У випадку сильних морозів, наступна зима для Києва в плані електропостачання може виявитися такою ж важкою, як і минула, за словами Кудрицького.

"Ми побудували лише 200-300 МВт із необхідних 3-4 тисяч"

Яка ситуація з виробництвом електричної енергії в нашій країні, і чому, на вашу думку, підготовка виявилася недостатньою?

Все досить просто. Минулого року дефіцит електроенергії в окремі моменти досягав 7 тисяч мегаватів. Щоб хоча б частково компенсувати цей брак, потрібно звести нові генерувальні потужності обсягом 3-4 тисяч мегаватів, зокрема нові електростанції, переважно газові. Газові електростанції являють собою найефективніший варіант для виробництва електрики взимку, оскільки, наприклад, сонячні електростанції в цей час не функціонують, а будівництво вітрових станцій займає багато часу.

Протягом останнього періоду, починаючи з кінця минулої зими, ми змогли збудувати приблизно 200-300 мегаватів нових генераційних потужностей з необхідних 3-4 тисяч для нашої енергосистеми. Таким чином, загальний стан нашої енергетичної інфраструктури не зазнав суттєвих поліпшень. Це означає, що кількість електростанцій все ще недостатня для повного задоволення попиту на електроенергію. В результаті, якщо зимові морози залишаться на тому ж рівні, ситуація навряд чи зміниться на краще в порівнянні з минулою зимою.

Чому так мало побудовано газової генерації? Наскільки споживачів вистачає потужності 200-300 МВт? Це невеличкий мікрорайон, великий район чи невелике місто?

200-300 МВт -- це невеликий обласний центр. Але 200-300 МВт -- це 5% нашого дефіциту минулої зими. Тобто країні потрібно набагато більше -- у 10-20 разів більше, ніж ми побудували.

"Відновлення ушкоджених ресурсів є недостатнім — необхідно розвивати нові потужності."

Якими ресурсами ми заходимо в цю зимову пору? Якщо провести порівняння з минулим роком, ситуація в нашій енергетичній сфері виглядає ще більш критичною?

Щороку, починаючи з 2023 року, після проходження складної зими під обстрілами Україна відновлює пошкоджені енергетичні об'єкти -- як мережеві, так і генерувальні. Це великі вугільні й газові електростанції, ТЕЦ, ТЕС, гідроелектростанції -- великі укріплені об'єкти радянського зразка, які ворог щозими руйнує ракетами й дронами. Відповідно, ми втрачаємо від 6 до 9 тисяч МВт пошкоджених потужностей і відновлюємо приблизно такий самий обсяг. Станом на початок минулої зими, після 2024 року, ми як країна відновили те, що могли. Але це не завадило росіянам знову зруйнувати ті самі об'єкти. Тому ми й надалі відновлюватимемо стільки, скільки зможемо. Це відновлення відбувається щороку.

Суть проблеми полягає в тому, що цього не вистачає. Навіть якщо ми відновимо все, що було знищено ворогом минулої зими, ми знову опинимося в такій же ситуації, як наприкінці попереднього року. Ви ж добре пам'ятаєте, наскільки важкою вона була. Отже, нам потрібно більше: не лише відновити зруйноване, а й створити нову генерацію.

Крім того, ця генерація повинна бути дистантною, аби у ворога виникли суттєві труднощі з її виявленням і знищенням. Це є ключовою проблемою підготовки до опалювального сезону, а не ті звіти про стійкість і відсотки, які з оптимізмом надає уряд. Наприклад, коли чиновники заявляють, що плани стійкості виконані на 60%, але після перших масованих атак ворога на Київ у місті раптово зникає вода, це свідчить про одну просту річ: водоканал не має належних резервних джерел живлення, таких як генератори. І тут виникає логічне запитання: якщо водоканал обладнаний генераторами на 57 чи 67%, але не працює під час атак, коли відключається електрика з зовнішніх мереж, це, м'яко кажучи, просто обман суспільства. Адже коли ви вмикаєте світло у своєму домі, воно не може вмикатися на 57%. Воно або є, або його немає. Так само має функціонувати критична інфраструктура в містах. Вона давно повинна бути забезпечена резервними джерелами живлення, щоб після атак не виникали проблеми з водопостачанням. Це також є важливим аспектом підготовки до опалювального сезону.

На мою думку, уряд значно завищив дані щодо виконання планів стійкості, зокрема в частині забезпечення критичної інфраструктури резервними джерелами електроенергії. Власне, я побоююся, що насправді цей показник в країні коливається в межах 5-10%. Це означає, що більшість об'єктів критичної інфраструктури не зможуть функціонувати у разі втрати електропостачання в місцевих мережах. До таких об'єктів належать котельні, лікарні та насосні станції водопостачання. Вони просто припинять свою роботу, залишивши людей без життєво важливих послуг. Всі ці заклади мали б бути оснащені дизельними генераторами вже давно.

"Державні та місцеві органи влади не справилися зі своїми обов'язками."

Як це сталося? Хто ж несе відповідальність за це? І чи є можливість зараз знайти час та кошти для виправлення ситуації?

Забезпечення критично важливих інфраструктурних об'єктів у містах резервними джерелами електроенергії є обов'язком місцевих органів влади. У Києві цю функцію виконує Київська міська державна адміністрація, тоді як у Львові відповідальність покладена на мера та Львівську міську раду. Отже, це завдання лежить на плечах місцевої адміністрації.

Обов'язком центральної влади є створення в енергетичній системі належної кількості дистрибутивної, децентралізованої генерації. Це дозволить забезпечити умови, за яких електропостачання в Києві, Харкові та Вінниці залишатиметься стабільним, навіть під час російських агресій. У такому випадку буде можливість продовжувати живлення критично важливої інфраструктури від електромережі.

Центральна влада забезпечує розвиток генерації електроенергії в необхідних обсягах, щоб в електромережі залишалося достатньо ресурсів для підтримки критичної інфраструктури. У свою чергу, місцева влада формує, так би мовити, додатковий щит безпеки — вона надає всім об'єктам критичної інфраструктури резервні джерела електропостачання. У разі відключення мережі, ці об'єкти повинні зберігати свою функціональність завдяки автономним джерелам живлення, таким як дизельні або газові генератори.

Обидва завдання, що стосуються як центральної, так і місцевої влади, виявилися фактично невдалими. Прикладом цього служить Київ. Але можу вас запевнити, що в більшості громад ситуація не є кращою. Якщо б інтенсивність обстрілів, які зазнає Київ, спостерігалася в іншому місті, ми б стали свідками аналогічних наслідків — за дуже рідкісними винятками.

Володимир Кудрицький. Зображення з публічних джерел.

"700 генераторів не забезпечують стабільність водопостачання."

Виконувач обов'язків першого заступника голови КМДА Пантелеєв під час брифінгу сказав, що на об'єктах тепло- й водопостачання в Києві встановлено близько 700 генераторів. Проте забезпечення основних і найпотужніших об'єктів потребує будівництва окремих електростанцій. Поясніть, будь ласка, чому для цього потрібні додаткові електростанції? Де тоді працюють ці 700 генераторів?

Існують об'єкти критичної інфраструктури, які мають невеликі розміри та не потребують значної потужності. Наприклад, в місті Сміла може функціонувати невелика котельня, яка споживає близько 200 кВт енергії, тому генератора потужністю 300 кВт буде цілком достатньо. Водночас, є й великі об'єкти, потужність яких може досягати тисячі кіловатів. Наприклад, насосні станції Київського водоканалу. Для таких великих об'єктів звичайний дизельний генератор, потужність якого обмежена тисячею кВт, вже не забезпечить потрібну енергію. Обладнання з більшою потужністю фактично є справжніми електростанціями. Тому для таких великих об'єктів доцільно розглядати можливість будівництва спеціалізованих електростанцій для забезпечення резервного електропостачання.

У цьому немає нічого інноваційного чи неможливого. Наприклад, для Київського водоканалу можна зводити газові електростанції, які забезпечать необхідну потужність для запуску великих насосів, що перекачують воду в систему водопостачання міста. Для цього слід встановити додаткові установки, які забезпечать запуск цих насосів. Це давно відомі інженерні рішення, які можна реалізувати протягом 6-8 місяців.

Невиконання цих заходів є серйозним прорахунком. Хоча й існує інформація про наявність 700 малих дизельних генераторів, їх використання обмежене лише підтримкою окремих невеликих підрозділів водоканалу. Однак, яка від цього користь, якщо основні насоси так і залишаються без електроживлення? Який сенс в цих 700 генераторах, якщо основна функція водопостачання залишається невиконаною? Завдання полягає не лише в тому, щоб підрахувати та звітувати про встановлені генератори, будь то 700 чи 7 тисяч, а в тому, щоб забезпечити населення водою. Для цього необхідно розробити та втілити відповідне інженерне рішення, чого, на жаль, не було зроблено. Ось у чому полягає суттєва проблема.

"Це може виявитися настільки ж важким, як і взимку, що минула."

Виходить, що киянам треба готуватися до чергового удару, після якого знову може зникнути вода? І що сильніший удар та триваліше відновлення, то довше може не бути водопостачання?

На жаль, наразі ми не можемо передбачити, коли саме відбудуться перебої з постачанням води в Києві, проте вже спостерігаємо їх наявність. Це неприємна ситуація, яку можна було б уникнути, але вжиті заходи виявилися недостатніми. Відповідаючи на запитання щодо термінових дій, які могли б полегшити наступний опалювальний сезон на національному рівні, зокрема в таких великих містах, як Київ, мушу зазначити: на жаль, практично нічого не залишилося зробити. Цій зимі ми вимушені адаптуватися до тих умов та рівня підготовки, які забезпечили місцева влада та центральний уряд.

Отже, мешканцям Києва варто підготуватися до розкладів не тільки відключень електрики, а й водопостачання?

Не можу цього стверджувати, адже все залежить від атак ворога. Це ніхто не може передбачити. На жаль, ми спостерігаємо, що вода іноді може зникати, і це вже відбувається. Очевидно, що внаслідок російських обстрілів можуть постраждати об’єкти енергетичної інфраструктури, що призведе до відключення електропостачання насосних станцій Київського водоканалу. Таке цілком ймовірно. Однак передбачити, як довго триватимуть ці відключення, наразі абсолютно неможливо. Варто усвідомлювати, що наступна зима для Києва, на жаль, може бути такою ж важкою, як і попередня, якщо вона виявиться так само холодною.

Нагадуємо, що Українське Радіо слугує відкритим майданчиком для обговорень. Представники уряду та столичної влади також мають можливість висловити свої думки з питань, піднятих під час бесіди з екс-главою правління НЕК "Укренерго" Володимиром Кудрицьким.