Українець, що трансформував світ: маловідома історія винахідника гасу Яна Зега.

Хто є Ян Зег і чому його вважають основоположником світової нафтопереробної промисловості, дізнайтеся в матеріалі РБК-Україна.

Історія виникнення гасової лампи завдяки винаходу Яна Зега - цілий детектив: зниклі формули, конфлікти винахідників, перша нічна операція у світі та втрачений шанс на першу українську нафтову імперію.

Ян Зег - аптекар з Галичини, що здійснював свою діяльність у Львові та навколишніх районах у середині 19 століття. У період, коли нафта сприймалася більше як незвичайний медичний засіб, він розпочав вивчення її хімічних властивостей та експериментував з можливістю її використання для освітлення.

Саме ці експерименти стали основою винаходу аптечного гасу - фракції, що горіла рівно, без вибухів і значно дешевше за спиртові лампи.

Проте в публічній історії його ім'я довгий час залишалося в тіні Ігнатія Лукашевича, який був більш визнаним та успішним винахідником гасової лампи в промислових колах. Причини цього явища виявляються значно складнішими, ніж може здаватися на перший погляд.

Архіви свідчать, що Зег проводив експерименти у невеликій аптеці, обладнаній власноруч створеним дистиляційним механізмом. Він очищував нафту реактивами, які тоді не застосовували навіть великі фабрики Австрійської імперії.

Це був перший в Україні хімічний лабораторний центр, що функціонував у форматі сучасних досліджень та розробок (R&D) - з аналізами, формулами, нотатниками та тривалими експериментами.

Згідно з непрямими посиланнями в технічних журналах 19 століття, між Зегом і Лукашевичем спалахнув конфлікт щодо того, хто насправді є автором первісної формули гасу. Особливо драматичною є інша обставина: всі записи Зега з оригінальними формулами зникли в кінці 19 століття.

Серед науковців існує припущення, що великі нафтотрейдери та промисловці прагнули зменшити вплив аптекарів, щоб зміцнити авторитет підприємців, які почали отримувати мільйонні прибутки від видобутку нафти.

Через ці суперечності Зег залишився у тіні - попри те, що саме його формула лягла в основу європейської гасової індустрії.

30 березня 1853 року у Львові, в аптеці "Під золотою зіркою", розташованій на сучасній вулиці Коперника, де нині функціонує інтерактивний музей-кондитерська з такою ж назвою, вперше публічно було продемонстровано нафтопродукт. Цей продукт, отриманий у бляшаній лампі, виготовленій місцевим бляхарем Адамом Братковським, освітлював приміщення. Як Ян Зег, так і інші contemporaries називали його просто нафтою, яка використовувалася для освітлення.

У Львівському медичному закладі відбулася знакова подія, що перевернула уявлення про хірургію: вперше в історії лікарі здійснили нічну операцію за умов штучного освітлення.

Гасові лампи, розроблені за формулою Зега, забезпечували постійне освітлення, що не згасало і не піддавалося вибуху.

Раніше нічні операції вважалися майже нездійсненними. Тому відкриття Зега є не лише досягненням у сфері енергетики, а й значним проривом у медицині, що розпочався саме в Україні.

У травні цього ж року Зег звернувся до Намісництва у Львові з проханням видати йому привілей - ексклюзивні права (схожі на сучасний патент) на хімічне очищення нафти. До його заяви додалися опис його винаходу та прохання про конфіденційність даної інформації.

Привілей, що стосується винаходу, був виданий 2 грудня 1953 року у Відні на ім'я Йогана Зега, магістра фармацевтики з Львова. Інформація про цей винахід була опублікована в засобах масової інформації.

Завдяки цьому Зег зміг зосередитися на подальшій праці в нафтопереробці. Він відкрив першу у Галичині цісарсько-королівську Камфінфабрику, де дистилював та очищав нафту.

У Львові відкрилася перша крамничка, що пропонує легку нафту для освітлення, а також легку фракцію, ймовірно, бензин. Ці рідини можна використовувати для видалення плям з одягу та інших технічних потреб. Ян Зег отримав похвальну грамоту в Мюнхені за високоякісний дистилят нафти.

Ян Зег (зображення: Вікіпедія)

У 1958 році трапилася трагедія - в його магазин доставили бочку з нафтопродуктами, яка виявилася пошкодженою, і з неї почала витікати рідина. На тротуарі перед магазином з'явилася велика калюжа, і, за свідченнями очевидців, один з перехожих підпалив дистилят.

У вогні згоріла крамниця Зега, де в той час знаходилися його дружина Дорота і її 17-річна сестра Герміна. Винахідник був глибоко шокований трагедією і на деякий час припинив усю діяльність.

За рік він відкрив ще одну крамницю, але справи йшли не так добре, бо його бізнес почали придушувати інші підприємці, як в Україні, так і за кордоном. Згодом він залишив розпочату справу.

Через деякий час Ян Зег переїхав до Борислава, де заснував новий магазин. Він одружився з Марією, сестрою своєї першої дружини, і разом з нею виховав двох доньок.

Історична іронія полягає в тому, що Зег майже не отримав прибутку від свого відкриття. Йому надходили пропозиції інвестувати в нафтову промисловість Борислава, яка тільки починала розвиватися, але він відмовився. Своє рішення він обґрунтував тим, що є "фармацевтом, а не підприємцем".

За декілька років Борислав перетворився на один із ключових центрів глобального видобутку нафти, а його гас став основою нового ринкового сегмента.

Оскільки гас на той час не вважався промисловим товаром, фабрики в Австрії та Пруссії почали впроваджувати його технології очищення. Це стало своєрідною першою хвилею технологічного піратства в нафтовій індустрії, що принесло значні прибутки іншим, але не його винахіднику.

У середині 1800-х років нафта вважалася "брудною субстанцією", що "принадна сама собі". Існують свідчення, що Зег навіть на деякий час зупинив свої дослідження через суспільний скептицизм та насмішки, які його оточували.

Незважаючи на всі труднощі, він знову занурився у наукові дослідження і завершив справу, яку вважають стартом ери світової нафти.

Після короткочасної хвороби у 1897 році Ян Зег помер і був похований у Бориславі. Власниками його крамниці аптеки стали донька та її чоловік.

У Львові шанують геніального винахідника і в центральній частині міста є чимало згадок про Яна Зега. Наприклад, ресторація-музей "Гасова лямпа" з власною колекцією гасових ламп. А біля неї - пам'ятник Яну Зегу.