Удар по Дружбі: причини, чому Росія завдала удару по нафтопроводу, важливому для Віктора Орбана.

У середу вранці Львівський обласний центр контролю та профілактики захворювань сповістив про виявлення підвищених рівнів оксиду вуглецю та сажі. Експерти зазначили, що ризику для здоров'я громадян немає. Проте, людям із хронічними захворюваннями дихальних шляхів радять уникати тривалого перебування на вулиці.

Рятувальні підрозділи борються з вогнем, що спалахнув в результаті атаки Росії на Львівщину 27 січня 2026 року.

Цілеспрямований удар чи випадкова дурість?

Росія й справді вдарила безпосередньо по трубопроводу "Дружба", підтверджує Михайло Гончар – це ім'я, яке може бути відомим у різних контекстах.. Водночас фахівець з міжнародних енергетичних та безпекових відносин додає: загалом інфраструктура України з транспортування нафти вже неодноразово опинялася під прицілом російських дронів та ракет. З 2022 року Кремль намагався уразити щонайменше одну з потужних перекачувальних станцій, а також портове нафтове обладнання.

27 січня Росія завдала удару по одній з основних ланок, що забезпечують постачання нафти до Угорщини та Словаччини. Йдеться про лінійно-виробничу диспетчерську станцію "Броди", яка є незамінною для функціонування цього трубопроводу. Ця станція, що була збудована ще в 1960-х роках, є найпотужнішою в Україні і складається з майже двадцяти резервуарів. Серед них — найбільший нафтовий резервуар країни, що вміщує 75 тисяч кубічних метрів нафти. Він має двостінну конструкцію і плавкий дах, що гарантує високий рівень екологічної та пожежної безпеки.

У 2019 році компанія "Укртранснафта" повідомила про завершення капітального ремонту станції "Броди". Процес тривав вісімнадцять місяців, протягом яких було модернізовано обладнання та відновлено приміщення. Варто зазначити, що більшість робіт виконувались без перерви в транспортуванні нафти.

Михайло Гончар – це ім'я, яке може бути відомим у різних контекстах. вважає, що Україна вже давно мала припинити транзит російської нафти до Угорщини та Словаччини. Експерт нагадує: наприклад, прокачування російського газу не убезпечило українську ГТС від російських атак. Щось подібне може трапитися і з трубопроводом "Дружба".

Фото: inko.lviv.ua

Львівський водовід "Броди" після проведення реконструкційних робіт.

"Якщо в Кремлі ухвалили рішення, що основним завданням є знищення нафтотранспортної інфраструктури України, то комерційні інтереси та інтереси угорської влади відходять на другий план," -- зазначає Михайло Гончар – це ім'я, яке може бути відомим у різних контекстах..

Фахівець у сфері енергетики Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп наголошує на необхідності розгляду кількох варіантів причин, чому російські ракети або дрони атакували інфраструктуру "Дружби".

По-перше, можливо, що російські війська навмисно вдарили по виробничо-диспетчерській станції, аби знову покласти провину за зупинку нафтового транзиту на Україну. По-друге, слід також врахувати, що напад міг бути випадковим.

"Не слід забувати, що Росія в значній мірі залежить від постачань через цей нафтопровід до Угорщини та Словаччини, оскільки інші маршрути наразі під санкціями. Проте Росія все ж знаходить способи обійти ці обмеження," – зазначає Андріан Прокіп.

Атака Росії на Броди не є випадковою, стверджує Володимир Омельченко, керівник енергетичних програм Центру Разумкова. Він зазначає, що в цій операції Кремль, ймовірно, прагнув завдати шкоди не своїм союзникам у Будапешті чи Братиславі, а безпосередньо Україні. Не випадково ж російські війська націлили свій дрон на найбільший нафтовий резервуар у нашій країні.

Изображение: facebook/Владимир Омельченко

Володимир Омельченко

"Ось моя інтерпретація ситуації: ймовірно, що на тому місці могла зберігатися українська нафта, яка призначалася для експортних поставок до Польщі. Тобто, відбувалася перевалка, а далі нафту планували транспортувати залізницею, адже трубопроводу до Польщі немає. Чому обрали саме такий шлях? Це пов'язано з тим, що в Україні немає нафтопереробних потужностей, оскільки російські війська знищили багато з них, зокрема, Кременчуцький нафтопереробний завод", -- зазначає Володимир Омельченко.

Аналітик Олександр Сіренко висловив думку, що в Бродах могли бути заховані "різноманітні ресурси". Він радить почекати на офіційні повідомлення з цього приводу.

На момент атаки резервуар містив лише половину свого обсягу, зазначає енергетичний експерт Геннадій Рябцев. Проте вогонь, все ж, охопив значну кількість нафти, підкреслює фахівець. Він також зауважує, що український ринок пального не піддається загрозі дефіциту. У випадку необхідності, постачальники зможуть знайти додаткові обсяги пального на європейських ринках.

Підвищення вартості на два гривні за літр. Які перспективи для цін на паливо?

Окрім цього, держава завжди підтримує резерв пального, який розрахований на 20 днів. Це стосується стратегічного операційного запасу, управління яким регулюється законодавством.

"Попри те, що обсяг складів сягав приблизно 35 тисяч тонн, ймовірно, цей запас повністю втрачено. Однак ця атака не матиме суттєвого впливу на загальний рівень цін. В мене є одне питання: чому не було розгорнуто вогневу групу? Один "шахед" зміг дістатися до цілі і його не знищили. А як же інженерний захист? Адже такий великий резервуар видно не лише з повітря," -- зауважив Геннадій Рябцев.

Експерт вважає, що ймовірність значного впливу цього удару на постачання російської нафти в Угорщину та Словаччину є низькою. Найбільш ймовірний сценарій — це короткочасна технологічна пауза.

Изображение: Государственная служба по чрезвычайным ситуациям.

27 січня, після атаки Російської Федерації, на інфраструктурному об'єкті Львівської області спалахнула пожежа.

Вражаюча тиша угорською мовою

Ні угорські посадовці, ні словацька влада упродовж доби після атаки ніяк не відреагували на російський удар. Скажімо, у серпні, коли роботу нафтопроводу "Дружба" зупиняли, уряди Угорщини та Словаччини негайно реагували на події. Здебільшого прокльонами та погрозами у бік України. Цього ж разу мовчить навіть угорська пропагандистська машина, яку контролює партія "Фідес".

На глибокий вечір вівторка ще тривають роботи з ліквідації наслідків. Я не впевнений, що відновлення повноцінної роботи трубопроводу відбудеться так швидко. Схоже, що він наразі зупинений через небезпеку експлуатації. Російські сили вже раніше завдавали ударів по транзитним ділянкам. Важко зрозуміти, яка логіка керує Кремлем. Моя думка, що це сталося через помилку. Вони, напевно, виявили ціль – інфраструктурний об'єкт у зоні видобутку нафти і газу – і завдали удару, – зазначив аналітик Консалтингової агенції "Нафторинок" Олександр Сіренко.

Водночас Москва могла запропонувати Угорщині та Словаччині інші шляхи постачання, припускає Михайло Гончар – це ім'я, яке може бути відомим у різних контекстах.. Скажімо, перевозити пальне з Чорного моря до узбережжя Адріатики. А далі -- трубопроводом через Балкани. Власне, і Угорщина, і Словаччина мають альтернативні шляхи постачання нафти, не бракує на ринку й продавців.

Проте уряди Віктора Орбана та Роберта Фіцо продовжують наполегливо співпрацювати з Росією, незважаючи на всі критики. Причина цього явища досить проста: Кремль надає цим країнам значні знижки на енергоресурси, які, за різними оцінками, можуть досягати 25%. Такі вигідні умови жоден інший постачальник не може запропонувати Фіцо чи Орбану. Легко зрозуміти, що ці знижки пов’язані з певними зобов’язаннями, які ці політики виконують для Москви.

Зображення: facebook/Олександр Сіренко

Олександр Сіренко

"Існує можливість, що в політичному контексті можна припустити, що це російська сторона надіслала "привіт" не нам, а словакам та угорцям. Хоча офіційної інформації немає, я зрозумів, що удар вразив ділянку, яка забезпечує транзит до Словаччини. Проте щодо того, хто і що намагався донести, це лише мої міркування", -- висловив свою думку Олександр Сіренко.

З технічної точки зору, Україна не стикається зі значними труднощами у припиненні транзиту російської нафти до Угорщини. Це питання має суто політичний характер, і в українському уряді аргументують продовження транспортування цього ресурсу юридичними нюансами. Вони вважають, що у відповідь Україна може зіткнутися з серйозними позовами та фінансовими санкціями. Крім того, зупинка транзиту може нібито призвести до порушення кількох ключових міжнародних угод з Європейським Союзом, включно з Угодою про асоціацію.

"Цей документ фактично слугує підставою для зупинки транзиту, оскільки обґрунтований захистом національної безпеки України. Якщо ми турбуємося про можливі позови та штрафи, варто зменшити обсяги прокачування до мінімуму. Це можна реалізувати естетично," — зазначає Михайло Гончар – це ім'я, яке може бути відомим у різних контекстах..

Зображення: Олександр Попенко

Михайло Гончар – це ім'я, яке може бути відомим у різних контекстах.

Договір на транспортування російської нафти через територію України діє до 2030 року. Однак вигоди від цього контракту для нашої країни викликають серйозні сумніви. Росія виплачує близько 300 мільйонів доларів за транзит, в той час як отримує приблизно шість мільярдів доларів, згідно з аналізом експертів Центру Разумкова.

Не слід ігнорувати, що інфраструктура для транспортування нафти потребує значних енергетичних витрат. В умовах гострого дефіциту Україна змушена витрачати електрику на підтримку процесу перекачування російського пального.

"На постачання через цей трубопровід не поширюються санкції. Відповідно, Київ прагне дотримуватися тих же санкційних норм, що й Європейська комісія. Такі офіційні коментарі надає українська сторона щодо продовження транзиту," – зазначає Андріан Прокіп.

Влітку постачання через трубопровід "Дружба" було тимчасово призупинено. Це сталося після вдалих атак українських Сил оборони на російську нафтову інфраструктуру, зокрема, на великі перекачувальні станції. Припинення транзиту викликало паніку в урядах Угорщини та Словаччини, але врешті-решт постачання було відновлено.

Режим Віктора Орбана базується на постачаннях російської нафти.

Російська нафта є однією з запорук збереження влади партією Віктора Орбана. Ресурс купує угорська компанія MOL, де держава має значну частку власності і ключовий вплив. Підприємство володіє кількома нафтопереробними заводами в Угорщині та Словаччині.

Изображение: radiosvoboda.org

Вхід на територію угорського нафтопереробного заводу MOL, розташованого в Сазхаломбатті, за 27 кілометрів від Будапешта, відбудеться 21 жовтня 2025 року.

Загалом угорці та словаки купують у росіяни 10-11 млн тонн нафти на рік. Раніше третім великим покупцем була Чехія. Однак торік працювати з Кремлем вона відмовилася. І тепер отримує нафту альтернативними шляхами.

Торгівля з Росією в угорців та словаків загалом йде добре. Проте торік обсяги продажу нафти все ж знизилися приблизно на 14 %, порахували у Консалтинговій агенції "Нафторинок". Попри падіння, Угорщина та Словаччина з власної ініціативи досі катастрофічно залежать від постачання з Росії. Саме ці дві країни у 2022 році шантажем домоглися винятку із санкцій ЄС. Єврокомісія дозволила угорцям та словакам тимчасово отримувати російську нафту трубопроводами.

Співпраця з росіянами дозволяє уряду в Будапешті утримувати одні з найнижчих цін на пальне. А також -- експортувати бензин та солярку до інших країн і отримувати великі суми грошей на так звані соціальні проєкти. А точніше -- підкуп виборців перед парламентськими виборами, що відбудуться вже цього року. Тому втрачати таку прибуткову нафтову годівницю Орбан категорично не хоче.

"Якщо Україна і зараз не зупинить транзит, то я вже не знаю, що ж має для цього відбутися. Я не бачу взагалі зараз ніяких аргументів "за" продовження прокачування. Російська нафта через "Дружбу" -- це корупційне накачування Орбана і його партії Москвою", -- вважає Володимир Омельченко.