Як держави Європейського Союзу поступово зменшують підтримку для українців, які отримали тимчасовий захист.

Директива ЄС про тимчасовий захист українців має припинити дію 4 березня 2027 року, однак уже тепер чимало країн ЄС скорочують допомогу українцям або суттєво ускладнюють умови її отримання

Приблизно 4,7 мільйона українців перебувають у країнах Європейського Союзу, отримуючи тимчасовий захист. Проте термін дії цього механізму має закінчитись 4 березня 2027 року, навіть якщо конфлікт з Росією не завершиться до цього часу. У вересні 2025 року Рада Європи ухвалила рекомендації для держав-членів ЄС щодо внесення змін до їх національного законодавства, щоб забезпечити "безболісне" припинення дії Директиви про тимчасовий захист. Основні пропозиції стосуються двох варіантів: надання фінансової допомоги для повернення в Україну або можливості залишитися на території ЄС. Проте значна частина країн ЄС вже значно зменшила обсяги допомоги або посилила умови для українських біженців.

У Швейцарії налічується приблизно 65 тис. українців зі статусом тимчасового захисту. Швейцарський уряд погодився, що статус захисту S для біженців з України не буде скасовано щонайменше до початку березня 2027 року. Однак уже з 1 листопада цього року на такий статус можуть претендувати лише ті новоприбулі українці, чиє останнє місце в Україні було в одній з окупованих областей чи областей, де тривають бойові дії.

Члени Федеральної ради ухвалили рішення надавати статус захисту S лише особам, які проживали в районах, що підлягали окупації або в зонах активних бойових дій в Україні. При наданні тимчасового захисту буде здійснено розподіл між регіонами, в яких повернення вважається "допустимим" або "недопустимим". Зараз повернення вважається допустимим для таких областей, як Волинь, Рівненська, Львівська, Тернопільська, Закарпатська, Івано-Франківська та Чернівецька, - повідомляють у уряді.

У випадку, якщо Державний секретаріат у справах міграції відмовляє у наданні статусу захисту на підставі того, що особа походить з району, куди повернення вважається прийнятним, видається наказ про примусове повернення.

З 1 листопада вводиться нове правило: особи, які мають статус захисту S, матимуть можливість залишатися в Україні протягом 15 днів на півроку, замість попередніх 15 днів на квартал.

Польща продовжила тимчасовий захист українців до березня 2026 року. При цьому у команді президента Навроцького уточнили, що це останнє продовження тимчасового статусу для українців.

Новий закон, який набув чинності з жовтня, також вніс зміни до отримання умов отримання медичних та соціальних послуг. Прямих грошових виплат для українських біженців у Польщі немає. Натомість на виплати за програмою 800+ (допомога на дитину у розмірі 800 злотих на місяць), а також на повну медичну допомогу можуть претендувати лише ті українці, які працюють та сплачують внески до ZUS (Заклад соціального страхування).

З 1 лютого 2026 року іноземцям, які працюють у Польщі, треба буде подати нову заяву на отримання допомоги 800+, а ZUS почне перевіряти професійну активність українців. Також перевірятимуть дані з реєстру прикордонної служби: через надто довге перебування в Україні можна втратити не лише виплати, але й статус тимчасового захисту.

В Україні, яка перебуває під тимчасовим захистом у Чехії, має можливість отримати фінансову підтримку від уряду, проте ця допомога поступово зменшується. Наприклад, право на виплату прожиткового мінімуму, що становить 3130 чеських крон (приблизно 6200 гривень) на місяць, діє лише протягом 150 днів. Після цього фінансову підтримку отримують лише найбільш вразливі групи населення, такі як діти до 18 років, особи з інвалідністю та літні люди. Що стосується медичного страхування, то воно покривається державою лише на перші 90 днів, після чого доступ до нього мають лише вразливі категорії та ті, хто зареєстрований у службі зайнятості та активно шукає роботу.

"Чеська Республіка приймає найбільшу кількість українців на душу населення - майже 400 000. Солідарність та підтримка з боку чеської громади були вражаючими. Уряд, місцеві та регіональні органи влади разом з неурядовими та міжнародними організаціями успішно впоралися з ситуацією. Більшість українців працюють та інтегровані в суспільство. Тепер, коли тимчасовий захист незабаром завершиться, чеський уряд розпочав подвійний підхід: транзит українців з отриманням національного дозволу на проживання та підготовку підтримки для тих, хто хоче повернутися", - повідомила спеціальний посланник у справах українців у ЄС Ілва Йоханссон.

Одночасно українці, що мешкають у Чехії, не виявляють такого ж оптимізму щодо "подвійного переходу".

"Так званий подвійний підхід, оголошений чеським урядом, - переведення деяких українців на національні дозволи на проживання під час підготовки програм повернення - викликає низку правових та правозахисних питань. Запропонований спеціальний дозвіл на довгострокове проживання є дуже вибірковим, розробленим лише для "найкращих та найкваліфікованіших" заявників. Умови настільки суворі, що переважна більшість громадян України не в змозі їх виконати", - написала Вероніка Вічова у коментарі до посту Ілви Йоханссон.

У Німеччині створено одні з найсприятливіших умов для тимчасового захисту українських біженців. Особи, які не мають інших джерел доходу, можуть отримувати Bürgergeld - близько 563 євро на дорослого, а також додаткові виплати на оренду житла, комунальні послуги та медичне страхування. Проте, після ряду реформ, ця допомога тепер надається через Jobcenter - Центр зайнятості. Таким чином, українцям працездатного віку пропонують робочі вакансії, на які вони повинні відгукнутися. Якщо ж кандидат не відповідає вимогам роботодавця, виплати продовжують надходити.

У квітні 2025 року в Німеччині було оголошено про заплановане зменшення виплат Bürgergeld для українців, і відповідні поправки до коаліційної угоди вже були внесені, проте ці зміни ще не набули юридичної сили.

Головна причина незадоволення німців щодо виплат українським біженцям полягає у низьких показниках працевлаштування. Згідно з даними Федерального агентства з праці Німеччини, на березень 2025 року близько 701 тисячі українців отримували Bürgergeld, серед яких більше 500 тисяч знаходилися у віковій категорії від 15 до 66 років. Водночас лише приблизно 270 тисяч з них мали офіційну роботу та сплачували внески до соціального страхування. Для порівняння, у Польщі понад 70% дорослих українців, які мають статус тимчасового захисту, знайшли роботу.