Україна в епохі розвідувальних технологій: космос стає дедалі важливішим чинником.

Розвідка та обмін інформацією - це ключові аспекти сучасного конфлікту. З одного боку, підтримка США була вирішальною для України у боротьбі з агресором. З іншого ж, Росія отримує підтримку від Китаю. Які стратегії можуть допомогти Україні найкраще діяти в цій битві за інформацію? Що дозволить нам досягти більшої самостійності і, врешті-решт, здобути перемогу у цій війні?

Удари російських безпілотників та ракет по ключових об'єктах України, як і очікувалося, набирають обертів. Прогнози щодо можливого виробництва Росією приблизно 6 тисяч дронів, таких як "Шахед" і "Гербера", щомісяця стають реальністю. Санкції, які наразі не показують високої ефективності, дозволяють РФ постійно поповнювати свої запаси ракет. У таких умовах актуальність швидкого оновлення розвідувальної інформації про українські цілі зростає для російських військових. Десятки затриманих СБУ російських агентів щомісяця, безсумнівно, відіграють важливу роль у зборі розвідувальних даних. Проте очевидно, що інформація, отримана через агентурні мережі, не вирішує всіх задач. Вона повинна доповнюватися даними радіоелектронної та космічної розвідки. Які ж можливості в цьому напрямку має Росія, і на чию підтримку вона може розраховувати в конфлікті з Україною? Відповідь очевидна: на Китай.

Володимир Путін і Сі Цзиньпін, зображення: gettyimages

На початку жовтня стало відомо, що під час масованого дронового та ракетного обстрілу Львову та інших міст західної України було зафіксовано проліт щонайменше трьох китайських військових супутників, які могли збирати розвідувальну інформацію про об'єкти в західних регіонах України та передавати її Росії. Китайські супутники здійснили кілька проходів над Львівщиною під час ударів 5 жовтня. І хоча Китай не коментує цю інформацію, а Москва удає, що нічого не сталося, це явно була не "випадковість".

Яка величина підтримки, яку Китай надає Росії в сфері розвідки, і які можливості має Піднебесна в цій галузі на сьогоднішній день?

Протягом останніх двадцяти років Китай створив складну систему супутникової розвідки, що складається з багатошарових елементів. Лінійка супутників Yaogan включає в себе оптичні системи, апарати з радаром синтетичної апертури (SAR) та радіотехнічні компоненти. У період 2023-2024 років Китайська Народна Республіка запустила новий супутник Yaogan-41 на геостаціонарній орбіті, оснащений потужним оптичним комплексом, а також низку нових низькоорбітальних супутників для забезпечення високої частоти знімків. Комерційний сектор, зокрема CGSTL з супутниками Jilin-1, активно займається дистанційним зондуванням Землі та частково інтегрується з державними структурами. США вже вказували на передачу супутникових даних Китаєм російським партнерам, запровадивши у 2023 році санкції проти компанії Spacety Luxembourg SA, яка є дочірньою структурою китайської компанії Spacety. Ця компанія надавала супутникові знімки, зроблені над Україною, російській фірмі Terra Tech. За інформацією США, ці дані пізніше використовувалися підрозділами приватної військової компанії "Вагнер" під час операцій на Донбасі. У квітні 2025 року Сполучені Штати звинуватили китайську компанію Chang Guang Satellite Technology Co Ltd (CGSTL) у передачі розвідувальної інформації хуситам.

На даний момент Росія має в наявності близько 160 активних супутників, серед яких приблизно 100 виконують військові завдання, такі як забезпечення навігації через систему ГЛОНАСС і супутникову розвідку за допомогою проекту "Персона". Водночас співпраця між Росією та Китаєм створює синергетичний ефект для обох країн "осі зла". Вони отримують покращену військову навігацію, надійніший зв'язок і більш широке охоплення території для збору розвідувальної інформації, зокрема для цілевказання під час нанесення ударів.

Своєю чергою, Україна з 2022 року формує свої можливості у сфері супутникової розвідки на основі інформації від США та інших союзників по НАТО, хоча й з регулярними політичними та технічними нюансами. 2022-2024 роки дали Україні безпрецедентний доступ до супутникових даних: прямі закупівлі комерційної SAR (угода з ICEYE через Фонд Сергія Притули із виділенням "українського" супутника та доступом до всього угруповання), фінансування комерційних знімків у пакетах допомоги США, інтеграцію розвідданих у нашу систему управління боєм. У березні 2025-го США різко "поставили на паузу" обмін розвідінформацією і доступ до каналів комерційної зйомки (GEGD/Maxar), що внесло негативні корективи у наші спроможності для планування та завдання глибинних ударів по російській території. І хоча через певний час США поновили передачу інформації, ця ситуація продемонструвала уразливість нашої залежності від США. Наразі, наші партнери надають нам критично важливу супутникову інформацію, однак її залежність від політичних настроїв та фінансових інструментів, вимагає створення власного кістяка космічної розвідки в Україні.

Супутникові знімки від Maxar, що показують пошкодження Кримського мосту. Жовтень 2022р.фото: gettyimages

Україна досягла значного прогресу в інтеграції інформаційних потоків від своїх партнерів у бойові процеси, що дозволяє ефективно використовувати ці дані для ураження ворожих цілей. Проте, без стабільного та суверенного доступу до даних космічної розвідки, українські оборонні сили не здатні повністю реалізувати потенціал як наявної, так і перспективної високоточної зброї, а також досягти оперативно-тактичної взаємодії та стратегічного стримування агресора. Іншими словами, Україні необхідно створити повноцінну космічну інфраструктуру, що включатиме національні системи для виведення на орбіту, космічне угрупування, наземні комплекси, а також відповідну нормативно-правову базу. Така система забезпечить управління, зв'язок, навігацію, розвідку та цілевказання, що в свою чергу створить комплексний цикл підтримки військових дій на сучасному полі бою. Однак, очевидно, що для реалізації такої інфраструктури знадобляться величезні ресурси, і пріоритетне їх спрямування на космічні ініціативи вимагатиме ретельного аналізу та всебічної дискусії.

У своїй останній публікації генерал Залужний підкреслює, що Україні необхідно терміново розвивати космічну сферу, адже це може стати важливим напрямком для досягнення суттєвих технологічних перетворень. "Пора звернути увагу на космос, адже єдиний шлях до забезпечення необхідного рівня безпеки сьогодні полягає в отриманні технологічних переваг у всіх сферах", — зазначає генерал.

Він вважає, що ініціатива щодо створення Космічних військ до 31 грудня 2025 року, закладена в урядову програму, хоча і з запізненням, але залишається важливою. Залужний підкреслює кілька ключових моментів, які слід врахувати при розробці державної політики в сфері космічних технологій.

Зокрема, генерал висловлює думку про надання Збройним Силам України функцій, пов’язаних із розвідкою на стратегічному рівні. Однак тут можна відзначити певні розбіжності з його позицією, адже відповідні обов’язки вже покладені на Головне управління розвідки Міністерства оборони України. При необхідності, наприклад, у разі розширення можливостей космічної розвідки, ці функції можуть бути реалізовані через створення або посилення відповідних підрозділів в структурі військової розвідки України. Це особливо актуально, якщо йдеться про використання озброєнь, які потребують розвідувальної підтримки та стратегічного планування. Водночас, безумовно, варто погодитися з тим, що створення управлінської ланки стратегічного рівня у сфері космічної розвідки, зокрема для оперативного обміну інформацією та її використання, є надзвичайно актуальним.

Залужний також підкреслює важливість створення стратегії космічної підтримки, яка у перспективі дозволить сформувати власне угруповання космічних апаратів і наземних систем. Це сприятиме не лише розгортанню системи спостереження, а й забезпечить навігаційні, метеорологічні послуги та власну супутникову комунікацію.

На думку генерала Залужного, розглядаючи космос саме як шлях до отримання оперативної переваги, Космічні війська мають бути гарантовано наділені усім спектром можливостей.

"Необхідно планувати установлення єдиної та жорсткої системи управління космічною діяльністю з метою зменшення кількості впливових учасників. Це передбачає створення регуляторних механізмів, які без оновлення нормативно-правової бази будуть або неможливими, або стануть схожими на безуспішні спроби сформувати кіберпідрозділи, які так і не змогли увійти в раніше поділену сферу," - зазначає Валерій Залужний.

Валерій Залужний, фото: gettyimages

На його думку, основною метою нових Космічних військ повинно стати створення чіткої системи управління процесами та використання вже існуючих інформаційних потоків від партнерів. Перехід до формування власної групи космічних апаратів і інших ресурсозатратних елементів має здійснюватися поступово, в міру забезпечення стабільної співпраці з міжнародними партнерами та оптимізації внутрішньої системи використання наявних можливостей на оперативному і стратегічному рівнях.

У контексті зростаючої загрози з боку китайсько-російського космічного альянсу, який починає безпосередньо впливати на Україну та НАТО через спільне використання військових супутників для цілевказання ракет і дронів, створення Україною власних Космічних військ з необхідною інфраструктурою виглядає не лише обґрунтованим, а й терміновим. Розробка комплексної системи збору та використання космічної розвідувальної інформації для оперативних і стратегічних цілей Сил оборони України надасть нові можливості та суттєво підвищить стійкість країни в умовах російської агресії. Проте, враховуючи передбачувану складність і значні витрати цього процесу, Україні необхідно зберігати та розширювати співпрацю з США та європейськими партнерами в області космічної розвідки. Спільні проєкти з країнами ЄС можуть стати новим важливим напрямком зусиль України у цій сфері.