Як виглядав Львів у XIX столітті: історичний знімок
Львівські трамвайні маршрути зберігають чимало цікавих фактів: наприклад, під час зведення трамвайної лінії на Личаків у 1894 році, внаслідок занадто тісної вулиці Руської, вдалося прокласти лише одну колію, що згодом призвело до утворення знаменитого "рейкового сплетення".
Цікаво, що на початку маршрути не мали цифрових позначок, а використовували літери. Лінія, що проходила через Личаків (LD), отримала від місцевих жителів кумедне прізвисько "лайдак". Гідравлічні особливості львівського рельєфу змусили інженерів розробляти складні S-подібні повороти, які дотепники охрестили "закрутнями Бадені".
Окрім перевезення пасажирів, трамваї в районі Личаківської рогачки нерідко стикалися з ворожими візниками, які сприймали цю нову техніку як загрозу для свого бізнесу. Варто зазначити, що саме на цій лінії у 1895 році сталася перша в історії міста жахлива дорожня аварія за участю трамвая, що спричинило справжнє обурення серед місцевих жителів.
В інтернеті з'явилася унікальна історична фотографія, на якій зафіксовано процес укладання трамвайної колії на Личаків. Це зображення було зроблене восени 1894 року.
Перші ідеї щодо створення трамвайного сполучення з Личаковом з'явилися ще в 1880-х роках, проте реалізація цих планів постійно затримувалася через складний рельєф місцевості та бюрократичні труднощі. Трамвайне товариство з Трієста тривалий час відмовлялося від робіт на крутих підйомах, але в 1893 році магістрат нарешті ухвалив рішення про прокладку електричної лінії. Будівництво, яке розпочалося восени 1894 року, супроводжувалося конфліктом із намісником Галичини Казимиром Бадені, котрий заборонив прокладати рейки поблизу свого офісу через побоювання щодо шуму. Це змусило інженерів знайти альтернативний шлях, проклавши маршрут через Губернаторські вали і створивши круті повороти.
Відкриття регулярного залізничного сполучення 30 жовтня 1894 року стало справжнім шоком для жителів передмістя. Найбільше на нововведення "залізного коня" відреагували сім'ї візників, які опинилися під загрозою фінансових втрат. Історичні джерела згадують кумедні моменти, коли місцеві жінки кидали в перші вагони гнилі помідори та яйця, а одна з мешканок навіть влаштувала відверті провокації на адресу кондукторів. Личаків того часу був самостійною дільницею, де співіснували заможні пекарі та візники разом із кримінальними елементами, що робило сприйняття нових технологій вкрай суперечливим.
Будівництво колій кардинально змінити ландшафт Личакова, який ще у XVII столітті був дикою місцевістю, де вовки могли загризти королівського вартового. Колії на самій вулиці Личаківській спочатку були односторонніми та розташовувалися безпосередньо біля тротуарів, і лише згодом лінія стала повноцінно двоколійною. Кінцева зупинка була розташована біля школи Зіморовича, де трамваї розверталися за допомогою спеціального "трикутника" для маневрування з причіпними вагонами. Оскільки маршрут Вокзал-Личаків обслуговував понад 30% пасажиропотоку, використання додаткових вагонів було необхідністю вже з 1899 року.
Особливу увагу в історії транспортних ліній приділяли Личаківській "рогачці" — міській митниці з шлагбаумом, де стягували збори з селян за в'їзд до міста. Назва "рогачка" залишилася в пам'яті людей як топонім, що позначає межу між містом і його околицями. Розширення транспортної мережі тривало й перед Першою світовою війною, коли в 1914 році колію продовжили до станції Личаків, щоб узгодити розклад трамваїв із приміськими поїздами Підгаєцької залізниці.
Незважаючи на окупацію та збройний конфлікт, трамвайна система змогла зберегтися. Однак згодом австрійська адміністрація була змушена витягувати мідь з проводів для потреб армії, замінюючи її сталевими матеріалами.
OBOZ.UA запрошує вас ознайомитися з тим, яким Львів був сто років тому.