В Україні можуть бути закриті навчальні заклади, в яких навчається менше 45 учнів.

З 1 вересня 2025 року державні органи більше не надаватимуть освітню субвенцію школам, що мають менше 45 учнів. У деяких з цих навчальних закладів досі не визначилися, чи відбудеться там початок навчального року.

У невеликих сільських школах останній тиждень перед початком навчального року найнапруженіший для вчителів: ділять години. Аби мати повну ставку, педагог має мати 18 навчальних годин на тиждень. Якщо класів стає менше, або якість учні вибувають і клас перестає ділитись на групи, вчителям не вистачає годин, тож і без того мізерна зарплата стає ще меншою. Однак у найскрутнішій ситуації педагоги, чиї школи через демографічну кризу стали малокомплектними. З 1 вересня уряд не виділятиме кошти на зарплати вчителям тих закладів, де навчається менш як 45 учнів. Що буде з цими навчальними закладами, а також їхніми учнями і учителями читайте у матеріалі Еспресо

У 2024 році було ухвалено рішення про зупинення фінансування навчальних закладів, у яких кількість учнів складає менше 45.

"З 1 вересня 2025 року ухвалено рішення про припинення фінансування заробітної плати вчителів у школах, де кількість учнів становить менше 45 осіб, за рахунок освітньої субвенції. А з 1 вересня 2026 року ця межа підвищиться до 60 учнів. Варто зазначити, що дане рішення не поширюється на початкові школи, які мають статус окремих юридичних осіб", - йдеться в повідомленні Міністерства освіти і науки, опублікованому в березні 2024 року.

У Міністерстві також підкреслили, що з 1 вересня 2016 року було зупинено фінансування освітньої субвенції для шкіл, де кількість учнів становить менше 25.

У навчальних закладах І-ІІІ ступенів, де кількість учнів становить менше ніж 45, у класах навчається всього 5-6 дітей. Через неможливість сформувати повноцінний клас (мінімум 5 учнів відповідно до Закону України "Про повну загальну середню освіту"), учні змушені переходити на індивідуальне навчання або навчатися у зʼєднаних класах (початкова школа), де об'єднуються діти різного віку. Це негативно впливає на їхню соціалізацію, оскільки вони не мають можливості активно взаємодіяти одне з одним, вчитися на прикладах товаришів по навчанню та отримувати необхідну підтримку, - зазначають в Міністерстві освіти і науки. - Крім того, такі школи зазвичай не мають вчителів у достатній кількості, а викладачі часто не можуть набрати необхідну кількість годин з власного предмета, щоб забезпечити собі адекватну зарплату, тому в таких закладах практикується передача викладання деяких предметів вчителям, які не є фахівцями в цій галузі.

В Міністерстві стверджують, що учні сільських навчальних закладів демонструють нижчі результати на ЗНО. Вони також наводять дані міжнародного дослідження якості освіти PISA-2022, яке показує, що сільські учні в навчальних досягненнях відстають від своїх міських однолітків на 4,5 року.

"Сільська освіта, демонструючи нижчі результати, обходиться державі дорожче. Середні витрати на навчання одного учня в селі становлять близько 30,4 тисячі гривень на рік, тоді як в міських школах ця сума складає 24,4 тисячі гривень. У деяких селах витрати на освіту одного учня можуть перевищувати 51 тисячу гривень. Це зумовлено необхідністю утримання та виплати зарплат великій кількості шкіл, які обслуговують невелику кількість учнів. Отже, хоча сільська освіта є більш затратною, вона не виправдовує ці витрати з точки зору якості," - відзначають представники Міністерства освіти і науки.

У 2023 році Державна служба якості освіти України, спираючись на аналіз даних з 21 громади, повідомила про те, що в деяких навчальних закладах витрати на утримання одного учня варіювалися від 140 до 190 тисяч гривень на рік.

"Згідно з дослідженням, середні витрати на утримання одного учня в громадах, де проводився аналіз, коливалися в межах 33-45 тисяч гривень. Найвищий показник становив 62 тисячі гривень, тоді як найнижчий – всього 10 тисяч гривень на рік. У деяких закладах загальної середньої освіти витрати на одного учня досягали рекордних 140-190 тисяч гривень щороку", - зазначено в звіті служби.

За даними народної депутатки Лариси Білозір, в Україні є 525 шкіл, де менш як 45 учнів.

"Серед 525 шкіл, 127 вже закрито, 133 перейшли на статус філій, а 48 отримали фінансування з місцевих бюджетів. Деякі з них перебувають у "підвішеному стані" — за документами вони існують, але насправді не функціонують. Доля ще 9 навчальних закладів залишається невизначеною. Крім того, більше 100 шкіл, які понад рік є філіями, не відображаються у звітності Міністерства освіти і науки, оскільки не мають статусу окремих юридичних осіб. Таким чином, їх фактично також можна вважати ліквідованими", — зазначила вона.

У деяких громадах, де кількість учнів перебуває на межі, досі не прийняли остаточного рішення щодо закриття школи або її перетворення на філію. Вони сподіваються, що зможуть "залучити" ще одного-двох учнів. Інші ж розраховують, чи зможуть забезпечити фінансування навчального закладу, оскільки громади відповідають за утримання будівлі та оплату комунальних послуг. Для сільських громад, які стикаються з бюджетними труднощами, це може стати непосильним тягарем. У такій ситуації школу можуть закрити, а вчителів, якщо це можливо, переведуть до інших закладів, де знайдуться вільні години, або ж навчальний заклад стане філією. У такому випадку вчителі продовжать працювати, а адміністрацію можуть скоротити.

Наприклад, на початку серпня директор департаменту освіти і науки Львівської обласної військової адміністрації Олег Паска ще не мав даних про те, скільки навчальних закладів буде закрито у Львівській області, а також скільки з них громади планують фінансувати зі своїх бюджетів.

"Фінальні дані стануть відомі 1 вересня, коли ми дізнаємося реальну кількість учнів. Цей показник постійно коливається через процеси міграції — одні діти прибувають, інші залишають країну. У нас є навчальні заклади, які фактично наближаються до межі заданих норм," — зазначив він у розмові з Еспресо.Захід.

Щодо закриття навчальних закладів, що мають менше ніж 60 учнів, з 1 вересня 2026 року, Верховна Рада прийняла постанову, яка зобов'язує Кабінет Міністрів переглянути своє рішення щодо припинення фінансування цих шкіл.

Згідно з даними, представленими Education.ua, в період з 2020 по 2024 рік в Україні було закрито 2114 шкіл. У навчальному році 2020/2021 функціонувало 14 815 навчальних закладів, а до 2023/2024 їх кількість зменшилася до 12 701. Найбільше постраждали сільські школи: на 2024 рік їх налічувалося 7439, тоді як у 2020/2021 їх було 9293. У містах ситуація не є такою критичною: за чотири роки було закрито лише 260 шкіл, що становить 5% від загальної кількості.

Згідно з інформацією, наданою Інститутом освітньої аналітики, на квітень 2025 року в Україні функціонувало 12 250 навчальних закладів загальної середньої освіти. При цьому 217 шкіл були знищені.

Одночасно значно зменшилася і кількість учнів. На квітень 2025 року в українських школах навчалося 3 744 470 дітей, серед яких 280 551 першокласник. Для порівняння, у вересні 2021 року, перед початком повномасштабного вторгнення, було 4 230 358 учнів, з яких 403 678 - першокласники. Таким чином, за період великої війни кількість учнів у школах України зменшилася майже на 489 тисяч.