П'ятірка бюджетних ретро-мотоциклів, які зможуть завоювати серце кожного колекціонера.

Який мотоцикл купити для колекції

Певно, стосовно колекціонування ретромотоциклів найбільше діє ностальгійний мотив. Представники різних поколінь мають свої спогади і свої асоціації з тими чи іншими моделями: "Такий був у мого батька", "Мене в дитинстві катали на такому", "Я на такому до дівчат їздив і ногу зламав"...

У цьому розділі ми обрали декілька моделей, які цілком здатні стати героями подібних спогадів. Водночас, ці байки відображають характерні риси своєї епохи, а також мають свої технічні особливості.

Фото: мокік "Верховина 6" вироблявся у Львові (з відкритих джерел)

Якщо чесно, всі моделі Львівського мотозаводу не були мотоциклом, але для початку і мопед, і мокік - теж добре. І відразу зазначимо, що знайти для придбання гарну "Верховину" (хоч збережену, хоч добре відреставровану) буде не легше, аніж справжній мотоцикл.

Отже, тут ми пропонуємо наймасовішу з усіх "Верховин" (випущено понад 1,1 млн.). Мокік шанувався підлітками, бо мав яскраву зовнішність і на довгому сидінні вміщував одразу двох юних байкерів. Хлопчаки мріяли про спеціальну версію "Верховина-6 Спорт" - з піднятим до сидіння глушником з тепловим екраном, задертим по-кросовому крилом і перемичкою на кермі. Двотактний 50 кубовий моторчик видавав 2,2 к.с. і легко розганяв апарат до 50 км/год, хоча хлопчаки через одного заявляли, що не раз "клали стрілку" (спідометр мопедів буд розмічений до 60 км/год).

Фото: мотоцикл М-72 серед іншого вироблявся і на Київському мотозаводі (wikipedia.org)

Цей мотоцикл створили виключно для військових потреб, і він залишався недоступним для цивільних осіб протягом багатьох років, до 1955 року. На той час М-72 був найпотужнішим мотоциклом, а його боковий причіп надавав йому переваги в функціональності в порівнянні з легшими одномісними моделями.

Протягом різних періодів М-72 виготовляли на п'яти заводах, але найчастіше можна зустріти післявоєнні моделі, зібрані на київському КМЗ (з 1951 року) або на Ірбітському заводі.

Найціннішими сьогодні є армійські модифікації з додатковим обладнанням: кріпленням для боєприпасів і ЗИП, тримачами для кулемета ДП. Варто зазначити, що ці елементи часто є сучасними репліками, а не оригінальними деталями.

Фото: чехословацька Jawa 350/354 була однією з доступних населенню іномарок (wikipedia.org)

Її називають "Старенька", а також "Сливка". Ця модель є справжнім символом мотобудівництва середині ХХ століття, не лише в Чехословаччині, а й в усій Європі. Стильний, надійний та зручний мотоцикл, виготовлений в Чехії, можна було придбати в Україні в магазинах мереж "Сільпо" та спортивних товарів.

Ця модель представляє найранішу версію покоління Jawa, що вироблялася в період з 1955 по 1974 роки. Її популярно називали "Старенька" або "Сливка", і вона відзначалася певними зовнішніми деталями. Знайти оригінальну версію Jawa 350/354 — це досить складне завдання, тому якщо вам зустрінеться пізніша модифікація 1962 або 1964 року, зверніть на неї свою увагу.

Зображення: CZ 472.5, на відміну від "Яви", відрізнявся більш молодіжним дизайном - менш практичним, але легшим і швидшим (wikipedia.org)

Одна з найостанніших моделей "Чезет", які були доступні на українському ринку, і водночас – одна з найтехнічнісно досконалих. Для українських любителів мотоциклів CZ завжди символізувала вибір для істинних фанатів, особливо серед молоді, адже мотоцикли цього покоління рекламувалися як спортивні. Проте більшість молодих людей все ж мріяли про "Яву".

Цікаво, що при однаковому двигуні CZ демонстрував кращу динаміку - він був швидшим і стабільнішим на високих швидкостях, зокрема понад 120 км/год.

Це досягалося завдяки зменшенню ваги компонентів: навіть рама була не дуплексною, а одинарною. Крім того, модель передбачала посадку водія ближче до центру мас, що позитивно впливало на керованість. Водночас CZ 472.5 не передбачав можливості встановлення бокового причепа.

Зображення: практично будь-який "Дніпро" зможе порадувати любителя ретротехніки, але найбільше цінуються моделі з ведучим колесом у колясці (wikimedia.org)

Цей мотоцикл відрізнявся двоколісним приводом, що робило його особливим. У ті часи придбати навіть звичайний "Дніпро" було нелегко, не кажучи вже про повнопривідний МТ, який одразу ж став справжнім бажанням для всіх, хто зіштовхувався з труднощами пересування в складних природних умовах.

На справді, це цивільний варіант армійського мотоцикла МВ-750М, що вироблявся на київському заводі КМЗ у обмежених кількостях за замовленням Міністерства оборони.

Важливою особливістю моделі був нижньоклапанний двигун об'ємом 750 см³. Хоча цей старомодний мотор зняли з цивільного виробництва ще у 1968 році, його залишили для військових машин - через простоту обслуговування та здатність ефективно працювати на важких ділянках дороги.

Цілком можливо використовувати старий мотоцикл не лише як естетичний елемент колекції, а й як функціональний транспорт, на якому можна періодично вирушати в подорожі.

Проте, в такому випадку треба шукати екземпляр з документами, щоб не позбутись свого раритету біля першого ж патрульного авто. І краще тоді купувати більш молоду модель - буде простіше і з регулюваннями та налаштуваннями, і з пошуком запчастин.