Вілла Айва: як старовинні руїни на Личакові перетворилися на сучасне житло.
                                
                            Ардекову віллу вдалося зберегти від знищення, при цьому вона отримала сучасні доповнення у вигляді нових конструкцій.
У Львові, на Личакові, вдалося відновити сторічну віллу, яка тривалий час залишалася занедбаною і майже перетворилася на руїну. Цю аварійну будівлю використовували бездомні, і навіть траплялися випадки займання. Наступний власник планував знести споруду для нової забудови. Проте вілла потрапила до рук Василя Лози і його дружини Катерини, які вирішили дати їй нове життя і зберегти все, що було можливо. Для створення комфортних умов проживання віллу доповнили сучасними прибудовами, які вдало вписалися в загальний архітектурний стиль. За львівською традицією нову назву віллі - Айва - дали через дерево, що рясно плодоносить біля входу. Про результати чотирирічної реконструкції поділилася історикиня архітектури Тетяна Казанцева.
Протягом восьми років після завершення будівництва, будинок на вул. Пісковій залишався без мешканців. Поступово він почав руйнуватися і став притулком для неблагополучних осіб, які вивезли з нього всі коштовності. Останній приватний власник не оцінив саму будівлю, він придбав ділянку з метою використання землі. Проте його плани змінилися, і в 2021 році цю аварійну споруду придбали Василь та Катерина Лози.
Стан будівлі перед придбанням новими власниками (зображення Катерини Лози)
Господиня поділилася, що будівлю було зведено в 1906 році, а в 1920 році її реконструювали в стилі ар деко. Від початкового вигляду залишилися лише архівні креслення, на яких можна побачити дерев'яну веранду в народному стилі. Окремі розписи стін і стелі, що вціліли після пожежі, відтворюють атмосферу епохи ар деко. Їх відновленням займалися реставратори з Karp Resorer.
Такий ґаночок мала вілла на початку XX століття (скрін з відео)
За масштабну реконструкцію будинку взялося архітектурне бюро Replus bureau. Головний архітектор та дизайнерка Дмитро Сорокевич і Христина Бадзян зазначають, що до історичного будинку добудували новий обʼєм - простору і світлу вітальню з панорамними вікнами, а також терасу. Горище також перебудували на повноцінний поверх з трьома спальнями. У будинку є ще цокольний поверх, який також розчистили і пристосували. Сучасні елементи фасаду білі, а зовнішні стіни вілли зробили в натуральній штукатурці, яка імітує стару. Тепер невеличка за площею будівля має 5 спалень та 9 санвузлів. Вілла не є памʼяткою архітектури, тож власники могли змінювати її вигляд.
Зображення з Facebook-сторінки "Екскурсії Тетяни Казанцевої".
З залишків стародавньої цегли були збудовані підпірні стінки, а металеві решітки з веранди було встановлено на подвір'ї. Столярні вироби довелося замінити, проте нові максимально відтворюють оригінальний стиль, а латунна фурнітура була успішно перероблена. Ардекові двері, що ведуть до кабінету, та дерев'яний портал у вітальні залишилися незмінними. Інтер'єр доповнили вінтажними меблями, що належать до міжвоєнного періоду. В одній з ванних кімнат повторно використали старий алебастр із будинку, який підлягав знесенню.
"Тут є ар деко та неокласицизм архітектора Юзефа Горнунга, закопянський стиль будівничого Антона Рубіновського, кубізм та неповторний дизайн Replus bureau, відновлені розписи та вапняні тиньки від KARP Restorer, вишукана столярка та автентичні меблі - і все це вписано у складний рельєф дільниці на Кайзервальді", - підсумовує Тетяна Казанцева.
Господиня вілли, Катерина Лоза, поділилася цікавою інформацією: саме в цій віллі з'явився на світ польський поет Адам Загаєвський. У 1945 році, коли він був ще немовлям, його сім'я покинула Львів, але згодом поет в своїх творах щиро висловлював любов до цього міста. Для Катерини, яка сама є письменницею та етнічною полькою, це має особливе значення.
Настоянка та пиріжок з айви від господині вілли Катерини Лози.
Навколо вілли розкинулися дерева, які, напевно, пам'ятають перших господарів, зокрема, чимало плодових. Серед них особливо виділяється айва, що щорічно радує чудовим урожаєм. Катерина Лоза із цієї рослини любить пекти пироги, а Василь Лоза - готувати наливку.