Виїзд молодих чоловіків віком від 18 до 22 років за межі країни — як це вплине на мобілізаційні процеси? Думка експерта.

Великий виїзд чоловіків у віці від 18 до 22 років за межі України негативно впливає на мобілізаційні ресурси та економічну ситуацію в країні. Таку думку висловив військово-політичний експерт Олександр Коваленко з групи "Інформаційний спротив", попереджаючи, що багато з цих молодих людей можуть більше ніколи не повернутися додому.

Як зазначив Коваленко у коментарі для "ТСН", країна одночасно втрачає два важливих елементи: потенційних оборонців і економічно активних громадян, які могли б працювати, сплачувати податки та підтримувати державний бюджет.

"Я маю негативне ставлення до цієї ситуації. Вважаю, що це було невірне рішення. Ми не лише втрачаємо можливий людський ресурс, який міг би стати на захист, але й професіоналів, які б сплачували податки і підживлювали економіку. Я майже переконаний, що більшість тих, хто виїжджає з країни в цій віковій групі, не повернуться назад," – підкреслює він.

Також, для матеріалу видання він розповів, що Росія готується суттєво наростити свої можливості з поповнення армії. Зокрема, з 2026 року у РФ планують перейти на цілорічний обов'язковий призов замість сезонного, і це може означати близько 40 тисяч призовників щомісяця лише за рахунок строкової служби. Додатково працюватиме система контрактного набору, яка вже зараз забезпечує приблизно 30 тисяч людей на місяць. Сумарно це може давати близько 850 тисяч нових військових на рік.

Коваленко підкреслює, що Україні важко змагатися з Росією в плані чисельності військовослужбовців, тому варто зосередитися на підвищенні ефективності та впровадженні сучасних технологій.

"Ми ніколи не мали шансів змагатися з Росією в залученні людських ресурсів. Тому для нас є критично важливим застосовувати інші, більш продумані підходи, а не вдаватися до примітивних методів типу: 'давайте просто закинемо їх кількістю'. Це не спрацює проти РФ, оскільки у них значно більше ресурсів", – підкреслює він.

Експерт підкреслює, що мобілізаційна система повинна базуватися не на примусі, а на заохоченні. Це передбачає запровадження фінансових стимулів, зрозумілі механізми зарахування служби, а також надання соціальних гарантій для військовослужбовців і ветеранів.

"Ми вже давно мали б перейти до мобілізації, яка була б економічно вигідною та фінансово мотивуючою. Проте цього досі не сталося," - зазначає Коваленко.

В контексті бойових дій він вказує на необхідність для України посилити свої оборонні позиції. Серед запропонованих заходів – використання протипіхотних мінних полів, створення інженерних бар'єрів та впровадження систем для дистанційного ураження. Ці стратегії можуть зменшити залежність від кількості військових та збільшити втрати супротивника.

Коваленко окремо підкреслює, що в 2026 році Росія може зробити ще один крок уперед — законодавчо прирівняти строковиків до контрактників і масово відправляти їх на фронт. Це призведе до ще більшого збільшення військових сил.

Попри ці загрози, експерт вважає, що Україна здатна адаптуватися. Для цього потрібні своєчасні рішення, оновлення підходів до оборони та чіткий пріоритет -- зберегти людей, використовуючи ресурси з максимальною ефективністю.

"На певному етапі ми змогли стримати росіян, незважаючи на їхню механізовану перевагу. Вони мали суттєво більше техніки, ніж українські Збройні сили. Наразі ми спостерігаємо, як сильно вони виснажені. Питання зниження російського людського ресурсу є ще серйознішим викликом. Цей процес слід розглядати не в контексті "скільки нам потрібно мобілізувати", а в аспекті "як правильно мобілізувати", -- резюмує Коваленко."

Зазначимо, що Львів сьогодні є лідером серед міст за показником виїзду молоді за межі країни: приблизно третина працівників гастрономічних закладів вже виїхала або має намір це зробити. У Києві, Харкові та Дніпрі така ситуація менш помітна.

Згідно з інформацією, опублікованою в журналі "Фокус", народний депутат Роман Костенко зазначає, що багато молодих людей віком 19-20 років підписують короткострокові "молодіжні" контракти, які надають можливість виїзду за кордон після року служби. Деякі з них йдуть на фронт з думкою: "відслужити, а потім виїхати, якщо пощастить".