Війна знищує залізничну інфраструктуру: причини кризи Укрзалізниці та можливі шляхи її відновлення.
Які наслідки очікують Україну, якщо "Укрзалізниця" припинить свою діяльність? Як це вплине на пересування громадян? Яка буде ситуація з вантажними перевезеннями, якщо цей залізничний оператор зупинить свою роботу? Яким чином це позначиться на військовій логістиці? А що станеться з енергетичним сектором? Варто зазначити, що "Укрзалізниця" також є однією з провідних енергетичних компаній в Україні.
Ці питання не є випадковими.
З моменту початку вторгнення, втрати, завдані військовими діями залізничному сектору, перевищили $4 мільярди (!!!).
Перед початком війни в Україні існував лише один бізнес, чия вартість перевищувала 4 мільярди доларів. Натомість, втрати лише однієї державної компанії перевищують 4,3 мільярда.
Ви не замислювалися, хто їх фінансує? Яке джерело? Правильно, "Укрзалізниця". Джерело -- власні кошти компанії та кошти держбюджету. "Укрзалізниця" -- одна з найбільших компаній України, яка перебуває в управлінні держави.
І саме в цей момент все ускладнюється.
Якби Укрзалізниця була звичайним приватним акціонерним товариством і функціонувала б виключно як бізнес, вона могла б самостійно визначати тарифи на вантажні та пасажирські перевезення, враховуючи собівартість, потреби в ресурсах для розвитку та чутливість попиту.
Коли ви користуєтеся таксі чи маршрутним таксі, вартість поїздки формується на основі економічно обґрунтованих розрахунків. Враховуються витрати на перевезення, прибуток перевізника та ваша готовність сплачувати цю суму.
Проте з УЗ ситуація ускладнена.
Ця компанія слугує основою для всієї нації, що протистоїть агресії. Саме цей фундамент підтримував країну та її здатність до оборони з перших днів вторгнення.
Її місія полягає у транспортуванні вантажів різних категорій, попри всі труднощі. Вона також має за мету перевезення пасажирів і підвищення рівня обслуговування, незважаючи на будь-які перешкоди.
Зокрема, востаннє тарифи на пасажирські перевезення переглядалися аж у 2021 році (!).
Нагадаю, що пасажирські перевезення залишаються в Україні соціальними за своєю суттю. І їхня реальна собівартість і близько не покривається вартістю квитків. А вартість квитків -- одне з соціально чутливих питань.
Так, наприклад, квиток із Херсона чи Львова до Краматорська можна купити за 309 грн. У приміському русі всі пенсіонери продовжують мандрувати безкоштовно, а тарифи в середньому коштують 30-50 грн -- найдоступніший вид транспорту.
На фоні Польщі, де частково фінансування квитків здійснюється з державного бюджету, вартість проїзду виявляється вищою, ніж в Україні, принаймні у два рази (!) для маршрутів з подібною тривалістю.
Було б чудово, якби їхня вартість хоча б частково компенсувалася регіональними бюджетами. Але, на жаль, цього досі немає.
А це означає, що компанія сама покриває ці збитки. І збитки зростають.
Зростання тарифів для вантажовідправників з метою покриття збитків може спричинити повну зупинку роботи ряду промислових компаній.
Але при цьому витрати "Укрзалізниці" зростають:
Зокрема:
А зарплата залізничників при цьому стагнує -- з квітня 2024 року не переглядалася зовсім (!)
З початку 2025 року втрати та збитки збільшилися:
Резерви давно скінчилися. Виникли серйозні складнощі навіть з обслуговуванням зовнішнього боргу. І якщо сьогодні не ухвалити рішення, які дадуть компанії ресурси для відновлення та підтримки ліквідності, як аналітик, я вважаю, що ризики зупинки (і компанії, і всієї України) стають дуже високі.
Ці резерви закінчилися не тільки в "Укрзалізниці", а й у державному Резервному фонді. У бюджеті їх і спочатку не було. Ми його затверджували із величезним дефіцитом.
Якісні джерела для наповнення Резервного фонду:
4,3 мільярда гривень, які компанія вже отримала з Резервного фонду, дозволили виплатити зарплати у червні та липні. Проте для забезпечення подальшої роботи залізничного транспорту в Україні необхідно ще щонайменше 8 мільярдів гривень.
Отже, звідки ж можна отримати кошти?
Нагадаю, держбюджет є дефіцитним. Рада лише нещодавно ухвалила законопроєкт і збільшила держбюджет на 412 млрд грн для фінансування армії.
Київ же при цьому дуже профіцитний. Причина -- у столиці зареєстровані головні офіси всіх найбільших компаній України, головне, банків, які за час війни показують просто безпрецедентну прибутковість. За минулий рік -- понад 100 млрд грн!
У період з січня по липень 2025 року в Києві було зібрано 16 мільярдів 775 мільйонів гривень податку на прибуток підприємств. Це на 11% або 1 мільярд 687 мільйонів гривень більше, ніж за аналогічний період 2024 року. Згідно з річним планом, на 2025 рік передбачено зібрати 17 мільярдів 385 мільйонів гривень, що означає, що станом на 31 липня 2025 року план виконано на 97%. Варто зазначити, що ця цифра грунтується на оновленому плані, затвердженому в червні 2025 року, який спочатку становив 14 мільярдів гривень.
Отже, те, що буде накопичено в період з серпня по грудень, стане перевищенням запланованих показників і не матиме впливу на функціонування столиці.
Тож. Всупереч критичності ситуації, рішення є.
У вівторок у ВР розглядатиметься законопроєкт 13439-3 про внесення змін до державного бюджету України на 2025 рік (додатковий ресурс до Резервного фонду, зокрема фінансування залізничного транспорту -- АТ "Укрзалізниця").
На кону не так продовження функціонування "Укрзалізниці", як збереження каркаса української економіки та обороноздатності.