У Львові, поруч із монументом Степана Бандери, проведено пам'ятне віче. Учасники заходу принесли квіти та прапори. Представлені фото та відеоматеріали.

У середу, 1 січня, у Львові відбулося пам'ятне віче, присвячене 116-й річниці з дня народження лідера ОУН Степана Бандери. Цю подію організували біля пам'ятника Бандері, розташованого на площі Кропивницького.

Як розповідають мешканці міста, під час заходу капела "Дударик" виконала гімни України та Січових стрільців. Також біля пам'ятника Степану Бандері провели молебень за Україну.

Учасники поклали квіти біля пам'ятника, а також принесли синьо-жовті та червоно-чорні стяги.

У вечірній час мешканці Львова влаштували вже усталену смолоскипну ходу, пройшовши вулицями міста.

Як повідомлялося на OBOZ.UA, ще 26 грудня в Донбасі відзначили день народження Степана Бандери. Місцеві жителі позитивно сприйняли акцію, організовану волонтерами "Лев'ячого серця".

Степан Бандера з'явився на світ у родині греко-католицького священнослужителя 1 січня 1909 року. Варто зазначити, що прізвище "Бандера" має іспанське коріння і в перекладі означає "прапор".

Степан вперше зацікавився політикою у 1928 році, коли переїхав до Львова для навчання в Політехнічному інституті. Саме тоді він долучився до підпільної діяльності ОУН. Бандера не завершив своє навчання, оскільки національно-патріотична діяльність зайняла всі його сили та увагу.

На той момент Степан офіційно займався просвітницькою діяльністю: він подорожував селами Львівщини з лекціями, представляючи товариство "Просвіта". Проте, в неформальному плані він також сприяв поширенню підпільних видань і виконував функції зв'язкового для ОУН.

У 1933 році Провід українських націоналістів призначив Бандеру крайовим провідником ОУН і крайовим комендантом бойового відділу ОУН-УВО. Бандера став "гетьманом підпілля": організував чимало глибоко законспірованих озброєних груп, готував людей до збройної боротьби.

"ОУН виступає проти більшовизму, оскільки це є система, через яку Москва підпорядкувала українську націю, знищивши її державність. Більшовизм, використовуючи методи фізичного знищення, веде боротьбу проти українського народу на його рідних землях," - зазначав він.

Через теракт із вбивством міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького Бандері виголосили смертний вирок. Це сталось у суді в Польщі 1936 року під час відомого Варшавського процесу. Почувши свій вирок, Степан вигукнув: "Хай живе Україна!"

Проте стратити Степана не встигли. Він відбув п'ять років у в'язницях Польщі, поки країну не захопили окупанти.

Звинувачення пропагандистів, що стверджують, нібито Бандера мав зв'язки з фашистами, може спростувати будь-який сумлінний історик. Насправді, коли у червні 1941 року ОУН оголосила Акт відновлення Української держави, нацисти були обурені, внаслідок чого Бандеру заарештували і відправили до німецького концтабору "Заксенгавзен".

Більшовики стратили батька Степана Бандери в липні 1941 року, а його сестер відправили до радянських таборів. Брати Василь та Олекса загинули внаслідок катувань у концентраційному таборі "Аушвіц" у липні 1942 року.

У 1950-х Степана Бандеру вкотре обрали провідником ОУН. До речі, він на це відповів словами "дякую, смертний вирок приймаю". Бо радянські спецслужби здійснювали на нього замахи один за одним. Бандера відмовився від охорони. Його вбили у 1959 році.