Атака "Орєшніком" на Львів: чому Олександру Лукашенку слід остерігатися?

Удар балістичною ракетою "Орєшнік" по Львову з 8 на 9 січня виявився по суті нешкідливим для України. Але водночас має низку факторів, які можуть свідчити про загрозу білорусі та її очільнику олександру лукашенку.

Військовий аналітик Дмитро Снєгирьов поділився з "ФАКТАМИ" інформацією про цей удар, зазначивши, що він є знаковим та містить кілька важливих аспектів, які багато що пояснюють.

Отже, фахівець навів усі ці аспекти:

1) Використання для запуску полігону "Капустін Яр" в рф, а не розміщених нещодавно в білорусі ракет. Місце розміщення ракет приблизно відоме -- колишній військовий аеродром "Кричев-6", розташований за кілька кілометрів від білорусько-російського кордону. На думку експерта, факт пуску саме з території росії свідчить про те, що москва не зважилася на подальшу ескалацію, яка неминуче виникла б у разі залучення білоруського плацдарму. Це також вказує на розуміння кремлем тенденцій з боку США щодо поступового виведення білорусі з орбіти військово-політичного впливу росії, а отже, її очільнику олександру лукашенку є чого побоюватися. У цьому сенсі пуск із полігону "Капустін Яр" має і зворотний сигнал -- існування "червоних ліній", які кремль поки що не готовий перетинати.

2) Географія удару -- попри інформаційні вкиди росіян про атаку у відповідь на нібито удар по резиденції російського диктатора, а також припущення про ураження центрів прийняття рішень у Києві, урядові квартали столиці не стали цілями атаки. Об'єктом удару виявилася Львівська область.

3) Характер цілі. Удар був спрямований по інфраструктурному об'єкту, а саме по підземному газовому сховищу. Такий вибір невипадковий і свідчить про поєднання одразу кількох факторів, включаючи обраний момент атаки.

4) Датою атаки стало те, що вона співпала з етапом інтенсивних дипломатичних зусиль України, зокрема, з укладенням угод у Парижі в рамках так званої "Коаліції охочих". Ці угоди стосувалися можливого розміщення іноземних військових підрозділів та баз на території України як частини механізмів забезпечення безпеки.

Країна-агресор швидко відреагувала на наміри європейських держав розмістити іноземні військові підрозділи в Україні в разі можливого миру. У Москві ці плани охрестили "військовою інтервенцією" та прямо пригрозили застосуванням військової сили проти західних контингентів.

У цьому контексті використання терміна "Орєшнік" варто сприймати не лише як сигнал для України, а насамперед для європейських союзників, зокрема Великої Британії. Це, по суті, є спробою здійснення військового тиску та стримування, — акцентує Дмитро Снєгирьов.

5) Енергетичний фактор -- удар був завданий у період максимального навантаження на українську енергосистему через різке похолодання у пік опалювального сезону. До цього окупанти атакували об'єкти вуглевидобутку в Дніпропетровській області, де було знеструмлено шість шахт. Ураження газового сховища у Львівській області логічно вписується у спробу зірвати опалювальний сезон і створити умови енергетичного тиску на тлі сильних очікуваних морозів.

6) Психологічний тиск — напад на західну частину України має на меті продемонструвати цивільному населенню, що поняття "тилові" території більше не існує. Вся українська земля підлягає потенційним атакам з боку ворога. Це складова частина багатопланової інформаційно-психологічної кампанії, особливо на тлі попередніх масованих ударів у східних та південних регіонах нашої країни. Можливо, цей удар також слугував сигналом для Сполучених Штатів, зважаючи на останні новини про успішні операції американських спецназівців щодо захоплення танкерів так званого "тіньового флоту" Росії.

Сукупність усіх факторів свідчить про те, що дата і характер атаки були обрані заздалегідь і невипадково.

Експерт також акцентує увагу на тому, що ракета була запущена без бойової частини. Більше того, цього разу бойовий блок не мав додаткових хибних цілей, які зазвичай використовуються для обходу систем протиповітряної оборони. Можливо, в даному випадку російська сторона тестувала не свою балістичну ракету середньої дальності, а методи, якими її відстежували в Європі. Зокрема, в країнах ЄС наразі функціонують три системи ПРО вищого рівня.

Отже, запуск "Орєшніка" повинен був контролюватися усіма трьома системами протиповітряної оборони. Водночас, його функціонування підлягало моніторингу та аналізу російськими засобами радіоелектронної розвідки.

Цей аспект російської стратегії відображає так звані "гойдалки": з одного боку, це демонстрація можливих сил і загроза збільшення напруги, а з іншого -- спроба продемонструвати нібито обережність і готовність до переговорів. Таким чином, Кремль сигналізує, що у випадку, якщо Захід не зробить поступок, можуть виникнути більш жорсткі варіанти дій, -- підсумовує співрозмовник "ФАКТІВ".

Як зазначали "ФАКТИ", експерти з Заходу вважають, що атака "Орєшніком" на Львів має на меті продемонструвати військовий потенціал Росії перед західними урядами.