Від спортсмена до глави УАФ: Гливинський поділився, як політика вплинула на Шевченка.

Гливинський поділився своїми думками про зміни в характері Шевченка в інтерв'ю для РБК-Україна.

Гливинський уперше здійснив інтерв'ю з Шевченком у 1994 році, коли той виступав за юнацьку збірну України. Вже тоді молодий талант, який згодом здобуде "Золотий м'яч", демонстрував впевненість і лідерські здібності. Перехід до "Мілана" суттєво змінив його погляди на життя та сприяв професійному розвитку.

Шевченко еволюціонував відповідно до свого статусу. Я пам'ятаю, як він виступав за юнацьку команду U-19. Це сталося в 1994 році, коли у Львові наша команда змагалася з Нідерландами в плей-офф. Шевченко забив гол на стадіоні "Україна", і гра закінчилася внічию 2:2. Я звернувся до адміністратора з проханням вивести Андрія на інтерв'ю. Це був наш перший розмова... Шевченко тоді висловився, що в матчі-відповіді буде боротися за перемогу. Він уже в 18 років проявляв велику впевненість у собі. Згодом він став справжнім лідером національної збірної. Його перехід до "Мілана" суттєво змінив його погляд на життя та сприйняття багатьох речей, - поділився спогадами Олександр.

Розмірковуючи про епоху "Золотого м'яча" 2004 року, Гливинський підкреслює, що Шевченко завжди дотримувався обережності у спілкуванні з медіа. Проте він також відзначає значущий жест - визнання заслуг Валерія Лобановського після здобуття цієї почесної нагороди.

Перехід Андрія Шевченка на посаду головного тренера національної команди, як зазначає Гливинський, став істинним викликом для іконічної фігури київського "Динамо". Журналіст акцентує увагу на лідерських здібностях Шевченка та його строгості як наставника, водночас підкреслюючи його талант у знаходженні індивідуального підходу до кожного гравця, що дозволяє йому поєднувати вимогливість з належною психологічною підтримкою.

"Це стало для нього справжнім випробуванням. Він володіє вродженим лідерським талантом. Це безсумнівно. Для нього критично важливо відчувати контроль над ситуацією. У команді він проявляв себе як справжній керівник. Працівникам та персоналу, без сумніву, було нелегко. Він вимогливий і дотримується певної дистанції. Я б не сказав, що він завжди діє справедливо як наставник. Але кожен тренер має свій власний підхід", - зазначає Гливинський.

А от з футболістами Андрій Миколайович "поводився інакше".

"Він проявляв значну вимогливість під час тренувань і ігор, але завжди знаходив час для того, щоб підбадьорити гравців. Шукав особистісний контакт з кожним з них. Його стиль поєднував строгість на полі з моментами дружньої підтримки в повсякденному житті. Це вміння не притаманне кожному тренеру," - зазначає він.

Розглядаючи сучасну діяльність Шевченка на посаді функціонера, Гливинський акцентує, що цей період у його кар'єрі є зовсім новим етапом, що вимагає інших навичок та методів. Він підкреслює, наскільки важливими є відкритість та комунікація з медіа для керівника УАФ, зауважуючи, що в даному контексті існують певні труднощі.

"Зрозуміло, що він велика зірка у нашому футболі. І його кандидатура не викликала жодних запитань. Але йому ще треба показати себе як функціонера. Зараз він має багато викликів. Для футболіста та тренера робота функціонера дуже непроста. Цей непростий шлях він лише розпочав. Місяць тому була прес-конференція, на якій незвично було те, що цілу годину тривав звіт різних членів його команди. А потім і він сам відповідав на запитання. Я думаю, йому ще багато над чим є працювати. Керівник УАФ має багато спілкуватися з медіа, а це була одна прес-конференція за цілий рік. Потрібно спілкуватися більше, вміти спілкуватися та відповідати на гострі запитання журналістів", - пояснює Гливинський.