Українці відзначають Великдень: традиції православних і католиків.

Цієї ночі віряни зверталися до Бога з молитвами за Україну та за успіх наших захисників.

Різні календарі визначають дати свят, проте цього року Великдень святкується одночасно. Воскресіння Христове об'єднує всі християнські конфесії в один день. Наші журналісти дослідили, які звичаї притаманні православним та католикам.

Вітання звучать з усіх боків. Християни святкують Великдень в ознаменування воскресіння Ісуса Христа, яке сталося через три дні після Його розп'яття.

Поряд із Свято-Михайлівським монастирем з самого ранку панує жвава атмосфера. Віряни приносять кошики, наповнені різноманітними пасками. У кожній родині існують свої унікальні звичаї, які вони свято дотримуються в цей особливий день:

- Береться миска. Туди кладуться гроші, кладуться червоні крашанки і водичкою з крашанками треба вмитися. Це ще було від моєї бабусі. Улюблена традиція - це битися крашанками.

У суботу неодмінно готуємо пасочки, фарбуємо крашанки, а вечерю пропускаємо, аби дочекатися світанку.

Досі, до початку війни, я щовечора відвідував службу на всеношній. Але тепер, коли введено комендантську годину, це стало неможливим, хоча раніше ми завжди могли ходити.

Цієї ночі віряни зверталися до Бога з молитвами за Україну та за успіх наших захисників..

"Ми зверталися з молитвами, щоб єдність, яка так відчутно допомогла Україні на початку, залишалася непорушною, і щоб нічого не ставало на заваді цьому. Просили, щоб Господь нарешті дарував нам спокій і зберіг нашу Україну, країну, обдаровану Богом, а також наше військо і народ. Ми щиро сподіваємося, що Господь вислухає наші прохання разом із сотнями людей, які сьогодні були з нами на всесвітній молитві," - сказав п’ятий президент Петро Порошенко.

Після завершення церковного богослужіння священнослужителі щедро окропляють вірян та їхні кошики святою водою. Крім традиційних пасок і яєць, українці також приносять сіль, ковбасу та м'ясні вироби. Не забувають і про своїх домашніх улюбленців.

Щороку жінки проявляють свою креативність, створюючи оригінальні оздоби для великодніх страв. Деякі з них обирають глазур, інші ж надають перевагу фігуркам з тіста, а хтось додає шоколад, цукати чи сушені фрукти:

Вона не має глазурі, проте містить велику кількість сушених фруктів.

- Зазвичай це глазур звичайно, родзинки, буває з цукатами.

Батько Катерини належав до української громади за межами країни. Хоча вона не виросла в Україні, з раннього віку її навчали цінувати та зберігати наші традиції.

Ми відвідували недільну школу та завжди дотримувалися українських традицій. Різдво та Великдень завжди були важливими моментами для нашої родини, адже це час, коли ми збиралися разом. Також ми розмальовували писанки, використовуючи писачок, і вивчали історію нашої країни.

Поряд з Патріаршим собором Української греко-католицької церкви відчувалася справжня святкова атмосфера Великодня. Чимало людей прийшло разом із дітьми, а також із кошиками, наповненими пасхальними смаколиками.

- У нас сьогодні пасочка... і чоловік замовив хлібець, щоб поснідати зранку, сирок і сіль.

М'ясо, сосиска, зелень.

У нас в основном имеются куличи.

Великдень — одне з найзначніших свят у християнській традиції, поряд з Різдвом. У цей день святкується воскресіння Ісуса Христа на третій день після його розп'яття, що стало символом надії на безсмертя для всього людства.

"Насправді, ми усвідомлюємо, що цей день, який ми називаємо Великоднем, є справді великим. Він великий, адже символізує надзвичайну перемогу, яку важко навіть уявити. Це тріумф життя над смертю, дарований нам Ісусом Христом. Після того, як він переніс страждання на хресті і був покладений у гробницю, на третій день він воскрес. Своєю смертю він відкриває кожному з нас шлях до вічного життя", - зазначив священник Патріаршого собору Української греко-католицької церкви Андрій Нагірняк.

Католицька служба Пасхи відома як Вігілія; вона розпочинається ввечері в суботу і триває до ночі. Цей обряд символізує перехід від смерті до нового життя.

"Основна ідея цього свята полягає в тому, щоб правильно пройти через великий піст, не сприймаючи його як звичайну дієту чи просто спосіб заповнити час. Саме тому сповідь на Великдень та святе причастя, які приймаються, завжди символізують новий етап, нову сходинку, на яку піднімається людина," - наголосив ординарій Київсько-Житомирської дієцезії Римо-католицької церкви, єпископ Віталій Кривицький.

На богослужінні відбувається освячення вогню, після чого запалюється Пасхал — велика свічка, що символізує воскресіння Христа. Цьому святковому моменту передує хресна хода, під час якої священики проходять серед прихожан, сповіщаючи їм радість відсвяткування Воскресіння.

Це час, коли родина об'єднується, створюючи атмосферу тепла і затишку. Я справді обожнюю це свято.

Це свято є для мене найважливішим.

Це наша сімейна звичка — збиратися разом, коли всі бувають на місці. Ми ділимося паскою і відчуваємо величезну радість.

У соборі панує урочиста атмосфера. Лунає спів українською та латинською, звучить орган. Віряни разом виголошують "Алілуя" - звістку про Воскресіння Христа.

Від світанку божественна літургія тривала й у Львові. До церкви віряни йшли цілими родинами. Кажуть, для них це свято особливе, бо несе надію на перемогу.

Для мене це свято символізує щастя та любов. Воно полягає в даруванні радості оточуючим. Цього року, як і завжди, ми, напевно, зберемося в родинному колі, попри те, що багато хто з нас бореться. Проте це не змінює важливості ділитися любов’ю і приносити щастя кожному.

У Полтавській області в одній з громад усі храми були під юрисдикцією російської православної церкви. Тому під час Великої війни місцеві віряни почали з нуля організовувати парафії української церкви. У Карлівці нову церкву відкрили в приміщенні старої вечірньої школи, а в сусідньому селі Попівка – в тимчасовій конструкції. Отець Дмитро наразі є єдиним священиком для 20 тисяч мешканців.

"Кількість не визначає істину. Може буть і три чоловіки, але вони будуть істино хороші, православні українці, українські люди, які підтримують українську церкву".

В Івано-Франківську щороку після освячення кошиків проходять традиційні гаївки, які з початку повномасштабної війни стали постійними благодійними заходами. Цього року через питання безпеки масові святкування не відбулися. Проте мешканці міста радіють можливості провести час із близькими:

"Щороку ми звертаємося до Бога з молитвами та вдячністю за Його охорону і за можливість нашої родини відзначати це значне свято. Ми знаходимо втіху та висловлюємо подяку нашим захисникам, які наразі стоять на варті нашої безпеки, а особливо радіємо, що сьогодні вони можуть провести час зі своїми близькими", – зазначила місцева мешканка.

Фесик, Чала, Підпала, Тищенко, Іванченков, Пона, Ярмоловська, Віталія Когуч, "П'ятий канал".

Нагадаємо, путін оголосив про "великоднє перемир'я": в ЦПД прокоментували.

Перегляньте ролик: