Відкриття аеропортів в Україні в умовах війни: реальна стратегія чи ризикована ілюзія?

Жодна авіакомпанія не підніме літак, якщо його ніхто не застрахує

В Україні знову піднімається питання відкриття аеропортів. Уряд формує робочу групу, в той час як експерти попереджають про можливі ризики. Чи можливо відновити авіасполучення в умовах війни та хто нестиме відповідальність у разі негативних наслідків, дізнайтеся з сюжету журналістки "5 каналу" Марти Шикули.

На 4-й рік повномасштабної війни в Україні офіційно почали готуватися до можливого відновлення польотів. У Міністерстві розвитку громад створили спеціальну робочу групу. Її завдання - розробити сценарії запуску цивільної авіації та знайти рішення, як захистити летовища від атак.

"Ну, на мій погляд, це, знаєте, така як передумова до певних переговорів, які ведуться. Тому це як із факторів, які потрібно показувати, що ось-ось і вже завершиться війна, ось-ось наступить мир. І нам потрібно це все внормовувати, потрібно робити все для того, щоб створювати видимість, що є позитивні якісь результати або ми їх очікуємо ось-ось", - розповів економіст, член економічного дискусійного клубу Ігор Гарбарчук.

Тобто мова не лише про транспорт. А й про політичний сигнал - що Україна готується до миру. Деякі аналітики кажуть, а чому б і ні. Мовляв, в Ізраїлі та Об'єднаних Арабських Еміратах літаки літають, попри дрони та балістику. І Україна може взяти на озброєння їхню практику.

"Яка ж основна різниця між Ізраїлем і Україною? Ізраїль протягом всього свого існування веде боротьбу з такими групами, як ХАМАС, Хезболла та хусити. Зрозуміло, що у них немає стратегічної авіації або потужних крилатих ракет. Їхні ракети – це балістичні, досить прості за конструкцією. Система Iron Dome здатна перехоплювати до певного відсотка загроз у своєму радіусі. Водночас Україна має велику оперативну глибину, якою Ізраїль не може похвалитися. Львів, наприклад, міг би стати відмінною базою для відновлення авіасполучення. Від польського кордону до Львова всього 70 км. Як тільки літак піднімається на 150 метрів, він потрапляє в повітряний простір, де діє польська ППО НАТО. Хоча регіон зазнає атак, це все ж менше, ніж у центральних та східних областях країни. І є попит. Перевізники готові до співпраці", - зазначив співзасновник та директор економічних програм Українського інституту майбутнього Анатолій Амелін.

Проте існує суттєва відмінність між сигналами та реальністю. Навіть якщо аеропорти мають технічну готовність, питання безпеки залишається актуальним і не може бути проігнороване.

"Пригадайте, два чи три роки вже тому, коли Міг- почали російські літати, повітряні тривоги стали по хвилин, годину без очевидного ракетного нальоту з адміністрації президента прийшло в гудок про те, що треба щось зробити, відмінити ці тривоги, тому що вони без діла людей відволікають. От і що ідея дуже хороша. Ну, не прилітаєш все одно, значить, тривоги не має бути. Але військові пояснили, що ее герогідність страшного розвитку подій залишається. І якщо хтось бере на себе особисту відповідальність про те, що це не є небезпекою, то це він буде відповідати. Те саме з аеропортами зараз. Вірогідність того, що вдарять по аеропортам. От конкретно якийсь час низька, вона існує. Прилітає балістика в відкритий аеропорт. Хто за це буде відповідати?", - наголосив керівник безпекових програм Центру глобалістики "Стратегія XXI" Павло Лакійчук.

"Це, безумовно, складна ситуація. Як оцінити її реалістичність? Я особисто не бачу, як можна знайти рішення в даний момент, навіть якщо розглянути аеропорти, які знаходяться близько до кордону, такі як Чернівці чи, зокрема, Ужгород, який часто згадують у цьому контексті. Вони фактично розташовані на межі, і навіть Львів, відстань від якого до кордону з Європейським Союзом для літака не є значною. Ці ідеї вже давно обговорюються, але проблема в тому, що страхові компанії абсолютно не готові покривати ці рейси", - зазначила народна депутатка Інна Совсун від партії "Голос".

Навіть якщо знайти спосіб прикрити небо - залишається інша проблема. Гроші. Жодна авіакомпанія не підніме літак, якщо його ніхто не застрахує. А страхові компанії не працюють там, де є ризик прямого удару. Тобто, щоб запустити бодай один рейс, потрібно не просто рішення уряду. Потрібна ціла система: ППО, гарантії, страхування, політичні домовленості.

"Що ми можемо реалізувати, якщо дійсно цього забажаємо? Можемо укласти угоду з нашими партнерами: наприклад, отримати один додатковий Patriot для Львова (можливо, з Польщі) в обмін на відкриття аеропорту. Польща, Нідерланди та Німеччина повинні це зрозуміти – відкрити Львів для них є так само важливо, як і для нас. Кабінет Міністрів виступає гарантом першого рівня у питаннях страхування. Держава бере на себе частину ризику, а страховики покривають решту. Зерновий коридор функціонує саме таким чином. Варто почати з пілотного проекту: не "відкрити аеропорт для всіх", а запустити рейси на один день з українським перевізником. Таким чином, ми обходимо регуляторні бар'єри, оскільки перевізник добровільно приймає ризик на себе," - зазначив Анатолій Амелін, співзасновник та директор економічних програм Ukrainian Institute for the Future.

"Пробувати варто, але якщо завершиться це саме наше реформування і створення малої протиповітряної оборони, ми розуміємо, що є загрози удару російської балістики і аеробалістики, вони залишатимуться, тому що такі ж ті ж самі циркони іоннікси, вони мають дуже маленький час підльоту. Саме до наших головних міст. Тобто східні міста - це там хвилини, Київ - це хвилин, ну і західні міста - це приблизно хвилин. Тобто також це питання залишається відкритим. Тобто пробувати однозначно варто, але для цього потрібно багато виконати домашніх завдань, отримати фінансування від партнерів і все-таки накопичити певні запаси зброї для того, щоб прикривати ці летовища, бо ми зараз прикриваємо центр прийняття рішень і військові об'єкти в першу чергу", - заявив виконавчий директор українського центру безпеки і співпраці Дмитро Жмайло.

Інші експерти категоричніші і запевняють: обіцянки відкрити аеропорти - це чергова пігулка для українців, нібито війна от-от завершиться. Насправді ця ідея не має жодного шансу на реалізацію.

"Ви знаєте, це вже траплялося раніше, і ми знову повертаємося до тих самих ситуацій, які довели свою неможливість. Погляньте на знищені торгові центри, дитячі лікарні, а також на руйнування в інших місцях. Я не можу уявити, як можна організувати авіаційний рух, якщо балістичні ракети можуть досягти будь-якої точки України всього за кілька хвилин. Мені незрозуміло, хто зможе літати в таких умовах і з яких аеропортів. Страхування та міжнародна асоціація цивільної авіації, на мою думку, ніколи не погодяться на це. Ми ж пам'ятаємо, що навіть були спроби звинуватити нас у збитті Боїнга через те, що ми не закрили свій повітряний простір", - зазначив Вадим Черниш, голова керівної ради Центру безпекових досліджень CENSS.

Разом із бажанням показати, що країна рухається вперед, Україна справді готується до відкриття неба. Але поки що - це лише план. Бо для реальних польотів потрібне головне: безпека, яка є недосяжною через війну. І поки ракети літають швидше, ніж літаки - небо залишатиметься закритим.