Ворог здійснив обстріл Львова за допомогою "Орєшніка": чи очікувати нових нападів? Киричевський роз'яснив ситуацію.

У ніч з 8 на 9 січня Росія, країна-агресор, здійснила нову масштабну атаку за допомогою ракет і дронів на територію України, включаючи удар по Львову. Пізніше Служба безпеки України підтвердила використання ворогом системи "Орєшнік" і визнала цю атаку актом військового злочину.

Які ефективні методи захисту від подібних видів озброєнь існують в Україні? А як справи з цим у Європейських країнах? Яка ймовірність проведення масштабних агресивних атак, і коли може відбутися наступна з них? Наскільки загрозливим є ракетний комплекс "Орєшнік", який, можливо, вже перебуває на території Білорусі? Які цілі можуть бути уражені ракетами, запущеними з цієї країни?

На ці питання в рамках ексклюзивного інтерв'ю для OBOZ.UA відповів військовий аналітик Іван Киричевський.

У ніч на 9 січня Львів зазнав ракетного удару з використанням ракетного комплексу "Орєшнік", про що повідомив мер міста Андрій Садовий. Міністерство оборони Росії також заявило, що атака була відповіддю на дронову атаку на резиденцію Путіна. Пізніше Служба безпеки України підтвердила, що ракетний удар дійсно було здійснено за допомогою "Орєшніка". Як ви вважаєте, яку оцінку можна дати цій агресії?

У Міністерстві оборони Росії можуть стверджувати що завгодно. Якщо детально розглянути їхні повідомлення, стає зрозуміло, що їхня заява про можливе використання балістичної ракети середньої дальності є такою ж достовірною, як і їхні слова про нібито напад на резиденцію Путіна у Валдаї. Наче бідного Путіна хочуть "розіп'яти" дронами в його трусиках. Такого ж рівня достовірності і їхні інші заяви.

Єдине, на чому ми можемо зосередитися, - це швидкісні характеристики польоту, які надали Повітряні сили. Мова йде про ракету, яка рухалася зі швидкістю 13 тисяч кілометрів на годину. Цей показник характерний для міжконтинентальних балістичних ракет.

У росіян існує безліч різноманітних засобів, що дозволяють їм здійснити атаку. Надходили повідомлення про те, що вони намагаються поліпшити свої балістичні ракети середньої дальності різними способами.

Якщо ж говорити про "Орєшнік", то наразі ми не маємо можливості не лише самостійно виявляти такі ракети, але й перехоплювати їх. У цьому випадку ми можемо лише зафіксувати сам факт атаки.

- Ви сказали, що в нас немає ані спроможності виявляти, ані тим більше перехоплювати такого штибу ракети - міжконтинентальні балістичні ракети середньої дальності. Отже, ворог може безперешкодно атакувати Україну такими ракетами і все, ми не можемо нічого вдіяти?

Зверніть увагу, що балістичні ракети середньої дальності та міжконтинентальні балістичні ракети - це два різних типи озброєнь. Вони мають суттєві відмінності в потужності та призначенні.

Виходячи з наявних даних, російські війська здатні виробляти не більше шести таких ракет на рік. Крім того, схоже, що ці ракети спеціально розроблені для доставки ядерної зброї. Отже, росіяни можуть демонстративно використовувати їх лише з певною регулярністю, як це було в минулому. Останній випадок їх застосування стався в листопаді 2024 року, тобто вже пройшов рік і три місяці.

Згадайте, наскільки активно російські сили використовують різні типи ракет проти України – це і "Кинджали", і балістичні "Іскандери", а також їхні північнокорейські аналоги. Вони навіть повернулися до використання зенітних ракет С-400 для атак у режимі "поверхня - поверхня". Щодо "Калібрів" було чимало критики, мовляв, це неефективні ракети, але насправді росіяни за їхньою допомогою завдають значних ударів нашій енергетичній інфраструктурі.

Тому на цьому тлі акцентувати, що росіяни раз на півтора року можуть із демонстративною метою застосовувати по Україні те чи інше ракетне озброєння, не варто.

Якщо ми говоримо про Львів, що знаходиться всього за 70 кілометрів від кордону з ЄС, чи не думаєте ви, що наші європейські партнери могли б надати нам законну допомогу у відсічі нападів?

З якої причини? І чим вони планують відбити цю атаку?

Отже, в Європі теж немає чим захиститися?

Скільки я можу згадати, Європа не є безпосереднім учасником цієї війни. І взагалі, у нас досі існує хибне уявлення про те, що ми абсолютно беззахисні в аспекті протиповітряної оборони. В той час як на заході нашої країни ситуація зовсім інша: там не лише високий рівень насичення зенітно-ракетних комплексів, а, за чутками, навіть є космодесантники з лазерною зброєю. Проте насправді картина виглядає інакше.

Завдяки безперервній військово-технічній підтримці від наших партнерів, ми, напевно, маємо одну з найпотужніших систем протиповітряної оборони в Європі. Саме їм слід звертатися до нас за допомогою – знищити загрози, які можуть проникнути на нашу територію. Проте, як показує практика, навіть наша, можливо, найсильніша система ППО на континенті не завжди здатна впоратися з такими викликами.

Ми часто недооцінюємо ефективність власної протиповітряної оборони та переоцінюємо можливості ППО наших західних союзників.

Ви зазначили, що Росія здатна виробляти до шести ракет "Орєшнік" щорічно. Раніше, під час обговорення масштабних ракетних і дронових атак, ми торкалися теми накопичення ворогом необхідних ресурсів перед проведенням масованих ударів з певною регулярністю. Чи залишається цей підхід актуальним на сьогодні?

- Про "Орєшнік" заявив Путін, але вірити Путіну... Ви прекрасно розумієте. Якщо говорити про росіян, то в них раціональність планування у звичному уявленні давно відійшла в минуле. Тому наперед говорити, що росіяни спочатку накопичують, а потім б'ють, або навпаки, пускають одразу з коліс, тобто зробили - відстріляли, зробили - відстріляли, не можна. Методи планування росіян зрозумілі тільки самим росіянам. Відповідно, прогнозувати ритмічність ракетних ударів росіян, особливо зараз, - невдячна справа.

Останнє запитання стосується Білорусі, де, ймовірно, знаходиться "Орєшнік".

Варто зазначити, що наразі немає відкритих джерел, які б підтверджували наявність у Росії хоч би однієї пускової установки для цієї ракети. Проте, наявність "Орєшніка" в Білорусі не викликає у нас ні занепокоєння, ні особливого оптимізму, оскільки "сліпа зона" для запуску цієї ракети становить 700 км, і її не можна запустити на меншу відстань.

Якщо виходити з цього показника й прораховувати можливу зону ураження з Білорусі, то виходить, що ця ракета пролетить всю територію України й впаде в Чорне море. Тому обговорювати ймовірне розміщення пускової установки під "Орєшнік" у Білорусі немає сенсу.

Гратися з іграшками два вікові диктатори: мовляв, чому б не розмістити величезну ракету на твоїй землі? Нехай розважаються.