Тортури, контрабанда та вимагання в самому серці Києва: в Інтернет потрапив приголомшливий прайс-лист Лук'янівського слідчого ізолятора.

Хто стоїть за поборами та чому чиновники ігнорують кричущі факти?

Лук'янівське СІЗО, що покликане підтримувати законність і справедливість, стало об’єктом численних скандалів. У свіжому розслідуванні від Хапуга.UA розкриваються факти про привілейовані умови для заможних злочинців, жорстоке поводження з рядовими ув'язненими та корупційні механізми, які функціонують вже протягом багатьох років.

Як телефони, алкоголь та наркотики стають частиною життя за ґратами? Хто стоїть за поборами та чому чиновники ігнорують кричущі факти? Дивіться ексклюзивне розслідування у проєкті Хапуга.UA.

Підозрюваний у державній зраді депутат Євген Шевченко, львівський підприємець Ігор Гринкевич разом із сином Романом, мільйонерка Тетяна Крупа з МСЕК, чоловік якої живе в розкошах, а також одеський військовий комісар Євген Борисов, що підозрюється в незаконному збагаченні на сотні мільйонів гривень — і це лише деякі з багатьох скандальних особистостей, серед яких політики, силовики та бізнесмени. Що ж їх об'єднує? Всі вони мають зв'язок із відомим Лук'янівським СІЗО!

"Серед численних колоній та слідчих ізоляторів, київське СІЗО можна вважати ВІП-закладом. Тут існує високий ризик корупції, а також можливість вирішувати практично будь-які питання завдяки фінансовим ресурсам - у київському СІЗО ці можливості значно розширені. Однак, цими справами управляє адміністрація на чолі з начальником", - зазначає правозахисник Едуард Багіров.

Не зважаючи на жорсткі умови, у слідчих ізоляторах, згідно з інформацією від джерел Хапуга.UA, практично все можна придбати чи продати. Яка ж вартість, наприклад, алкоголю, заборонених мобільних телефонів або навіть наркотичних засобів? Зараз ми надамо точні цифри, суми та, що найважливіше, імена тих, хто займається цими оборудками.

Варто зразу підкреслити: поки для заможних людей створюються комфортні умови, звичайні ув'язнені часто стикаються з жахливими умовами утримання. На жаль, інформація про побиття та навіть загибелі у Лук'янівському слідчому ізоляторі надходить постійно.

"У Київському СІЗО так звані сматрящі, приблатні, різні люди, які співпрацюють з адміністрацією, б'ють людей і вимагають від них грошей. І адміністрація знає про це", - каже Едуард Багіров.

"Це абсолютно тривіальна проблема, що вимагає закриття, усунення, стиснення та інших подібних дій," - зазначає колишній народний депутат Ігор Мосійчук.

При цьому треба визнати, кажуть експерти, що умови тримання у тюрмах і ізоляторах в останні роки таки покращились, втім повністю викорінити радянські практики не вдалося.

"Тебе одразу можуть помістити в дуже погані умови, де немає ніякого побуту. А потім, скажімо, не вимагати, а підштовхувати під те, що ти заплати і поїдеш, ми тебе переведемо в іншу камеру, де умови трохи краще. Я, скільки знаю, це навмисно зберігаються такі камери розрухи, скажімо так, щоб віджимати кошти", - каже член громадської ради при Міністерстві юстиції України Олег Цвілий.

"Існують випадки зловживань, корупції, жорстокого поводження, побиття, вимагання та сексуального насильства. Всі ці проблеми досі мають місце", - зазначає фахівець Харківської правозахисної групи Андрій Діденко.

Більш того, за інформацією колишнього народного депутата Мосійчука, який сам мав досвід перебування у Лук'янівському СІЗО і володіє внутрішніми відомостями, з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в цьому слідчому ізоляторі загинуло п'ятеро ув'язнених.

"Я регулярно навідувався до Лук'янівського СІЗО, в тому числі з метою проведення інспекцій. Я добре обізнаний про всі його аспекти, як зсередини, так і ззовні. Отже, хочу зазначити, що мова йде про час початку масштабної російської агресії проти нашої держави", - стверджує Ігор Мосійчук.

"Я знаю всі правила вже більше 30 років. Такого не було в СІЗО Київському. Ніхто не вимагав, навіть працівники адміністрації, навіть блаткомітет, вони не вимагали. Є можливість, допомагаєш. Нема можливості, тебе ніхто не б'є. А зараз це стало законом, правилом", - розповідає Едуард Багіров.

Серед останніх підтверджених випадків - Андрій Кязімов, який зазнав жорстоких побоїв у слідчому ізоляторі і, на жаль, помер у лікарні. Ця трагедія сталася напередодні нового року і викликала широкий резонанс у суспільстві. Наразі цей інцидент перебуває під scrutinом Державного бюро розслідувань.

Сподіваємось, що відповідальні структури врешті звернуть увагу й на інші "погані новини" з СІЗО, і для цього ніхто нікого не вбиватиме. Тож - давайте вже рахувати прибутки Хапуг.

"Оцінювати людину слід за тим, чи може вона запропонувати щось цінне, а також за її фінансовими можливостями, що визначає ціну. Якщо ж у людини зовсім немає ресурсів, то й вартість її пропозиції буде нижчою," - зазначає Олег Цвілий.

Під час створення цього матеріалу ми отримали різноманітні дані від інсайдерів, а деякі з цих цифр вже з'явились у загальному інформаційному просторі.

Наприклад, в одному з джерел зазначено, що ціна на телефон варіюється від 5 до 15 тисяч гривень, в залежності від його моделі. Якщо телефон був конфіскований під час обшуку, то його повернення коштуватиме ще 5 тисяч гривень. А щоб користуватися ним без небезпеки конфіскації, необхідно буде сплачувати 10 тисяч гривень щомісяця.

"Там, звичайно, є наркотики, є прайс на ці наркотики", - стверджує Едуард Багіров.

Колишній народний депутат Ігор Мосійчук, який відбував покарання в цій в'язниці за часів правління Януковича та був виправданий, зазначає, що отримати телефон у цьому СІЗО завжди було досить легко.

"Протягом двох з половиною років у мене було відібрано 1186 телефонів. Я можу точно назвати цю цифру, оскільки мій друг і моя помічниця, яка згодом працювала в парламенті, займалася їх купівлею та передачею. Вона платила за передачу, але телефони все одно забирали", - розповідає Ігор Мосійчук.

Якщо хочеш змінити камеру та перейти з тісної у простору - це 2 тисячі гривень, а місце у "комфортних" умовах - 1 тисяча доларів. Лише дозвіл на ремонт камери за власні кошти обійдеться у 10 тисяч гривень. Літр алкоголю коштує 3-5 тисяч гривень, наркотики - півтори тисячі за чверть граму. А повноцінне застілля - від 500 до тисячі доларів.

"За 2,5 роки в'язниці я бачив багатьох метадонових наркоманів, як вони гниють і розкладаються і тому подібне, вони користувалися наркотиками. Як їх їм передавали я ніколи не цікавився, але передавали точно", - каже Ігор Мосійчук.

Хто ж керує та контролює цей бізнес у закритій, спеціальній установі - здогадатися не складно.

"Жодна подія в установі не відбувається без відома начальника установи. Тобто начальник установи, він володіє інформацією про все. І він, і його перший заступник. Це ті дві людини, які безпосередньо керують всіма процесами в кримінально-виконавчій установі", - розповідає Андрій Діденко.

"У мене є певна інформація, і я знову підкреслюю, що серед моїх знайомих є різні категорії людей, які діляться своїми знаннями. Я розумію, що нинішній керівник Київського СІЗО не відповідає вимогам своєї посади. Хотілося б бачити на цій посаді адекватну особу, яка володіє необхідними знаннями, здатна підтримувати і вносити позитивні зміни. Від цього керівника поки що немає жодної користі", - висловлює свою думку Едуард Багіров.

Представляємо вам Володимира Халавку – керівника Лук'янівського слідчого ізолятора.

Хоч зараз він і розповідає про свої намагання поліпшити умови в'язнів, але відомий Халавка зовсім іншим. До Лук'янівки він був начальником Софіївської виправної колонії №45, де фактично творилося повне беззаконня.

"Володимир Халавка, він був начальником Софіївської 45-ї колонії. Там влаштував дуже велику кількість особистих інтересів. Там в нього і дружина, і всі на світі працювали. Це колонія, куди відправляли, скажімо так, помирати людей, у яких погане здоров'я. Свавілля було страшне і тому питання до цієї людини ще в мене багато років", - каже Олег Цвілий.

У 45-й колонії адміністрація встановила власні правила і управляє установою через обраних зеків, які виконують роль керівників. За виконання своїх обов'язків ці особи отримують алкоголь, тютюн та наркотичні речовини. Протягом десяти років, починаючи з 2011 року, цю колонію очолював Володимир Халавка.

Люди починають сприймати державні установи як свою приватну власність, використовуючи їх для власних цілей. Це стосується не лише виробництв, а й продажу продуктів харчування та надання різноманітних послуг. Наприклад, у 45-ій Олексіївській колонії навіть спостерігалася спекуляція на медикаментах. Коли ми приїжджаємо та перевіряємо картку засудженого, виявляється, що у нього вже є ліки, призначені на наступний тиждень, хоча він їх вже вживав. Це означає, що їх списували заздалегідь, використовуючи майбутні дати, в результаті чого було втрачено всяке почуття страху перед наслідками, - зазначає Олег Цвілий.

Після виходу з 45-ї колонії він отримав підвищення і у 2023 році зайняв посаду начальника Лук'янівського СІЗО. Цікаво, що його перший заступник отримав призначення на посаду керівника Софіївської колонії і залишався на цій позиції до завершення 2024 року. Також його дружина завершила свою кар'єру наприкінці 2024 року.

Чи збіг обставин, чи ні, але це сталося практично в момент, коли омбудсмен розпочав перевірку інформації щодо катувань, незаконного зберігання та збуту наркотиків, пов'язаних з адміністрацією установи. Йдеться також про встановлення та розповсюдження злочинного впливу серед ув'язнених, а також про створення керівництвом установи штучних умов для вимагання грошей та прав на майно засуджених.

"Наразі ведеться кримінальне розслідування щодо керівництва цієї організації. Виявлено, що в закладі мали місце не лише зловживання, а й фізичне насильство. Людей обмотували скотчем, на них сечу лили на голову, з ними вчиняли жорстокі знущання. Все це робилося з метою примусити їх працювати безкоштовно, а як оплату за їхню працю використовували наркотичні засоби", - зазначає Андрій Діденко.

Невже всі ці найгірші радянські практики пан Халавко тепер реалізує на новому місці роботи - в Лук'янівському СІЗО? Так, наприклад, як у Софіївській в'язниці він тягнув за собою друзів, так і у Лук'янівці з ним працює заступник начальника оперативного відділу Павло Лозенко, з яким Халавка фактично разом переїхав з Дніпра до Києва. Судячи з інформації у відкритому доступі, він не тільки допоміг організувати схему поборів, але і має серйозні проблеми з алкоголем. Його щонайменше 4 рази ловили п'яним за кермом, а одного разу ув'язнений Дмитро Рашевський повернувся з кабінету Лозенка п'яний та побив свого співкамерника Сергія Русіна.

У ніч з 11 на 12 грудня в кабінеті Павла Лозенко його застукали з двома ув'язненими з жіночого блоку - і усі були п'яні. Після цього розпочалося розслідування, а сам Лозенко написав заяву на звільнення 18 грудня. Проте 20-го грудня наказ чомусь було скасовано.

Ми, безумовно, зв’язалися як із паном Халавко, так і з паном Лозенко. Начальник установи категорично відмовився надавати коментар особисто та запропонував надіслати письмовий запит. Його колега, пан Лозенко, висловився лише про наступне:

Нещодавно з’явилася інформація в мережі про прайс-лист на послуги, що надаються у вашій установі, де згадуються такі речі, як продаж мобільних телефонів, дозволів на їх зберігання, а також алкоголю та наркотиків, і багато іншого. У цій статті йдеться саме про вас. Які у вас коментарі з цього приводу?

- Не можу цього стверджувати, це не так.

Можливо, керівники слідчих ізоляторів стануть більш відкритими після отримання дозволу від Міністерства юстиції, яке контролює ці та подібні установи. Ми надіслали запит до міністерства, в якому виклали факти та поставили запитання. Сподіваємось на швидку відповідь, адже, погодьтеся, вимагання хабарів, створення корупційних схем, катування та навіть побиття до смерті — це абсолютно неприпустимо і не може мати місце в державних структурах сучасної країни.