Угода з США в сфері надр створює нові можливості для українських підприємств, проте важливо також враховувати потенційні ризики, - зазначив засновник компанії "Західнадрасервіс".

Угода щодо корисних копалин з США може стати важливим кроком для України та її підприємств, надаючи нові перспективи в таких сферах, як енергонезалежність, розвиток чесної конкуренції та вдосконалення законодавчої бази. Проте, за словами Зіновія Козицького, засновника Групи компаній "Західнадрасервіс", існують певні ризики, пов'язані з можливим асиметричним партнерством, яке може віддати перевагу інтересам США.

"Сподівання виглядають цілком реалістично: безсумнівно, хотілося б, щоб для України це стало знаком прогресу та розвитку, а для українських підприємств - новим 'вікном можливостей', що стане гарантією ринкової стабільності. Інша справа, що теоретично ми можемо очікувати зростання попиту з боку держави на видобуток вуглеводнів, що призведе до здорової конкуренції, зменшення імпорту та, отже, стане кроком до енергонезалежності", - підкреслив Козицький у своїй відповіді агентству "Інтерфакс-Україна".

На його думку, важливим є те, що представником США у цій Угоді виступає DFC — корпорація, що спеціалізується на страхуванні від військових і політичних ризиків. Як він підкреслив, це допоможе уникнути ситуацій, коли іноземні підрядники відмовляються від співпраці через відсутність страхового покриття, як це сталося з бельгійською компанією, що займається кранами, яка відмовилася від участі у будівництві вітрової електростанції, що реалізується компанією Козицького, під час війни.

"Є сподівання, що це відійде в минуле. Зрештою DFC - це потужний репутаційний сигнал", - вважає засновник "Західнадрасервіс".

Він також висловив думку про можливість спрощення вимог для підприємств у галузі надрокористування, покращення українських законів, а також проведення аудиту в цій сфері.

"Можливо, що відбудеться спрощення - ЕР, оскільки буде непрямий вплив, а результати різних процесів, ініційованих цією Угодою, зокрема реформ та змін, стануть помітними. Жодна іноземна компанія не захоче вступати в середовище, що характеризується ризиком, невизначеністю або відсутністю прозорості. Зрозуміло, що угоди такого характеру супроводжуються чіткими рекомендаціями, зокрема законодавчими, а також аудитом", - підкреслив Козицький.

Окрім цього, він зазначив, що для українських компаній можуть з'явитися гнучкі умови фінансування, а також можливі зміни в регуляторних рамках.

Він також вважає, що завдяки цій Угоді питання недобросовісного використання надр, зокрема проблема "сплячих" ліцензій (ЕР), а також спекуляції на цю тему мають бути вирішені.

Козицький також зазначив, що українські підприємства здатні успішно конкурувати з іноземними компаніями.

"Я бачу ситуацію в досить оптимістичному світлі: наші компанії мають гнучкість та рішучість. Необхідно лише активно працювати, вкладати кошти у розвиток та інновації, вірити у власні сили та в нашу країну – і результати обов'язково будуть позитивними", - підкреслив засновник "Західнадрасервіс".

Водночас, він вважає, що Угода може містити певні ризики для українських підприємств, якщо, наприклад, виникне дисбаланс у співпраці між Україною та США, що може віддати перевагу американській стороні.

"Чи отримають американські компанії певні переваги, такі як спрощені процедури, зміна конкурсних умов, нові регуляції чи квоти? Чи буде введено обмеження на доступ до нових ліцензій, чи будуть найпривабливіші родовища зарезервовані для спільних проектів зі США? Чи зможуть великі американські корпорації увійти на наш ринок через купівлю українських компаній або їх часток? Ці питання залишаються відкритими і залежать від часу," - зазначив Козицький.

Крім того, він підкреслив, що надзвичайно важливо, аби інвестори з європейських країн не сприймали Угоду як розподіл ресурсів між США та країною, оскільки це може знизити їхнє прагнення до співпраці.

На сьогоднішній день, здається, що Угода стане важливим інструментом для стимулювання розвитку, укріплення партнерських відносин та зменшення ризиків. Наша компанія має значний досвід у міжнародній співпраці та демонструє позитивні результати, тому ми не піддаємось паніці. Незважаючи на складні часи, ми продовжуємо працювати і віримо, що ці випробування зроблять нас лише сильнішими, - підсумував Козицький.

Як повідомлялося, ГК "Західнадрасервіс" Зіновія Козицького, заснована 2014 року, планує до кінця 2025 року збільшити добовий видобуток газу вдвічі - до 2 млн куб. м. За його словами, компанія не зупиняла буріння протягом війни, а навпаки, інтенсифікувала процеси, активно інвестуючи у технології та купівлю сучасного американського обладнання. Зараз компанія може бурити завдяки пошуку та розвідці, 3D-сейсміці, за допомогою високотехнологічного обладнання, що суттєво підвищує ефективність та покращує співвідношення розроблених та успішних свердловин.

Видобувними компаніями групи є "Західнадрасервіс", "Нордік", "Проєкт-буд", "Гео-надра-інвест", "Горизонти", "Західнафтоінвест" і "Велл Ко". Сервісні - бурова компанія "Горизонти", "Нордік-буд", "Георозвідка" тощо.

Співвласником Козицького в кількох компаніях виступає MND Ukraine, що належить чеському бізнесмену Карелу Комареку.

Компанія Козицького у сфері відновлюваної енергетики "Еко-Оптіма" разом з австрійським оператором газосховищ RAG Austria AG має намір до 2029 року запустити проєкт з виробництва "зеленого" водню, запланувавши на цей час поставки перших 100 МВт газу до Німеччини.

У вересні 2024 року компанія "Еко-Оптіма" відкрила найбільшу діючу вітрову електростанцію в гірській місцевості — Сколівську ВЕС потужністю 54,6 МВт, розташовану у Львівській області (юридична назва ТОВ "Орівська"). Загальна сума інвестицій у цей проєкт склала приблизно 2,1 млрд грн. Окрім цього, компанія реалізує будівництво Сокальської ВЕС потужністю 40 МВт, яка знаходиться на північ від Львова. Для цього проєкту замовлено вітротурбіни у тривалої партнерської компанії Nordex Group. Як зазначив Козицький, монтаж обладнання планується завершити до кінця року, а фінансування забезпечує Ощадбанк.

Щодо угоди про корисні копалини з США, засновник NADRA.info Володимир Бойко в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна" висловив думку, що реалізація цього проекту може бути дуже перспективною для українських greenfield-компаній, які вже отримали спеціальні дозволи на видобуток мінералів, критично важливих для ЄС чи США. Наприклад, це стосується інвестгрупи BGV Group Management під керівництвом Геннадія Буткевича, а також підприємств, керованих Віталієм Якименком і Олександром Настенком. Проте Бойко зазначив, що для деяких інвесторів у сфері надр, таких як Ferrexpo та Black Iron, ця угода може стати серйозним випробуванням, оскільки в умовах підготовки міжнародних угод уряд фактично розпочав активні дії щодо "сплячих" ліцензій.

Він вважає, що зміна прав на використання природних ресурсів може стати цілком реалістичним сценарієм у найближчому майбутньому. Окрім цього, угода з США може спонукати до детального аналізу попередньої діяльності підприємств у сфері видобутку.

30 квітня між США та Україною була укладена угода, що передбачає створення фонду для відновлення з рівним розподілом участі 50 на 50. Документ складається з 12 статей і охоплює перелік критично важливих матеріалів, а також нафти і газу, має фінансовий характер. В Україні учасником фонду виступає Агентство державного-приватного партнерства, яке підпорядковане Міністерству економіки, а з американської сторони — Американська міжнародна фінансова корпорація розвитку (DFC).

Верховна Рада 8 травня ратифікувала цю угоду й ухвалила в першому читанні необхідні зміни до Бюджетного кодексу, остаточне рішення очікується на початку червня.

Початковим внеском України до фонду є 50% коштів, які будуть отримані після набрання чинності угодою у вигляді плати за нові та "сплячі" ліцензії та ренти на видобуток корисних копалин. За словами заступника міністра-торгового представника України Тараса Качки, першочерговий внесок для того, щоб фонд став операційно спроможним, зробить DFC.

Фонд може інвестувати в проєкти з видобутку корисних копалин і пов'язані з ними інфраструктурні проєкти. Крім того, власники нових ліцензій, згідно з міжурядовою угодою, будуть зобов'язані пропонувати йому участь у проєктах видобутку в разі відсутності у них внутрішніх ресурсів для цього, а також - продукції, яку вони отримуватимуть від розробки цих родовищ.

13 травня DFC та ДПП підписали договір про створення Американсько-Українського інвестиційного фонду відновлення в розвиток відповідної міжурядової угоди, ратифікованої Верховною Радою.

Крім того, було підписано другу імплементацій ну угоду - договір між фондом і генеральним партнером на управління фондом.

Ці угоди стали дійсними одночасно з міжурядовою угодою - 23 травня цього року, на десятий день після публікації закону про її ратифікацію, що відбулася напередодні.

Наступними кроками буде ідентифікація всіх представників із США та України (по три від кожної країни), погодження інвестиційних протоколів та затвердження умов для залучення інвестиційних радників із відомих міжнародних компаній. У Міністерстві економіки зазначили, що фонд буде функціонально готовий протягом 40-60 днів.