У Києві зафіксували незвичайних білих ворон: орнітолог роз'яснив, чому ці птахи не є альбіносами.

У Києві виявили незвичайних білих ворон, які привернули увагу місцевих жителів завдяки своєму незвичному вигляду. Проте ці птахи не є альбіносами – їхнє унікальне забарвлення має інше наукове пояснення. Мова йде про лейкізм, рідкісне порушення пігментації, яке призводить до зміни кольору оперення, при цьому очі залишаються темними.

Дослідник роз'яснив, у чому полягає різниця між лейкізмом і альбінізмом, чи може незвичне забарвлення передаватися нащадкам, а також як інші птахи в зграї реагують на таких особин.

Згідно з висловлюванням Андрія Бокотея, альбінізм та лейкізм є двома формами незвичайного забарвлення, які в природі зустрічаються досить рідко.

Альбінізм є результатом генетичної мутації, що призводить до відсутності пігменту, який відповідає за колір оперення або шерсті тварини. Це явище може проявлятися у багатьох видах. Найчастіше незвичайно забарвлені особини зустрічаються серед ворон, горобців і граків, оскільки їхня чисельність є значною.

Орнітолог зазначив, що ключовою характеристикою альбіносів є відсутність пігментації не тільки в пір'ї, а й у райдужній оболонці очей.

"І, власне, альбіноси - це тварини, в яких узагалі відсутній цей пігмент, через що немає навіть забарвлення рогівки ока: просвічуються кровоносні судини, і очі виглядають червоними. Тварини, в яких рогівка має типовий природний колір, але не забарвлене оперення або шерсть, можуть бути знебарвлені кінцівки тощо, - це лейкісти. Якщо в організмі виробляється лише жовтий пігмент і тварина має повністю жовте забарвлення, нетипове для її виду, тоді це флавізм. Якщо в організмі виробляється надлишок пігменту, то тварина буде значно темнішою за типове забарвлення або повністю чорною - тоді це меланізм", - пояснив орнітолог.

Таким чином, білі ворони, яких помітили в Києві, мають лейкізм, а не альбінізм. Саме тому їхнє пір'я світле, а очі зберігають природний темний колір.

Зустріч з птахами, які мають незвичайне забарвлення, є надзвичайно рідкісним явищем. Андрій Бокотей підкреслює, що альбінізм у птахів спостерігається дуже рідко, а лейкізм також є однією з маловідомих природних аномалій.

Водночас останніми роками таких птахів почали помічати частіше. Це пов'язано не обов'язково зі збільшенням їхньої кількості, а з тим, що люди активніше фотографують природу та спостерігають за птахами.

"Албінізм є вкрай рідкісним явищем. Лейкізм також зустрічається нечасто, можу таке стверджувати. Загалом, такі тварини в природному середовищі зустрічаються вкрай рідко. Однак зараз, коли багато людей займаються фотографуванням і спостереженням за птахами, такі випадки стали фіксуватися дещо частіше, ніж раніше. Найбільше це стосується тварин, що мешкають поруч із людьми, а не в диких, віддалених місцях", - підкреслив Бокотей.

Причини появи нетипового забарвлення можуть бути різними. Серед можливих чинників професор називає генетичні мутації, особливості харчування та вплив довкілля. Однак встановити точну причину в кожному окремому випадку складно через рідкість таких явищ.

Теоретично, нестандартний відтінок може виникнути в наступних поколіннях. Проте на ділі такі ситуації зустрічаються досить рідко.

"Ні, це не є спадковим. Хоча теоретично така ймовірність існує, я не зустрічав жодного практичного випадку," - підкреслив професор.

Отже, поява однієї чи навіть кількох білих ворон у Києві не гарантує, що з часом їхня кількість у столиці неодмінно зросте.

Птахи з незвичайним забарвленням можуть стикатися з більшими труднощами в умовах дикої природи. Основна проблема полягає в тому, що їх легше помітити хижакам, що ускладнює їх здатність ховатися серед побратимів свого виду.

За словами Андрія Бокотея, птахи з незвичайним забарвленням рідше доживають до дорослого віку через підвищений ризик стати здобиччю хижаків.

Більшість тварин і птахів мають таке забарвлення, яке робить їх менш помітними в природному середовищі, що дозволяє їм уникати уваги хижаків. Наприклад, птахи з повністю білим оперенням стикаються з більшими ризиками. Коли хижак полює на птахів, що збираються в зграї, йому складно вибрати, кого саме атакувати, оскільки їх багато. Проте, якщо в цій зграї є біла пляма, хижаку значно простіше зосередитися на ній, що підвищує шанси на успіх, - зазначив орнітолог.

У той же час, реакція інших птахів на особин з лейкізмом може варіюватися. Деякі члени зграї можуть нападати на цих незвичних родичів, тоді як інші без труднощів живуть поруч із звичайними представниками свого виду.

Професор навів приклади з колекції Державного природознавчого музею у Львові, що формувалася протягом останніх двохсот років. У цій колекції представлено близько 157 птахів з незвичайним забарвленням, серед яких можна знайти білі ворони, сови-альбіноси та лейкістів.

У колекції Державного природознавчого музею у Львові, яка формувалася протягом останніх двох століть, налічується близько 157 птахів з унікальним забарвленням. Серед них можна знайти білі ворони, альбіноси-сова та лейкістів. На етикетці сірої ворони з лейкізмом зазначено, що її покалічили інші ворони. Проте існують і випадки, коли білі горобці спокійно співіснували в зграях з їхніми звичайними побратимами, - підкреслив науковець.

Незвичне забарвлення само по собі не обмежує птахів у їхній здатності вести нормальне життя. Як зазначає професор, такі особини цілком здатні виживати, проте основною загрозою для них є підвищена видимість, що привертає увагу хижаків.

Це особливо актуально для маленьких птахів, зокрема горобців. Яструбам значно простіше виявити білу пташку серед стандартної групи.

У ворон природних ворогів менше, тому ризик, пов'язаний із незвичним забарвленням, для них не такий значний. Отже, київські білі ворони можуть повноцінно існувати в природному середовищі, хоча їхня особливість створює додаткові ризики під час зустрічі з хижаками.

Цю інформацію озвучив Андрій Бокотей, професор кафедри зоології Львівського національного університету імені Івана Франка.

Нагадаємо, що 26 жовтня в Одеській області було зафіксовано наявність ластівок, які ще не відправилися у вирушення до теплих країв. Орнітолог зазначив, що ці птахи могли зробити зупинку для відпочинку перед довгим перельотом, а їх затримка, ймовірно, пов'язана з комфортною погодою та наявністю їжі.

Не так давно поблизу Чорнобиля було виявлено групу рідкісних коней Пржевальського.

У Миколаєві вдалося затримати тигрицю, що вирвалася з вольєра місцевого зоопарку.

Нагадаємо, у Миколаєві з вольєра зоопарку втекла амурська тигриця.

У Харкові мавпа, яка втекла з зоопарку, бродила вулицями міста.

На кордоні між Україною та Словаччиною фотопастки зафіксували тигра, що втік з приватного господарства в селі Стричава, розташованому на Закарпатті.