Віталій Портников: "Яка причина удару росіян по Львівщині з використанням "Орєшніка"?"
Журналіст, політичний аналітик та коментатор Віталій Портников аналізує методи російського лідера Владіміра Путіна, який використовує тактику залякування та погроз стосовно тих, хто прагне досягти з ним угоди. Це підтверджує атака "Орєшніка" на Львів в ніч з 8 на 9 січня.
"Чергове варварське бомбардування Києва та інших українських міст росіянами - і в цьому випадку епітет "варварське" не є пафосним перебільшенням, адже йдеться про спроби позбавити мільйони людей опалення й води у пік зимових морозів - супроводжувалося ударом сумнозвісним російським "Орєшніком" по Львівщині.
Це вже друга така атака після демонстративного удару по Дніпру. Очевидно, що перший удар був потрібен саме для того, щоб продемонструвати: Росія має на озброєнні комплекс, який не піддається системам протиповітряної оборони, що захищають Україну. А для чого ж тоді потрібен другий?
На мою думку, це, в першу чергу, спроба вплинути на українців через залякування. Влада Росії використовує всі доступні засоби, аби примусити українців до капітуляції, і роль "Орєшніка" в цьому процесі є не такою вже й значною в порівнянні з агресивним наміром "заморозити" Київ чи Одесу. Проте головною метою Путіна залишається залякати європейські країни.
Я вже неодноразово зазначав, що Путін прагне швидкого закінчення війни не меншою мірою, ніж Трамп чи українці, а, можливо, навіть більше. Він, безумовно, розуміє складну ситуацію в російській економіці та величезні втрати своїх військ на українському фронті. Проте лідер Росії бажає, щоб війна завершилася саме на його умовах - умовах капітуляції України.
І Путін цілком може вважати, що європейці зі своєю готовністю допомагати Україні заважають здійсненню цих мрій. Рішення Євросоюзу виділити Україні грант розміром 90 мільярдів доларів - а це саме ті кошти, які дозволять Україні протриматися наступні два роки, - стало для російського президента неприємним сюрпризом. Як і готовність провідних європейських країн продовжувати обговорення теми власного військового контингенту на українській землі.
Так, наразі мова все ще йде про розміщення цих військ після підписання мирної угоди та припинення вогню. Проте ніхто не знає, як розвиватиметься ситуація, коли стане остаточно зрозуміло, що до миру Путін не прагне. Отже російському президентові потрібно, щоб на цей момент європейці були налякані й навіть не мріяли про будь-яку військову присутність.
Це, безумовно, сигнал для Трампа, щоб американський президент навіть не намагався вести переговори про мир з Володимиром Зеленським та європейськими лідерами. Йому потрібно зрозуміти, що домовлятися слід лише з Путіним і тільки на його умовах. Зеленському та європейським партнерам залишиться лише дізнатися про результати угод між Путіним і Трампом і змусити прийняти ці пропозиції. В іншому випадку - війна і "Орєшнік".
Я, звичайно, не можу стверджувати, що Путін лише грає на публіку. Недооцінювання супротивника, особливо в контексті його ненормальності та рішучості, може привести до катастрофи і поразки. Дії та наміри Путіна слід розглядати як справжню і серйозну загрозу, а також як небезпеку.
Але й до загроз і погроз можна ставитися по-різному. Можна лякатися і шукати шляхів порозуміння на умовах агресора. А можна знаходити власні сигнали сили, тим більше, що саме на такі сигнали у Путіна реальної відповіді, як правило, немає.
Він не зміг надати жодної підтримки своєму партнеру Башару Асаду, який змушений був терміново втекти з Сирії до Москви. Також він нічого не зміг вдіяти для свого союзника Ніколаса Мадуро, що опинився під судом у Нью-Йорку. І, до речі, варто згадати, як у 2014 році він безсиллям спостерігав, як його безнадійна маріонетка Віктор Янукович утік до Ростова.
Отже, коли з Путіним спілкуються в тоні тиску, санкцій і атак на його енергетичні компанії, він це усвідомлює. А коли помічає, що ведуться спроби домовитися, активізує "Орєшнік" неподалік європейських кордонів.
Будьте в курсі найактуальніших та найцікавіших новин Львова! Підписуйтеся на наш Telegram-канал і слідкуйте за нами у Facebook.