Турецький волонтер поділився враженнями про те, як українці його вразили.
Україна вражає своєю чудовою природою та неповторними людьми, їхнім високим патріотизмом і непохитною рішучістю захищати рідну землю.
У коментарі для Укрінформу працівник турецького Директорату з ліквідації наслідків стихійних лих та надзвичайних ситуацій (AFAD) та волонтер Джюнейт Шахін поділився своїм досвідом. У 2022 році він провів чотири місяці в Україні, де готував їжу для цивільних мешканців у Львові, Києві та Бородянці.
"Я хотів поїхати в Україну волонтером з кількох причин. Україна - наша братня країна, наша дружба сягає ще часів Османської імперії. Також у тій складній ситуації потрібна була допомога і українцям, і нашим співвітчизникам в Україні також. Із перших днів я почувався ніби я вдома", - зазначив Шахін.
Він займався роботою в мобільній кухні, де співробітники AFAD готували їжу для людей. Хоча його перебування було заплановане на 90 днів, він вирішив залишитися на більш тривалий період.
"Я провів в Україні 124 дні, і це був чудовий досвід. Мені справді сподобалося бути серед українців, відчувати їхній патріотизм та піднесений настрій. Природа і люди в Україні вражають своєю красою. Українці залишаються вірними своїй країні та продовжують боротьбу. Наші народи мають багато спільного в своїй суті," - підкреслив Шахін.
Він зафіксував безліч фотографій і відео під час свого візиту в Україну і з захопленням ділиться враженнями про все, що побачив, а також про нових друзів, яких там зустрів.
"В Україні люди демонструють високу культуру та освіту. Вони не створюють шуму, не користуються сигналами, а пішоходи мають перевагу на дорозі. У мене є друзі серед українців і кримських татар, і я маю намір повернутися в Україну найближчим часом," - підкреслив Шахін.
Він планує в довгостроковій перспективі переїхати до України, щоб сприяти відновленню країни.
Згідно з інформацією Укрінформу, австрійський волонтер Маркус Поллак поділився своїм досвідом волонтерської діяльності та роботи в Україні з початку війни в інтерв'ю для агентства.
Фото: Ольга Буднік/Укрінформ та з архіву волонтера