Визнані на міжнародному рівні: найкращі 5 автобусів Львівського автозаводу.
Дізнайтеся про п'ять визначальних автомобілів, які справили значний вплив на світовий автопром, у статті РБК-Україна.
Перший автобус зі Львова з гордістю демонстрував на своєму борту логотип, який свідчив про українське місто, де він був спроектований та виготовлений. ЛАЗ-695 "Львів" став одним із перших автобусів у світі, які були розроблені спеціально як автобуси, а не модифіковані вантажівки. У той час новаторська просторово-несуча система, інтегрована з каркасом об’ємного кузова, була справжнім технологічним проривом. Цей автобус став основою для всіх львівських моделей і залишається одним з найбільш популярних автобусів у світі, з виробництвом понад 250 тисяч одиниць.
Цей автобус ЛАЗ поєднував у собі передові технології та доступність, забезпечуючи комфорт для пасажирів і зручність в обслуговуванні. Однією з його відмінних рис була унікальна конструкція з ресорно-пружинною підвіскою коліс, що являла собою вітчизняну інновацію, яка гарантувала високу плавність ходу, незалежно від рівня завантаження. Додатково, пасажири могли насолоджуватися спокоєм, адже потужний двигун V8 (180 к.с.) разом з трансмісією був розміщений на задній осі, що зменшувало звук і вібрації в салоні.
Електричні тренди відвідують офіси автовиробників не тільки в наші дні. Ще наприкінці 1940-х у Львові випустили дослідно-промислові партії натуральних електромобілів. Розвізні фургончики вантажопідйомністю 0,5 і в 1,5 тон, будучи розроблені в інституті НАМІ, називалися НАМІ-750 та НАМІ-751 але випускалися на ЛАЗі. Ті електромобілі мали прогресивну для свого часу конструкцію: каркас і оббивку з особливого алюмінієвого сплаву, зарядний пристрій на борту, електродинамічні гальма. В дію їх приводили залізо-нікелеві акумулятори (80 - 84 В), довговічні і витривалі, близькі за основними характеристиками до теперішніх літій-іонних.
Без підзарядки електробуси у базовій комплектації могли проїхати 80 км (порожній) або 65 км (завантажений), за потреби кількість тягових батарей могла бути збільшена. Поповнення заряду від мережі 220 В через бортовий пристрій займала 4 годин для меншого з фургонів і 6 годин - для більшого. Партія з 20 електрофургонів ЛАЗа працювала вісім років на напружених маршрутах великих міст, але запускати масове виробництво таких електромобілів вирішили недоцільним - певно, з тих же причин, що і в наш час.
Унікальний концепт - автобус "Україна-1", який у свій час вважався перспективним, вирізнявся незвичайним дизайном і, що найголовніше, інноваційною конструкцією. Він мав пневматичну підвіску, гідропідсилювач керма, V-подібний двигун потужністю 180 кінських сил та синхронізовану 5-ступеневу коробку передач, якою можна було керувати за допомогою джойстика - це дійсно стало революцією для 1961 року. Пасажирський салон, оснащений розсувним дахом, гардеробом, туалетом та спеціальною системою вентиляції, що виключала протяги, на фоні всіх цих нововведень здавався лише дрібницею.
Протягом кількох років на основі цього концепту була розроблена нова модель – ЛАЗ "Україна-67", яка справила справжній фурор на престижному автобусному шоу в Європі. З XVIII Міжнародного автобусного тижня, що проходив у Ніцці, представники Львова повернулися з багатим уловом трофеїв та нагород. Як і слід було очікувати від концептуальних розробок, автобуси "Україна" поділилися частиною своїх інновацій з серійними моделями ЛАЗу: наступні версії ЛАЗ-695 отримали V-подібний "вісімковий" двигун від концепту, а також нову трансмісію, дизайнерські рішення та елементи внутрішнього оформлення.
Незважаючи на складну економічну ситуацію 1990-х років, на Львівському автобусному заводі (ЛАЗ) не зупинялися дослідження та експерименти. Однією з розробок, яка була представлена та випробувана в той час у Львові, могла б отримати високу оцінку навіть сьогодні. Це був унікальний гібридний автобус, обладнаний двома джерелами енергії. На базі стандартної міської моделі ЛАЗ-5252 була встановлена електрична трансмісія та батарея тягових акумуляторів. Ведучі колеса отримували рух від електродвигуна, живленого від акумулятора, а у разі потреби його заряджала генераторна установка, що працювала на дизельному двигуні ЯМЗ. Електропривід мав передові характеристики, зокрема функцію рекуперації, завдяки якій енергія, що вивільнялася під час гальмування, зберігалася. На одному лише електричному приводі львівський гібрид міг проїхати до 10 км, що вважалося цілком достатнім для того, щоб автобус міг без проблем долати такі території, як центр старого міста чи парки, навіть без функціонуючого дизельного двигуна.
Щоб сучасні "експерти" не висловлювалися про ЛАЗи, варто зазначити, що всі моделі цієї марки залишалися на конвеєрі протягом багатьох років і стали одними з найпоширеніших автобусів у світі. Хоча не всі львівські моделі можуть вважатися інноваційними з точки зору конструкції, вони безумовно відповідали вимогам свого часу, демонструючи надійність, довговічність, витривалість і комфорт. Які ще аргументи потрібні, щоб пишатися продукцією Львівського автобусного заводу?