У Львові презентували нову виставку історичних фотографій під назвою "Балтійський шлях".

В Українському Католицькому Університеті розпочалася ретроспективна виставка "Балтійський шлях", що представляє історичні фотографії мирної акції протесту 1989 року. Ця подія стала знаковою для народів Латвії, Литви та Естонії у їхньому прагненні до свободи. Виставка відкрила низку святкових заходів на честь Днів Латвії у Львові, присвячених Дню Незалежності Латвійської Республіки та двадцятиріччю функціонування Почесного консульства Латвії у Львові.

Відкриття виставки "Балтійський шлях" відбулося за участю Надзвичайного і Повноважного Посла Латвії в Україні Андрейса Пілдеговічса. Серед присутніх були дипломати, почесні консули, а також представники як обласної, так і міської влади Львова.

Як повідомив в інтерв'ю "ВЗ" Почесний консул Латвії у Львові Володимир Гарцула, який очолює консульство з моменту його заснування - вже 20 років, фотопроєкт під назвою "Балтійський шлях" реалізується у співпраці з Національним історичним музеєм Латвії. Основна мета цього проєкту – продемонструвати, як мирна акція сприяла здобуттю незалежності.

Фотопроєкт реалізовано за сприяння Посольства Латвійської Республіки в Україні та Українського Фотографічного Товариства. Близько тридцяти унікальних зображень переносить нас у знаменні події 1989 року, коли мільйони людей у Латвії, Литві та Естонії утворили живий ланцюг завдовжки 675 кілометрів. Цей ланцюг став символом мирного опору радянській окупації. Литва першою вийшла зі складу Радянського Союзу, а згодом Латвія та Естонія здобули свою довгоочікувану незалежність.

"Я також перебував у тому місці, будучи невеликою ланкою в розширеній мережі."

"Для мене велика честь перебувати у Львові, в стінах Українського католицького університету, який є важливим осередком української культури, – зазначив Андрейс Пілдеговічс під час відкриття виставки "Балтійський шлях". – 36 років тому народи балтійських країн утворили живий ланцюг. Ми стояли разом, без зброї, але в єдності, заявляючи світові, що про нашу свободу не можна мовчати. Балтійські держави вимагали звільнення від радянського гніту. Я пам’ятаю той день, адже також був частиною цього великого руху. Мої близькі теж були там, щоб продемонструвати світові: те, що сталося в 1939 році, було незаконним і неприйнятним для нас. Наша боротьба зіштовхнулася зі спробами залякування, але ми не відступили. Сьогодні Україна також пише свою історію свободи. Ваша боротьба втілюється в мужності солдатів на фронті, стійкості цивільних і рішучості нації, яка не дозволить себе зламати. Ви також виступаєте проти імперії, яка прагне знищити вашу ідентичність і мову. Світ зараз спостерігає. Ваша боротьба – це боротьба за основоположні принципи безпеки та демократії в усій Європі. Латвія знає, що таке боротися за свободу. Ми пам’ятаємо темряву окупації."

Обговорення в середовищі спільноти осіб, що формують історію.

Після урочистого відкриття експозиції, святкування Днів Латвії у Львові продовжилося панельною дискусією на тему "Солідарність і співпраця Латвії, Литви, Естонії та України як основа для свободи та незалежності наших народів", в якій взяв участь посол. Модератором заходу виступив Мирослав Маринович, радник ректора Українського католицького університету та президент Інституту релігії і суспільства УКУ.

Про співпрацю Латвії, Литви, Естонії та України у незалежності народів спілкувалися журналіст, письменник, волонтер, кавалер найвищої нагороди Латвії "Орден трьох зірок" Арніс Сабловскіс та архієпископ Латвійської Євангелично-Лютеранської Церкви Всесвітньої Карліс Жолс.

З початку широкомасштабного вторгнення Росії Арніс, латвієць за походженням, активно виступає на підтримку України. Наприкінці 2022 року він відвідав Бучу та Ірпінь, а згодом організував виставку, присвячену жорстокості, яку виявила Росія, використовуючи свої фотографії. Ця виставка була представлена в Латвії, Швейцарії, США, Люксембурзі та багатьох інших країнах. Протягом останніх чотирьох років Арніс привіз в Україну численні мистецькі проєкти та концертні програми, популяризуючи українську військову фотографію на міжнародному рівні. Як журналіст, він постійно висвітлює події російсько-української війни і звертається до світових лідерів з закликами про підтримку України.