу із жиму штанги лежачи. Зараз мотивує таких людей, як сам. За 25 років досвіду каже: до реабілітації слід підходити комплексно.

Павло Козак — фахівець з реабілітації, наставник.

Це, по суті, діяльність групи експертів, до якої можуть долучитися різні спеціалісти. Серед них можуть бути нейрохірурги, урологи, психотерапевти та інші. Проте, без тісної співпраці між членами команди, пацієнтом і їхніми опікунами, досягти високих результатів буде складно.

В одній з лікарень Львова для пацієнтів у критичному стані найближчим часом буде відкрито нове реабілітаційне відділення. Іноземні спеціалісти підготували наших медиків до цієї важливої роботи. Палати обладнані сучасними ВАК-системами, які включають катетери та зонди для відведення рідин. Ліжка в палатах мають можливість регулювання, що допомагає запобігти виникненню пролежнів.

Усе устаткування доставлено з-за кордону, і в Україні такого ще не зустрічали. Тим не менш, більшість пацієнтів проводитимуть час не в палатах, а в реабілітаційних залах, займаючись на тренажерах. У медичному закладі зазначають, що через війну значно збільшилася кількість цивільних осіб та військових, які отримали спінальні травми.

Ігор Кошівка, заступник директора з реабілітації Першого ТМО м. Львова:

Скажімо, лікування є, тому що нейрохірургічне відділення є по всіх великих містах, а насправді немає реабілітаційних відділень надто багато, які можуть запропонувати ці послуги.

Попередньо, підготувати відділення планують до березня. Воно розраховане на 20 важких пацієнтів з ураженим спинним мозком.