Три сигнали для потяга: таку атмосферу Київського вокзалу ви, напевно, ще не спостерігали (фото, відео)

Київський вокзал 150 років тому і дотепер, нереалізовані проєкти та прихований сенс сучасної будівлі

Залізничні ворота Києва зустрічають українців ще з 1868 -- 1870 років. Саме тоді звели Київську залізничну станцію та першу будівлю вокзалу. Вона була схожа на старовинний англійський палац. Цегляна, двоповерхова будівля скоріш натякала на історії про лицарів, а не про подорожі.

Станція виявилася компактною, з довжиною всього 133 метри (тепер вона більше ніж удвічі). Приміщення були розподілені за класами, а загальний потік пасажирів ледь залишався на рівні 50 тисяч осіб на рік. Інформацію про те, який потяг відправляється, можна було отримати завдяки спеціальним оголошенням, а відправлення потяга відбувалося після трьох звукових сигналів.

Наприкінці 19 століття сталася пожежа. На межі двох століть розпочалось знесення старої будівлі, а сам вокзал перебрався в тимчасовий барак. Ця дерев'яна споруда слугувала Київським вокзалом протягом 25 років. Причина такої тривалої експлуатації була зрозуміла — Перша світова війна затягнула реалізацію планів з реконструкції, а революційні події остаточно поховали ці наміри.

В 1913 році на конкурсі, як має виглядати вокзал, переміг проєкт архітектора з Петербурга Володимира Щуко. Проєкт був вельми нетиповим, його сприймали неоднозначно, але фундамент встигли закласти. Після Першої світової проєкт, який був схожий на німецьку архітектуру забракували, Щуко терміново створив новий, але революція завадила його втіленню.

Сучасну будівлю Центрального пасажирського залізничного вокзалу Києва було збудовано дещо пізніше, з 1927 по 1932 рік. Конкурс провели серед 9 провідних архітекторів України -- з Києва та Харкова. Переміг проєкт Олександра Вербицького, девіз якого був "Рельс у колі".

Раніше "Телеграф" показував, як змінювався найстаріший вокзал України у Львові та розбудовувався вокзал в Харкові. Великі залізничні вузли завжди були важливими як для розвитку сполучення, так і для самих міст та відображали дух епохи.